Чи побудують у Вінниці «собачий Освенцим»?

Гучний, але нетривалий скандал весни 2013 року, коли депутати Вінницької міськради проголосували за будівництво муніципального притулку для бездомних тварин, цьогоріч пролунав із новою силою. У бюджеті Вінниці на 2016 рік закладено майже 4,5 мільйона гривень на побудову притулку, який зоозахисники вже охрестили «собачим Освенцимом» — тварин, яких ніхто не забере з муніципального притулку протягом 45 діб, там просто вбиватимуть.

Притулок-«концтабір», судячи із головного фіндокументу міста, вже готовий на 2,1% і завершення робіт планується у 2016 році.
Прагнучи називатись «європейським містом», пафосно відзначаючи «дні Європи у Вінниці», міські депутати у 2013 році схвалили неоднозначну «Програму охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Вінниці на 2013 – 2020 рр.» (далі – «Програма»), від якої відступатись не збираються. Хоча, пізніше, у вересні 2013 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про ратифікацію Європейської конвенції про захист домашніх тварин» (далі – «Конвенція»), з точки зору якого всі програмні потуги вінницьких депутатів у «собачих» справах виглядають щонайменше дикунством. Крім того, сама «Програма» містить чимало пунктів, які дисонують із законами та окремими положеннями профільних міністерств станом навіть на момент її ухвалення.

Враховуючи те, що все одно потрібно вносити зміни до «Програми» (хоча б тому, що певними пунктами функції контролю покладені на міліцію, яка вже не існує, тобто, потрібно формулювання все одно переробляти під нову поліцію), спробуємо донести до депутатів Вінницької міськради очевидні розходження норм вінницької «Програми» і «Європейської конвенції» та національного законодавства. Можливо, коли депутати голосуватимуть за формальні зміни, вони звернуть свою цінну увагу й на інші пункти «Програми».

Серед задекларованих очікуваних результатів реалізації «Програми» — аж надто цинічно — і такий пункт: «підвищенні міжнародного іміджу України і м.Вінниці в результаті  дотримання  міжнародних  стандартів  поводження  з  домашніми тваринами». Чи здогадувався тодішній мер Вінниці Володимир Гройсман, яке посміховисько замість «підвищення іміджу» він підписує — невідомо. Проте, саме завдяки такій «Програмі», а особливо тим людям, хто її «підсунув» на стіл міському голові, Вінниця однозначно отримає чергові іміджеві преференції, наприклад, як Донецьк чи Луганськ періоду Євро-2012, коли запровадили пересувні собачі крематорії…

«Дана  Програма  є  науково  обґрунтованою,  ефективною,  морально спроможною та враховує місцеву специфіку», — пишуть автори «Програми». Це навіть не смішно…

Косо-криво, аби живо

Варіант «документу» із текстом «Програми», який розміщено на офіційному сайті Вінницької міської ради вражає своєю похабністю. Мало того, що люди, які компілювали пункти програми із різних джерел, не змогли навіть шрифти привести до єдиного формату, то ще й в документі чимало граматичних помилок.

Невідомо, хто був автором «Програми», але упорядником зазначено Олексія Гловацького, головного спеціаліста відділу утримання об’єктів благоустрою Департаменту комунального господарства та благоустрою. Цей поважний чиновник мав довгий час вивчати досвід європейських країн та українських міст, щоб — враховуючи створення притулку, де собак вбиватимуть — написати таке: «Необхідність  розроблення  Програми  викликана  великою  кількістю безпритульних  тварин  у  місті, що в свою чергу призводить до … загибелі самих  тварин, жорстокого  поводження  з  ними  та  порушення власниками  тварин  умов  їх утримання».

Подивимось лише кілька абзаців «шедевру», який схвалили більшістю вінницькі депутати у 2013 році. Розуміючи, що основна частина тексту була запозичена (досить «прогнати» текст через систему для плагіату), все ж «перли» тут чудові:

Цікавим і «доречним» є використання слова «спільність». Наприклад, тлумачний словник вказує, що «Спільність — об’єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами». А слова на кшталт «напівпородний», мабуть, заслуговують стати ветеринарними неологізмами. До речі, ніде, крім типових copy-paste рішень міськрад і облрад, таке слово у мережі не зустрічається.

Мабуть, школярі сьогодні якісніше свої твори з Інтернету компілюють, ніж вінницькі чиновники.

