На українців масово подають позови до суду через комунальні борги: карають навіть біженців
В Україні тільки минулого року в реєстрі судових рішень з’явилось щонайменше 300 тис. рішень щодо комунальних боргів. Боржників вносять у спеціальний реєстр, заморожують їхні рахунки та навіть продають у рахунок погашення боргу особисте майно.
Судяться навіть з біженцями, які комунальними послугами не користуються. Про те, як та за що судяться з українцями за комунальні борги, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
За комунальні борги судять навіть біженців та пенсіонерів
В Україні торік із понад мільйона цивільних справ, які зареєстрували, 28,3% – справи щодо стягнення боргів за комуналку, йдеться в аналітиці OpenDatabot.Для порівняння, серед загальної кількості справ категорія «стягнення позик, кредитів» становить 12%.
Усього в судах тільки минулого року зареєстрували 298 тис. справ щодо комунальних боргів. Як результат, у реєстр боржників Мін’юсту потрапили десятки тисяч українців, більшість з них – у судовому засіданні участі не брали. Одразу після відкриття виконавчого провадження їхні банківські рахунки можуть заморозити, а з рахунку примусово списати борг. Найчастіше стягнення боргу відбувається через отримання судового наказу за спрощеною процедурою.
«Ми подаємо перелік боржників юристу, а юристка наша вже звертається до суду. Судовий наказ десь через кілька місяців отримуємо. Якщо на рахунках боржника є кошти, то вони через звернення виконавчої служби в банк примусово стягуються на наш рахунок», – розповіла OBOZ.UA бухгалтерка одного з ОСББ у передмісті Києва Олена.
OBOZ.UA вивчив кілька судових проваджень із позовами комунальних підприємств проти боржників. Абсолютна більшість із них відбувається за спрощеною процедурою. Це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу. Судовий наказ видається протягом п’яти днів з моменту отримання інформації про зареєстроване місце проживання боржника. Після цього у боржника є 15 днів, щоб оскаржити наказ. І якщо він цього не робить, виконавча служба отримує можливість стягувати заборгованість.
Наприклад, до реєстру боржників нещодавно потрапив мешканець Одеської області Микола Федорович. 28 травня йому виповниться 84 роки (дані з реєстру боржників Мін’юсту). Ми знайшли судовий наказ, через який пенсіонер став боржником. Виявилось, що Микола Федорович не платив за утримання будинку та прибудинкової території. Житлово-комунальний сервіс «Вузівський» отримав судовий наказ щодо стягнення із чоловіка 7,3 тис. грн боргу. При тому комунальне підприємство навіть не сплатило судовий збір, пояснюючи це тим, що одесити вже заборгували КП 42,1 млн грн, що спричинило «скрутне матеріальне становище» підприємства.
Платити за комуналку мають навіть ті українці, які у квартирах не проживають, це стосується зокрема й біженців. Якщо житло не розташоване у зоні бойових дій, власники квартир зобов’язані платити щонайменше за утримання будинку та прибудинкової території (а також за централізоване опалення, за доставку газу). Наприклад, кілька місяців тому у Львові ОСББ «Соняшне» виграло позов проти двох співвласників квартири. Вони місяцями не платили внески та накопичили 21,8 тис. грн боргу. Франківський районний суд Львова зобов’язав двох співвласників житла заплатити не тільки сам борг, але і 572,5 грн пені та 2,4 тис. грн інфляційних втрат (в сумі 24,8 тис. грн).
Окрім того, відповідачі мають також заплатити по 1,5 тис. грн судового збору. Тобто в сумі родина накопичила борг у розмірі 21,8 тис. грн, але за рішенням суду мають заплатити вже 27,8 тис. грн. І хоча відповідачка в суді заявила, що «за кордоном проживає постійно з 25 травня 2023 року та послугами ОСББ «Соняшне» не користувалась по сьогодні», її все одно зобов’язали заплатити борг.
Навіть якщо ви встигли продати квартиру з боргом, це не звільняє від зобов’язання заплатити. Наприклад, Дарницький районний суд Києва у квітні цього року зобов’язав українку, яка виїхала за кордон ще у березні 2022-го, заплатити за комунальні послуги у квартирі в новобудові, якою вона володіла з лютого 2023-го (отримала право власності) до вересня 2023-го (продала квартиру). Весь цей період вона б мала платити за утримання будинку та прибудинкової території, але не робила цього. Свою квартиру вона продала вже з боргом, і лише у квітні 2025-го її зобов’язали заплатити 7,6 тис. грн за утримання будинку та прибудинкової території.
Чи справді кількість боржників зростає
Ще торік в OpenDatabot підрахували, що кількість боржників від часу повномасштабної війни зросла на третину. Ситуація дійсно критична, найбільше проблем – у водоканалів. Нацкомісія з питань енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) не переглядає тариф для тих водоканалів, які не можуть збільшувати вартість своїх послуг без рішення регулятора.
Ті, хто споживає комунальні послуги та не платить за них, фактично посилюють уже накопичені проблеми у сфері. І хоча частково проблеми можна пояснити неефективним керівництвом та відсутністю інвестицій у ремонти й реконструкцію, мільярдні борги перед комунальними підприємствами створюють загрозу їхньої зупинки. А це своєю чергою матиме критичні наслідки.
У цій ситуації покарання для боржників – дієвий спосіб покращити ситуацію. Зазначимо, зараз чинне законодавство для боржників передбачає таке покарання:
- за кожен день прострочення платежів потрібно сплачувати пеню у розмірі 0,01% (сукупний розмір пені не може становити більш ніж 100%). Також повернули нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, відсотків річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням;
- боржникам можуть будь-якої миті відключити комунальну послугу (якщо це технічно можливо).
Як і раніше, проти боржника можуть будь-якої миті подати до суду. Виконавча служба має право накласти арешт на майно, стягнути в борг особисту техніку, речі. Крім того, згідно із законом, банки зобов’язані після звернення судового виконавця блокувати рахунки українців.
