«На нас впала стеля, було нічим дихати»: історія потерпілої працівниці ТЦ «Амстор», який окупанти зруйнували ракетами

Постраждалі після трагедії в торговому центрі «Амстор» розповідають про момент ракетного удару, якого цинічно завдала РФ 27 червня під час повітряної тривоги.

Історію місцевої мешканки Наталії, яка працювала в магазині оптики в ТЦ, оприлюднили на сторінці helpdeskmedia.

За її словами, «Амстор» був доволі популярним місцем в Кременчуці, там було завжди багато людей. У день трагедії всі магазини працювали, а парковка була заповнена автівками, які після вибуху одразу почали роз’їжджатися.

Під час першої тривоги жінка каже, що вийшла, а коли лунала друга сирена, у неї була клієнтка, вагітна із маленькою дитиною у візочку, і її чоловік, й через те, що всі наполягли, вони не вийшли з приміщення.

«Момент вибуху я пам’ятаю. Це був яскравий спалах, на долю секунди здалось, що це перенапруга в електромережі, наші лампи стали світити яскравіше. Потім різко все погасло, сильний звук у голові, я упала на підлогу під стінку із гіпрсокартону. Навколо скляні вітрини, дуже страшно було, що скалки полетять в нас. На нас впала стеля, лампи, вентиляційна система і кондиціонери — все, що було над нами.

Я кричала дівчатам лягти на підлогу, вони почули із 10 разу. Все було в диму і дуже темно. Не знаю, скільки часу ми приходили до тями. Було нічим дихати. Магазин був завалений, я увімкнула ліхтарик на телефоні, і ми рушили до виходу. Намагались переступати скалки і все, що було під ногами», — пригадує Наталя.

Жінка розповідає, що коли рятувалися, то чула крики людей, а вагітна клієнтка підслизнулась і впала на скалки і шматки підлоги, поранила ноги.

«Інші без травм вийшли. Ніяк не можу пригадати, чи бачила другу дівчину, маю надію вона йшла першою. Біля дверей стояв дитячий візок, у який страшно було заглядати, він була в скалках і пилюці. Я побачила, що він порожній. На виході із нашого магазину ми зустріли охоронця, який на запитання: «Де вихід?» тільки з 4 разу міг зібратися із силами і відповісти. Ми побігли до запасного виходу», — зазначає потерпіла.

Коли вийшли на вулицю, пригадує жінка, було багато диму і людей, які бігали та кричали.

«Ті, хто вибрався, відкашлювались. Я була шокованою. Головне, я побачила маленьку дитину, яка була в нас, на руках у її тата. Стало легше. Я казала нашому адміністратору, що мені потрібно назад. Можливо, комусь потрібна моя допомога, я за освітою медсестра. Він же схопив мене за руку і сказав, що вже приїхали «швидкі» і рятувальники, які справляться», — додала жінка.

Щодо нехтування правилами під час повітряної тривоги, як раніше повідомляли у ЗМІ, то співробітниця магазину каже, що персонал ТЦ намагався виходити. Хоча, за її словами, не всі.

«Часто відвідувачі під час тривоги, просили дівчат варити їм каву… Кажуть одна із них (дівчат, — ред.) в лікарні… Кожної тривоги, коли мої колеги не хотіли виходити, я казала: «Уявіть, колись вийдемо і це врятує наше життя». Ця фраза дуже мотивувала і ми виходили», — підсумувала вона.

Наталія говорить, що ще не до кінця розуміє, що з нею трапилось. Від її роботи залишився лише халат.