Гроші в кризу з’явились — треба «освоїти»

Порівняємо окремі коментарі пана Гловацького, які він протягом трьох років із задоволенням роздавав місцевим журналістам.

– Для цих цілей вже виділена земельна ділянка по вулиці Гонти, розроблена проектно-кошторисна документація. Там передбачені всі необхідні умови, дуже велика територія. Ми навіть планували там зробити готель для тварин, який на деякий час господарі не мають з ким залишити під час поїздок. Там буде працювати фаховий персонал, але в той же час притулок залишатиметься відкритим для волонтерів та волонтерських організацій. Але вартість створення цього притулку досить велика – 4,5 мільйона гривень. Міський бюджет не зможе покрити ці витрати. Ми зверталися за підтримкою до Міністерства екології, проте у нинішній складній економічній ситуації – це також неможливо. Зараз ми шукаємо варіанти залучення коштів з інших джерел. До речі, цей притулок буде обласного значення, тобто там можна буде утримувати й тварин з інших міст районного значення та сіл.
Джерело: vinnitsaok.com.ua, 2015 рік

— Протягом року в місті збудують новий притулок для собак. На це депутати міськради виділи 2 га землі на вул. Гонти, та планують отримати з держбюджету 3,5 млн грн, — пояснює головний спеціаліст відділу утримання об’єктів благоустрою міськради Олексій Гловацький.
Джерело: Газета по-українськи, 2013 рік

— Коли з’явиться такий притулок, наразі невідомо, оскільки будуватимуть його в основному за кошти Держбюджету і лише 10% виділять із міського, а поки що грошей немає.
Джерело: ВОДТРК, 2013 рік

Не менш цікаві й інші міськвиконкомівці.

‒ На 2016 рік на «Планету» коштів ми ще не планували, бо займаємося створенням нового притулку. З міського бюджету на будівництво притулку вже виділено близько чотирьох мільйонів. Його планують відкрити на вул. Гонти, площа буде десь 17 га. Це буде притулок для котів та собак на 400 місць. Також планується створити комунальне підприємство на 16 осіб, які будуть працювати в притулку, ‒ інформує працівник Відділу утримання об’єктів благоустрою Департаменту комунального господарства та благоустрою Сергій Пасічник.
Джерело: vlasno.info, 2016 рік

— Міська рада виділяє кошти на стерилізацію тварин, також ми виділили земельну ділянку для побудови додаткових вольєрів. Вже виготовлено проектно-кошторисну документацію для ґранту на будівництво нового муніципального притулку. Але через теперішні події в країні, ґранти поки що не видаються,  ̶  розповідає начальник відділу утримання об’єктів благоустрою Департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міськради В’ячеслав Хілінський.
Джерело: vlasno.info, 2015 рік.

Не дочекавшись гранту, допомоги Міністерства, коштів ООН, Ліги Нації чи подарунку від МВФ, вінницька влада, попри заяви своїх чиновників, знайшла 4,5 мільйона гривень — у вінничан. За приблизними підрахунками, тільки вартість будівництва нового притулку — це кошти на стерилізацію майже дев’яти тисяч собак (при ціні 500 грн за тварину). А їх на вулицях міста все-таки значно менше. З урахуванням «непердбачуваних» витрат, які щоразу з’являються ледь не при кожному будівництві у Вінниці, можна було б за ці гроші стерилізувати всіх бродячих собак. Вони б просто перестали розмножуватись і за кілька років зникли б із вулиць (якщо, до речі, і самі вінничани перестануть викидати своїх домашніх). Але чому ж тоді гроші пішли на притулок, якщо вони знайшлись? Піар і будівництво (читайте — неконтрольовані кошти для розпилу)…

До того ж, ні про 17, ні навіть про 2 гектари не йде мова. Звідки взяли великомудрі чиновники ці цифри — невідомо. Насправді, у рішенні міськради від 8.11.2012 року йдеться про те, щоб «надати Департаменту  комунального  господарства  та  благоустрою Вінницької  міської  ради  (код  ЄДРПОУ  —  34849106,  юридична  адреса:  м. Вінниця, вул. Соборна, 59),  погодження на розробку проекту землеустрою щодо  відведення  земельної  ділянки,  розташованої  на  вул.  Гонти,  б/н  у  м. Вінниці,  орієнтовною    площею  0,7250 га,  для  громадських  потреб  – будівництво  та  обслуговування  притулку  для  собак,  за  рахунок  земель територіальної громади міста».

