Чому на Вінниччині АТОшників висаджують з автобусів?
Відверта розмова між ветеранами АТО і перевізниками Вінницької області відбулась сьогодні у Вінниці.
— Коли мене чи іншого солдата не пускають в маршрутку чи міжміський автобус, бо не має сидячих місць чи сидять одні пільговики це одне. Але коли пацан 20-річний за кермом питає «Що ви там в АТО робили? Ми знаємо, як ви там воювали…» — це гірше сепаратиста і ворога., — звернувся до перевізників майор АТО Олексій Попик. — Бо в когось із ветеранів однозначно може зірвати дах, бо люди пройшли крізь війну, смерть і кров. І я бачив ці смерті друзів, яких ми збирали по частинах. І вони там на небі дивляться на нас і питають — вас вшанувала держава, люди та країна. Вам віддячили бодай на 1 відсоток за покладені на війні життя, здоров‘я та сили? Розумію, що сьогодні всім важко і в кожного водія є план, є бізнес і своя родина. Але ми не вимагаємо своїх пільг, які вам не відшкодовують. Ми просимо бути людяними, уважними і милосердними до хлопців із війни, у формі чи без… Підвезіть цього солдата, зігрійте словом і його серце відтане від жорстокості та війни… Ось конкретні дати, маршрути і номери бусів, в які у Вінниці не пускали АТОшників. З цим усім мав бути серйозний скандал, ледь не бійня, але приїхав голова громадської організації «Маршрут» Гота і ми все вирішили з ним по гарячих слідах… По області також є питання і тому сьогодні ми з вами говоримо про це.
Так само ветеран АТО із 25-го батальйону Вільгельм Кройц простими доступними словами спробував достукатися до свідомості власників АТП і окремих маршрутів:
— 14 місяців на війні, 9 на передку і 6 з них в Дебальцево… Я не хвалюсь цим, я пояснюю який в мене і хлопців на душі настрій. Бо ми всі трішки поранені та ненормальні, адже нормальні мабуть залишались вдома біля жінок, дітей і телевізора. — сказав він. А я пішов сам через Боярку на війну, бо у Вінниці забракували як старого. І повернувся та нині прошу вас, а не вимагаю — будьте людьми, не хаміть солдату, підвезіть і Бог вам все поверне із вдячністю! А держава так само рано чи пізно компенсує ці витрати. Бо ми йшли туди не за ордени і пільги… Ми йшли на війну за всіх нас — своїх і ваших дітей!
І коли мені мій побратим сказав як він приємно був вражений Вінницею і її трамваями. А ще трьома касирами на Західному вокзалі, де йому без проблем виписали іпльгивий квиток, все сказали, посадити в автобус і дякували за службу я був дуже гордий, що так у Вінниці ставляться до нас — ветеранів АТО. Впевнений, що прикрих випадків, які згадав майор, більше не буде… А як буде, то ми знаємо що робити… Будьте людьми! Дякую, що розумієте нас.
Водночас, на цій зустрічі в «Плеяді» звучала і різка критика обласної політики із перевезеннями по окремих районах та містах. Бо за словами маршрутників, в багатьох випадках зрощення влади із цим бізнесом вбивають на кореню конкуренцію, окремі неприбуткові напрямки та замовчують тему із пільговиками…
