Про це свідчать результати свіжого опитування Центру аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (МРІ).
Як сказав регіональний директор МРІ у Євразійському регіоні Стівен Нікс, українці продовжують підтримувати членство в НАТО та ЄС перед обличчям російської військової агресії.
Як українці ставлять до НАТО та ЄС
Щодо вступу України до міжнародного економічного союзу, 58% українців обрали б ЄС і лише 21% – Митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном. А ось підтримка щодо вступу України до НАТО становить 54%.
Щодо особистих викликів, то українців найбільше турбують економічні питання, які впливають на їхній добробут. А саме:
- 49% опитаних вказали на інфляцію,
- 45% українців – зростання тарифів.
Що відомо про дослідження
Опитування проводилося соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (МРІ) в Україні, крім окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей, у період з 6 по 15 листопада 2021 року, шляхом особистих інтерв’ю за місцем проживання респондентів. Загальний обсяг вибірки становить 2400 жителів України віком 18 років і старше.
Динаміка зміни ставлення до НАТО за роками
Дані багаторічного моніторингу громадської думки Центром Разумкова свідчать про досить суттєві зміни позицій українців щодо ідеї набуття Україною членства в НАТО.
- У 2002 році громадська думка була поділена навпіл — по 32% «за» і «проти».
- Протягом 2002 – 2010 років вдвічі зменшилася частка прихильників, а частка противників удвічі зросла.
- Однак, починаючи з 2014 року, соціологи фіксували кардинальні зміни у ставленні громадян до перспективи набуття членства в Альянсі.
- Якщо у 2012 році за вступ мали намір проголосувати лише 14% респондентів (62% – проти), то у квітні 2014 року рівень підтримки вступу зріс до 37% (42% були проти), а в листопаді 2015 року – до 48%, перевищивши частку противників (33%).
- Незначні коливання результатів упродовж наступних 5 років (2016 – 2021 роки) свідчать про стабілізацію рівня суспільної підтримки.