Ще одна невідповідність реальності у словах чиновників — те, що на притулок «Планета» щорічно виділяються з міського бюджету кошти. Від 120 тисяч гривень, як на початку «десятих», до 168 тисяч гривень — у 2016 році. При цьому, що цікаво, попри будівництво нового притулку, попри окреме його фінансування, на притулок «Планета» щорічно до 2020 року й надалі планується вінницькою владою виділяти кошти з міського бюджету. Як і на відлов собак «Ековіном»…

Таємниче КП із неіснуючими функціями

Про те, що працівники КП «Ековін» відловлюють бродячих собак говорилося давно. Більш того, зоозахисники стверджують, що «ековінівці» труять тварин, трупи яких потім просто прибирають як сміття та утилізують. Можливо, такі чутки поширюють «планетівці», які «мешкають» через забор із «Ековіном»? Можливо, це особистий конфлікт? Подивимось, що ж кажуть чиновники, зокрема, і вже згадуваний Олексій Гловацький:

— Головний спеціаліст відділу утримання об’єктів благоустрою Департаменту комунального господарства та благоустрою Олексій Гловацький зазначив, що гроші КУП «ЕКОВІН» на послуги з відловлювання тварин окремо не виділяються, а нараховуються на послуги санітарного очищення міста, в яке входить прибирання лише мертвих тварин.
Джерело: vlasno.info, 2015 рік.

— «Отруєння тварин – це непоодинокі факти. Це дійсно періодично відбувається, але це ні в якому разі не комунальні служби. В комунальних служб є всі засоби, щоб робити це до вимог законодавства, гуманними методами. Наприклад, проводиться відлов собак, і вони доставляється до притулку «Планета», — зазначив головний спеціаліст відділу утримання об’єктів благоустрою Олексій Гловацький.
Джерело: vinnitsa.info, 2015 рік.

—  Допомагає відловлювати комунальне підприємство «Ековін».
Джерело: Газета по-українськи, 2013 рік.

І тут пан Гловацький вірний своїй звичці — знов чи щось наплутав, чи збрехав.

«У 2012 році Департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міськради виділив «Ековіну» 169,3 тисячі гривень на «послуги в мисливстві (послуги з відлову безпритульних тварин)». 2013 року ця сума збільшилась до 174 тисяч гривень. Цікаво, що КВЕД, по якому виділялись кошти в тих роках значився як 01.50.1, тобто «Мисливство, ловля та розведення дичини», — пишуть читачі на сайті «20хвилин», посилаючись на тендерну документацію.

Більше того, на офіційний запит від громадської організації у міськвиконкомі відповіли, що саме «Ековін» продовжував отримувати кошти за відлов собак у 2014 та 2015 роках. Але жодним чином у жодній «Програмі» це комунальне підприємство не вказано!

Цікавий момент — у 2014 році було відловлено 2408 тварин («агресивних, в тому числі і мертвих»). У притулку «Планета» кажуть, що собак їм «Ековін» не довозив. У відповіді на запит від Володимира Воловодюка пишуть, що протягом 2014 і першого півріччя 2015 собаки у «Планету» не передавались.

«Проговорився» у коментарі журналістам vinnitsa.info знов той самий Гловацький:

«Не завжди притулок «Планета» хоче брати собак, які виловлюють працівники «Ековін». Але між цими організаціями є спільний паркан, відповідно, тварини до притулку доставляються й іншими способами. Тому, що вести їх у те місце, де знайшли, не має ніякої логіки».

Собак перекидають через паркан? Так, пане Олексію, ви про це казали?

Але куди ж пропали собаки? Вчитаємось у відповідь на запит: «перевезено для подальшого перебування на міський полігон «Стадниця»! Хтось чув про притулок у Стадниці? А зоозахисники чули про кладовище собак серед гір сміття…

Стерилізувати не можна вбити

Одним із «змістів» «Програми» визначено: «активна робота з населенням по впровадженню в суспільну свідомість стандартів гуманного поводження з тваринами і необхідності їх стерилізації». Сама «Програма» вбачає, що «Причинами появи таких собак на вулицях є: … недостатня кількість притулків для безпритульних тварин». Тобто, стерилізація і збільшення кількості притулків — вихід? На думку вінницьких чиновників — ні!

