Главная / Новости / Общество / Чоловік із Ніжина служив з Петром Порошенком і розповів цікаві армійські історії про екс-президента

Чоловік із Ніжина служив з Петром Порошенком і розповів цікаві армійські історії про екс-президента

У легендарному містечку Ніжин, що на Чернігівщині, живе життєрадісний, амбітний, успішний чоловік, у житті якого була дуже цікава сторінка – служба в армії із майбутнім Президентом України. Саме так. Ніжинець Роберт Іванович Іващенко був армійським товаришем Петра Олексійовича Порошенка. Пан Роберт поділився спогадами про молоді роки і розказав дуже цікаву історію, пов’язану з молодим кремезним хлопцем Петром Порошенком.

«Я навчався в Інституті фізкультури в Києві на кафедрі боксу і за спецнабором призивався до армії. У липні 1984 року нас відправили на збірний пункт. З’їхалися хлопці з різних інститутів. І там на збірному пункті я познайомився з Петром Олексійовичем. Це був кремезний, високий і – це одразу було помітно – сильний хлопець. Познайомилися зовсім випадково. Потім приїхав «покупець» – офіцер, який забирає в частини призовників. І ми разом потрапили в одну команду, яку направили на Північнокавказький військовий округ. Повезли нас до Волгоградської області. Служили ми між Волгоградом і Астраханню. Місто називається Ахтубінськ. Ми почали тоді шукати це місто на карті і виявилося, що на карті такого міста немає. Нас везли до засекреченої військової частини. Там випробовували новітні зразки військового озброєння: літаки «Міг-29», «АВАКСи», крилаті ракети, «шпигуни». Все це було в наявності», – пригадує Роберт Іващенко.

PSX_20190415_170332



Служба виявилася нелегкою, проте цікавою. В таких умовах, як кажуть, стають справжніми чоловіками.


«Нас привезли. І на курс молодого бійця поселили на так званий 19-й майданчик. Це була розсекречена на той час ракетна база стратегічного значення ядерної зброї. Наші казарми розташовувалися за 300-400 метрів від покинутих шахт із радіоактивним фоном і залишками пального. Екологічно дуже страшна обстановка була. Якщо пошкодження були, то ноги і руки гнили заживо. Після КМБ нас із Петром розкидали в різні роти, але ми були в одному приміщенні. Я на першому поверсі, він – на третьому. Я потрапив до ремонтно-будівельної роти, а він – до роти «ромашка». Це рота охорони військових аеродромів. Там були дуже тяжкі умови для несення служби. Петро потрапив у дійсно дуже гнітючі умови. Варто зазначити, що Петро вирізнявся поміж усіх. Його ерудиція всіх вражала. Він був дуже розумний. Навіть в армії продовжував вчитися. А англійську мову вже у 1984 році він знав назубок», – зазначає пан Роберт.

Читайте также   "Я начинаю бороться!" У популярной украинской телеведущей обнаружили рак

Розказав Роберт Іващенко дуже цікавий випадок, пов’язаний безпосередньо із Петром Порошенком. Цієї історії, мабуть, ще ніхто в Україні не чув.

«Розкажу випадок один, який яскраво ілюструє твердість і незламність характеру Петра Порошенка. Це надзвичайно сміливий хлопець. Справжній чоловік. У нас в роті було 36 вірмен, 32 українці і близько 50 осіб різних кавказьких національностей – дагестанці, чеченці, лезгини, кумики, аварці і т.д. Це дуже небезпечні були хлопці. Тоді була «дідівщина» яскраво виражена. Мені було простіше – я був родом із непростого міста Ніжина, до того ж я боксер і організував біля себе оточення правильних хлопців. У моїй роті були два грузини. І один із них – накачаний, кремезний, коренастий, – займався дзюдо і самбо. І трапилося так, що цей грузин наїхав на Петра. Але ж і Петро був не промах. Він не злякався. Але в армії не підкоритися «діду» та ще й кавказцю – це серйозний вчинок. Петро прийшов до мене і каже, що в нього проблема. Але він не просив допомоги фізично, лишень проконтролювати справедливість процесу. Уявіть, характер який. Він заявив, що вийде з тим грузином сам на сам вирішувати конфлікт, а ми щоб простежили за кавказцями, бо вони можуть натовпом нападати. Я спитав, чи впорається він. Він запевнив, що все буде нормально. Я ж не знав, що він спортом якимсь займається. В зазначений час вийшли ми за казарми. Кавказців із різних рот збіглося більше сотні. Петро роздягнувся до пояса. Він розумів, що виходить проти борця і, щоб той не мав, за що вхопитися, зняв верхній одяг. Це було ще те видовище. Борці не б’ються кулаками, вони борються. Але протистояння тривало секунд 10. Це було блискавично. Петро схопив того грузина і тільки ноги його вгору – чоботи в один бік, грузин – в інший. Секунда – і Петро вже на ньому сидить. Грузин зрозумів, що програв і сказав, що здається. Потім уже з’ясувалося, що Порошенко – кандидат у майстри спорту з класичної боротьби. Після сутички Петро і грузин потисли один одному руки і розійшлися. Це був достойний вчинок. Вчинок, який показав на все життя, що Петро Порошенко – сильний, справедливий і незламний», – запевняє пан Іващенко.

Читайте также   Минеральные удобрения для богатого урожая

Також у пам’яті ніжинця закарбувався момент, як провідувати Петра Порошенка до армії приїжджала його майбутня дружина.

«Пам’ятаю, як і Марина до Петра приїжджала. Тоді вони ще не були одружені. Зустрічалися. Ми тоді втрьох сиділи і говорили про життя. Марину запам’ятав як дуже скромну, надзвичайно виховану інтелігентну дівчину. Шкода, що фотографій немає. Це все було заборонено. Ми ж на режимному секретному об’єкті були. Про фотоапарати навіть йтися не могло. Після армії з Петром Олексійовичем ми один раз випадково зустрічалися. Хоч і знайомий із Президентом, але в політику не лізу. Щодо Петра Порошенка, то я адекватно оцінюю його діяльність на посаді Президента і сподіваюся, що він завершить усе розпочате. Він прогресивний реформатор. Треба мати мужність, щоб завершити розпочаті реформи. Я підтримую його вектор – в НАТО і ЄС, підтримую Томос і вважаю правильною реформу децентралізації. Не можна збивати країну із вибраного курсу. Гадаю, люди це мають розуміти. Тому щиро бажаю Петру Олексійовичу перемоги на виборах», – завершує нашу розмову Роберт Іващенко.

Спілкувався – Павло Солодовник

(Варто зазначити, що поділитися армійськими спогадами пана Роберта вмовила його дружина – Світлана Сімонова).

На фото – Роберт Іващенко з донькою Ізабеллою

 

Что думаете по этому поводу? Оставьте свой комментарий