Главная / Новости / Аналитика / Статьи / Небезпечна лише для українців? Чому ЄС не забороняє пальмову олію

Небезпечна лише для українців? Чому ЄС не забороняє пальмову олію



Верховна рада схвалила у першому читанні законопроект про заборону використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів. 233 депутати проголосували за цей законопроект, причому жоден народний депутат не проголосував проти. І це при тому, що два комітети ВРУ дали фактично негативний висновок щодо законопроекту, як і науково-експертне управління парламенту.

Що ж стоїть за таким рішенням? Дуже схоже, що мотиви депутатів були сформовані хибними стереотипами щодо «пальми», які в цілому, на жаль, поділяють більшість українців.

Але якщо частина народних обранців, перебуваючи в полоні цих стереотипів, керувалися щирими намірами захистити здоров’я громадян, то наполегливе несприйняття пальмових жирів іншими нардепами, які були докладно поінформовані експертами про реальний вплив «пальми» на здоров’я людей, пояснюється звичайним популізмом.

Давайте ж розберемося, чи є насправді шкідливою пальмова олія, та пройдемося по основних міфах навколо цього питання.

Міф 1. Лобісти заборони пальмової олії стверджують, ніби вченими доведена шкідливість «пальми», і тому її начебто забороняють у багатьох розвинених країнах світу.

Насправді це – відверта брехня. В жодній країні світу не існує заборони на вживання «пальми» у харчових продуктах.

Навпаки, безпека пальмової олії підтверджена її довготривалим застосуванням і статусом GRAS («абсолютно безпечно») Американського агентства FDA (Food and Drug Administration).

«Пальма» також входить до переліку 17 видів рослинних олій, які відповідають харчовим стандартам ФАО та ВОЗ, згідно з Кодексом Аліментаріус, який Світова організація торгівлі розглядає в якості провідного харчового стандарту.

Цікавий факт: населення Європейського Союзу споживає 2,7 млн тонн пальмової олії щороку, або в середньому – 5,4 кг на одну людину.

Причому в провідних країнах ЄС цей показник є значно вищим. Наприклад, у Німеччині, Данії, Швеції він складає близько 14 кг/рік. Водночас середньорічне споживання пальмової олії на душу населення в Україні становить лише 3,1 кг/рік.

Наукові дослідження, виконані у відповідності до сучасних стандартів доказовості, не підтверджують негативного впливу споживання пальмової олії на здоров’я людини, зокрема збільшення ризику серцево-судинних захворювань. Немає обґрунтованих підстав вважати пальмову олію більш небезпечною порівняно із іншими жирами.



Перевага використання пальмової олії – збалансований склад жирних кислот: 50% насичених, 40% мононенасичених і 10% поліненасичених жирних кислот. Поліненасичені жирні кислоти позитивно впливають на обмін речовин в організмі, в тому числі й на клітинному рівні. Захищають клітини від передчасного старіння, допомагають зберегти їхню генетичну інформацію.

Ще один факт, який примушує інакше оцінити «пальму»: провідні світові виробники виробляють харчування для немовлят, які з різних причин позбавлені материнського молока, саме на основі пальмової олії, яка добре засвоюється дитячим організмом.

Медичні дискусії щодо «пальми» у світі є частиною загальної дискусії щодо оптимальної кількості жирів, які споживає людина, але не про шкідливість пальмової олії.

Як і у випадку з багатьма продуктами, шкідлива не сама олія, а її надлишок.

Звідки ж тоді взялася теза про шкоду «пальми»? Насправді тут у наших законодавців, та й у більшості громадян, виникла ситуація «чув дзвін, та не знаю, де він».

Шкоду здоров’ю треба шукати не в «пальмі», а в так званих трансізомерах жирних кислот, або, як їх називають у народі, трансжирах. Саме споживання трансжирів, а не «пальми», обмежується в багатьох країнах, у тому числі в деяких країнах ЄС. Саме трансжири, а не «пальма», порушують роботу ферментів та знижують імунітет людини. Саме трансжири, а не «пальма», збільшують вміст у крові холестерину та ризик атеросклерозу.

Звідки ж беруться трансжири?

Річ у тім, що деякі олії – соняшникова, соєва, ріпакова – мають природний рідкий стан. Але для потреб багатьох харчових галузей їх потрібно перевести із рідкого стану у пластичний. Це зрозуміло, адже з рідкої олії не зробиш, скажімо, маргарин чи інші готові вироби. Вони просто не триматимуться купи.

Для отримання твердих пластичних жирів рідкі рослинні олії зазвичай піддаються додатковій фізичній та хімічній обробці – частковій гідрогенізації.

Недоліком процесу гідрогенізації є утворення трансжирів, які є чужорідними для організму людини.