За «Програмою» безпритульні тварини після відлову будуть доставлятися до майбутнього муніципального притулку для бездомних тварин. А далі… «Якщо  протягом  45  днів  після  відлову  тварини  та  утримання  її  у муніципальному притулку не було знайдено господаря чи особи, що виявила бажання її утримувати, до тварини застосовується метод евтаназії». А що стосовно заявленої стерилізації? «Біостерилізація проводиться  лише  за  бажанням  власника  тварини  та особи, що виявила бажання утримувати тварину, за власні кошти». Немає коштів… На будівництво є, на стерилізацію — немає…

Олексій Главацький зазначав журнілістам ВДТ у 2013 році, що у Вінниці існує дві організації, які відповідають за регулювання чисельності безпритульних тварин у місті – «Ековін» і «Планета»: «Відловлених безпритульних собак стерилізують і згодом повертають на попередній ареал існування. Тому такі заходи ситуацію не покращують. З огляду на це, 2012 року Департамент ЖКГ розпочав розробляти нову програму охорони природного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин у місті, яка передбачає, що тварину після відлову не повертають на попереднє місце існування, а поміщають у притулок».

Саме «Планета» займається стерилізацією собак. Наведемо ще одну цитату Гловацького, яка знову-таки йде всупереч зі «змістом» ухваленної депутатами «Програми», яку він сам і компілював:

— Нинішній притулок («Планета») не розрахований на таку велику кількість тварин. І розширити його не можна, бо немає площі. Сьогодні цій організації виділяють кошти на ветеринарні послуги та оренду авто. Той притулок працює за неправильною схемою. Там собаку відловили, провели ветеринарний огляд, стерилізували, зробили щеплення і відпустили знов на вулицю. За новою програмою собак умертвлятимуть. Частину виловлених тварин, які будуть агресивні чи невиліковно хворі, одразу усиплятимуть. Інших утримуватимуть у притулку місяць або й більше. Протягом цього часу їм шукатимуть господарів. Якщо такі не знайдуться, їх також умертвлять.

На сьогодні важко спрогнозувати, чи люди псів розбиратимуть. Якщо зможемо прилаштувати хоча б відсоток тварин, це вже буде успіх. Дехто стверджує, що собаку потрібно утримувати постійно, якщо вже її зловили. Але в нас немає такої території. До того ж пожиттєве утримання однієї тварини — це великі кошти. Представники притулку «Планета» кажуть, що знайти господарів для більшості собак буде нереально. Там тварини живуть по сім-вісім років.
Джерело: Газета по-українськи, 2013 рік.

У 2015 році в коментарі для сайту «ВінницяОК» Гловацький називає інший строк і начебто більш «гуманні» умови: «Що стосується терміну перебування тварин у майбутньому притулку – 45 днів, після чого передбачена евтаназія, – то присипляти тварин будуть лиш тоді, коли не буде вільних місць для нових чотирилапих».

Враховуючи, що «пропускна» можливість притулку, згідно законодавства в день — це кількість місць у карантинному відділенні (саме там мінімум тиждень має пробути кожна доставлена тварина), враховуючи «ударні» темпи відлову «Ековіном» собак, то «вакансій», про які каже Гловацький не буде ніколи, аж допоки собак всіх у Вінниці не повбивають. «Програма» цинічно декларує: «Даний  порядок  забезпечить  достатню  пропускну  здатність  притулку  та бути завжди готовими до надходження нових тварин». Тобто, конвеєр смерті…

Реєстрація за подвійним тарифом

Той-таки Олексій Гловацький в інтерв’ю журналістам «Газети по-українськи» у 2013 році казав: «Реєструвати домашніх тварин почнемо із липня. Собак треба обов’язково зареєструвати. Котів — за бажанням хазяїна. При реєстрації господарі тварин отримуватимуть посвідчення, в якому буде вказана порода собаки, стать, вік. А також даватимуть ошийник з унікальним номером. Він буде у посвідченні та в єдиній електронній базі даних. Вартість — у межах 10 гривень».

Дійсно, у додатку до «Програми» є чимало інформації про те, яким організаціям із якими дозволами від міськради можна буде реєструвати тварин, про розцінки, але про те, що ж вважати реєстрацією — катма. Отже:«Організація,  яка  провела  реєстрацію  домашньої  тварини  в  день реєстрації  або  перереєстрації  видає  власнику  зареєстрованої  тварини реєстраційне  посвідчення  та  номерний  індивідуальний  знак  (жетон)  тварини, друковане  видання  «Програми    охорони  тваринного  світу  та  регулювання чисельності  безпритульних  тварин  у  м.  Вінниці  на  2013-2020  роки»,  а  також ознайомлює  власника  тварини  з  ветеринарно-санітарними  вимогами  щодо  її утримання.  Факт  ознайомлення  з  документами  підтверджується  підписом власника тварини».

Цікаво — жетон і «Програма». Ось і вся реєстрація. Натомість «Конвенція» у статті 12 «Зменшення кількості» пропонує: «Сторони зобов’язуються розглянути: i) забезпечення  можливості  постійної  ідентифікації собак і кішок за допомогою спеціальних методів,  під час застосування яких тварині спричиняються незначні біль, страждання чи пригнічення або не спричиняються взагалі,  наприклад за  допомогою  татуювання,  а також  введення  реєстру  номерів  тварин  разом  з  прізвищами та адресами їхніх власників». У Вінниці — жетони. Європейський підхід…

До речі, на «Виготовлення реєстраційних посвідчень, номерних індивідуальних знаків (жетонів) для тварин, друкованого видання «Програми охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Вінниці на 2013-2020 роки» згідно «Програми» протягом 2013-2020 років мають виділятися кошти із міського бюджету. При цьому, гроші за «посвідчення», жетони та «друковане видання», напевно, на практиці додатково будуть зніматися з громадян. Чи при таких «подвійних» грошових витратах не вигідніше буде чипізувати тварин? Тобто, без виділення коштів із бюджету, які потім заплатять ще раз громадяни (при цьому, куди підуть бюджетні кошти?).

Чипізація в Україні є не найпопулярнішим, але відомим серед власників тварин способом контролювати улюбленця. Існує навіть єдиний електронний реєстр чипізованих тварин (недержавний, звичайно, бо в держави ж немає коштів, не забуваємо). Лише в одній Вінниці чипізацію роблять принаймні у п’яти клініках. У Харкові, наприклад, такі послуги надає і комунальне підприємство.

До речі, отримавши на горіхи від «європейських друзів», народні депутати швидко проголосували за введення єдиного реєстру свійських тварин. Реєстрація однієї тварини — 30 гривень.
Закон чи дишло?

Українське законодавство у сфері захисту тварин — гнучке і неоднорідне. Звичайно, в Україні настільки досі частими є порушення прав людей, що мови про повагу до тварин ще не може бути ледь не сторіччя. До прикладу, перші розмови про притулки у Франції, як і власне самі притулки, почалися у 1845 році…

Але повернемось до наших місцевих депутатів, які ухвалили «Програму». Як зазначено в документі, «Програма» базується на ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження». Цікаво, а чи читали автори «Програми» цей закон? Адже стаття 24 зазначає: «Якщо протягом двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини не буде виявлено  її  власника  або  він  не заявить  про  своє  право  на  неї,  право власності на цю тварину переходить  до  особи,  у  якої  вона  була  на  утриманні  та   в користуванні.

У разі  відмови  особи,  у  якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина   переходить у власність територіальної  громади,  на території якої її було виявлено».

Навіть немає сенсу казати, що 45 діб — точно не два місяці, які вимагає закон. Спробуємо проаналізувати менш очевидне. Собака, кіт, будь-яка тварина згідно законодавства є річчю, майном. Отже, якщо протягом двох місяців це майно ніхто не захоче привласнити чи забрати, воно стає комунальним, тобто таким, що належить громаді (навіть за умови належності комунальному підприємству, яке в свою чергу належить громаді). А як відомо, ліквідація комунального майна — процес досить тривалий і бюрократичний. Чи думали про це автори «Програми»?

Повним беззаконням виглядає «Програма», якщо прочитати ще одну норму цього Закону, а саме статтю 16 (Регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини): «Регулювання чисельності  диких  тварин  і   тварин,   що   не утримуються  людиною,  але  перебувають  в  умовах,  повністю  або частково  створюваних  діяльністю  людини,  здійснюється  методами біостерилізації  або біологічно обґрунтованими методами,  а в разі неможливості їх застосування — методами евтаназії».

Стерилізація, як бачимо, не тільки є «забаганкою», але й прямо регламентується Законом. І лише як варіант при «неможливості застосування» — евтаназія. Чи читав цю норму пан Гловацький як упорядник «Програми»? Схоже, що ні…

Також у «Положенні про притулок для тварин», на який посилаються автори «Програми» зазначено:

17. Проведення  евтаназії  здійснюється  у  разі  виявлення у тварин особливо небезпечних інфекційних хвороб,  тяжких  травм  та каліцтв,  не сумісних з життям,  невиліковних хвороб або наявності інших підстав для її проведення.
…
30. Безпритульні тварини,  які відповідно до місцевих програм по регулюванню чисельності тварин підлягають поверненню  на  ареал перебування,  повинні  обов’язково  пройти  комплекс  ветеринарних лікувально-профілактичних  заходів,  а  також  після   проходження карантинного періоду направляються на кастрацію.