Вважається, що трансжири збільшують вміст у крові холестерину, порушують роботу ферментів, знижують імунітет людини, а їх регулярне споживання пов’язують з ризиком небезпечних захворювань, у першу чергу серцево-судинних.

Читайте также на NewNews:   Семь случаев, когда полиция может применять оружие

У багатьох країнах ЄС вміст трансізомерів обмежується на рівні 2%.

А от фракції пальмової олії, зокрема, пальмовий олеїн та суперолеїн, на відміну від рідких олій, вже від природи мають потрібну пластичну, м’яку структуру і консистенцію. Тому їх не потрібно піддавати гідрогенізації. Тому в «пальмі» немає трансжирів.

Більше того, без пальмової олії виготовити складні спеціалізовані кондитерські жири, маргарини тощо, які б не містили шкідливих трансжирів, майже неможливо.

Тобто сумна іронія законопроекту імені Ляшка полягає у тому, що, поставивши безпечну «пальму» поза законом, законодавці прирікають українців споживати небезпечні трансжири.

Міф 2. У випадку заборони пальмової олії у виробництві харчових продуктів її без особливих проблем можна замінити іншими оліями.

Це неправда.

Світове виробництво рослинних олій становить орієнтовно 198 млн тонн на рік. Із них майже 70 млн тонн – це саме пальмова олія. Тобто це більше 35% загального виробництва олій. Таке ж співвідношення – більше третини – споживання «пальми» у загальному споживанні рослинних жирів спостерігається і в Україні.

Жодна з рослинних олій не виробляється в світі у кількості, необхідній для заміни пальмової олії.

Теоретично виробник міг би спробувати замінити «пальму» ріпаком і соняшником.

Але ці культури важко виробляти в достатніх кількостях, які б задовольнили наявний попит на продукти харчування. Щоб виробляти стільки ж олії, скільки дає один гектар пальми, знадобиться шість гектарів ріпаку, 8 гектарів соняшнику або 10 гектарів сої.

Для задоволення потреби в жирах потрібно буде задіяти величезні сільськогосподарські площі, що призведе до непередбачуваних екологічних та соціальних наслідків.

Тобто якщо раптом почне діяти заборона на «пальму», замістити її іншим жиром буде неможливо – просто ніде буде взяти інші жири у потрібній кількості. Це призведе до колапсу харчової промисловості.

І знову ж, не забуваймо, що замінивши «пальму» соняшником чи ріпаком, ми будемо вимушені гідрогенізувати їх і отримаємо трансжири.

Міф 3. «Пальма» – тугоплавка, тому організм людини не може нормально її перетравити.

Щодо тугоплавкості, то це лише частково правда, оскільки різні фракції пальмового жиру мають різну температуру плавлення:

— пальмовий олеїн – 18-24°C,

— пальмовий суперолеїн – 7-12°C,

— пальмовий стеарин – 47-55°C.

Як бачимо, більшість харчових фракцій «пальми» мають температуру плавлення, нижчу за температуру людського тіла.

Але насправді це не має значення, оскільки олії, як й інші харчові продукти, не плавляться в організмі людини, а перетравлюються. Ми ж не замислюємося над питанням, за якої температури плавиться огірок чи яблуко.

І ще одне запитання: який популярний жир залишається твердим у ваших руках? Правильно, сало. Чи варто боятися сала? Для українця – питання риторичне.

За низкою фізичних та хімічних властивостей пальмова олія схожа на тваринні жири – вершкове масло та сало. Ці продукти ми перетравлюємо нормально, те ж саме можна сказати і про пальмову олію.

Міф 4. Якщо заборонити «пальму», то її перестануть додавати в молочні продукти.

Насправді додавати рослинні жири (не лише «пальму») в традиційні молочні продукти, які повинні містити лише молочні жири, не можна і зараз.

Якщо деякі несумлінні виробники фальсифікують таку продукцію, то це проблема не «пальми», а державного контролю.

На сьогодні відповідальність за фальсифіковану продукцію достатньо висока, а акредитовані лабораторії мають усі можливості проводити відповідні випробовування. Держава має всі повноваження для наведення ладу у цій царині, потрібно лише їх використовувати.

Міф 5. «Пальма» – це дешевий замінник «нормальних жирів», в тому числі соняшникової олії, тому виробники її активно використовують.

Насправді сира пальмова олія на світових біржах торгується майже за тими ж цінами, що і соняшникова олія. А деякі низькоплавкі фракції «пальми», з яких виробляються в т.ч. еквіваленти какао-масла, є достатньо дорогими. Дорожчими, ніж вершкове масло.

Читайте новости New News в социальных сетях Facebook, Twitter, а также в Telegram