Схоже, і ці норми автори не читали.

Що й казати про норми «Європейської конвенції про захист домашніх тварин» (Конвенцію ратифіковано Законом N 578-VII ( 578-18 ) від 18.09.2013), яка набрала чинності вже після ухвалення місцевими депутатами «Програми». Документ, мабуть, не те, що не був прочитаний горе-авторами, про факт його існування, схоже, вони й не знають! А там зазначено:

Стаття 12 — Зменшення кількості
b) Сторони зобов’язуються розглянути:
ii) зменшення незапланованого розмноження собак  і  кішок  за допомогою кастрації цих тварин;

Стаття 13 — Винятки стосовно відлову, утримання та присипляння
Винятки з  принципів,  викладених  у  цій  Конвенції стосовно відлову,  утримання та присипляння  безпритульних  тварин,  можуть бути  зроблені  лише  тоді,  коли  їх  не  можна уникнути в рамках національних програм боротьби з хворобами.

Хтось чув про національні програми подібні? Мабуть, ніхто, крім авторів «Програми». Проте, вони навряд чи зможуть послатись на документальні джерела, на підтвердження існування таких національних програм боротьби із хворобами, де мова йде про винищення тварин.
І знову про гроші. Хто платитиме за кривавий бенкет?

Тепер просто зробимо резюме на основі плану реалізації «Програми». Наостанок…
1. Капітальний ремонт приміщень притулку Вінницького обласного благодійного фонду захисту тварин «Планета»; Придбання засобів з вилову тварин Вінницькому обласному благодійному фонду захисту тварин «Планета»; Оплата комунальних послуг притулку для безпритульних тварин Вінницького обласного благодійного фонду захисту тварин «Планета» — за кошти міського бюджету та за рахунок благодійних внесків. Найцікавіше — Проведення заходів з відлову та повернення безпритульних тварин господарям, в т.ч. ветеринарні послуги: стерилізація, кастрація, вакцинація, дегельмінтизація, автотранспортні послуги, реєстрація. Це теж за кошти міськбюджету…

2. Придбання продуктів харчування для безпритульних тварин — притулок «Планета» має реалізувати виключно за кошти благодійників.

3. Виготовлення реєстраційних посвідчень,  номерних індивідуальних знаків (жетонів) для тварин, друкованого видання «Програми  охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Вінниці на 2013-2020 роки»; Створення та ведення єдиного реєстру домашніх тварин — виключно віддано на реалізацію Департаменту комунгоспу за кошти міського бюджету.

4. Будівництво муніципального притулку для безпритульних тварин — заплановано за кошти державного, обласного, міського бюджетів та грантів.

Мабуть, на вбивство гранти не хотіли давати, тож довелося місту «у сусєках» нашкрябати 4,5 мільйона гривень, ймовірно, урізавши інші місцеві програми.

5. Створення КП «Муніципальний притулок для безпритульних тварин»; Надання капітальних трансфертів КП «Муніципальний притулок для безпритульних тварин»; Надання фінансової підтримки КП «Муніципальний притулок для безпритульних тварин» згідно з Порядком, затвердженим міською радою — теж виключно фінансується з міського бюджету.

6. Найцікавіший пункт. Виготовлення інформаційних буклетів та інших матеріалів щодо заходів Програми. Розміщення реклами у засобах масової інформації щодо заходів Програми — звичайно, виключно за кошти міського бюджету. Піар вбивства за рахунок громадян.

7. Цей пункт додано у листопаді 2013 року. Мабуть, тоді міська влада оговталась і вирішила, що є ще один шлях розпилу грошей — Організація проведення круглих столів із інституціями громадського суспільства  та участь у них. Тож, шановні зоозахисники, знайте, кожне ваше спілкування з владою за «круглим столом» — то витрачені з бюджету кошти. І схоже, таких «столів» буде ще чимало…
Епіграф: У листопаді 2011 року парламент Румунії вже приймав схожий законопроект про усипляння бездомних тварин, проте через два місяці суд визнав його неконституційним…

Антон Булгаков