Надії збавтесь, як сюди ступили: хроніки вінницьких гуртожитків

Гуртожиток №2 Вінницького національного аграрного університету (ВНАУ)

У гуртожитку №2 вінницького аграрного університету живуть технологи, агрономи і механіки. В гуртожитку №3 — ті, хто вчаться на факультеті менеджменту та права. Тут ми зустріли й економістів: четверокурсниць  Аню та Іру. Вони розповіли про життя в гуртожитку №3, його внутрішній розпорядок.

Панорама з вікна

Як пройти через вахту

Послідовність дій така сама як і в будь-якому іншому гуртожитку. На вахті мешканець гуртожитку залишає свою перепустку  разом з  документами (паспорт або студентський квиток) гостя, який до нього прийшов. Відвідувачі  можуть знаходитися у гуртожитку з сьомої ранку до восьмої години вечора. Дозволяється навіть залишитися на ніч, але для цього треба написати заяву.

— Прийшов хлопчик підписати заву, що до нього має приїхати і залишитися на ніч сестра, — каже студентка четвертого курсу Іра. — А вахтер потім дзвонила до матері хлопця і запитувала чи дійсно сестра має приїхати.

Схожа комічна ситуація була і в студентки четвертого курсу Ані.

— Я мамі дзвонила попереджала: мам, на все, що тобі будуть говорити у слухавку вахтер – кажи так. Потім ти до мене телефонуєш, і я тобі все поясняю.

Дівчата кажуть, що в принципі відношення до студентів з боку адміністрації нормальне. Оскільки одна з дівчат працює, то повертається пізно і іноді  їй на вахті доводиться пояснювати, що вона була на роботі. Та на контакт йдуть не всі.

У хлопців склалася своєрідна традиція – старші курси експлуатують молодші: виносять брудний посуд з кімнат і хтось один з «першаків» миє всю цю гору, а заразом і підлогу. Дівчата з четвертого курсу розповіли як хлопці проводили посвяту для новоприбулих.

— Перевертають табурет ніжками догори та стають  на ці ніжки руками і колінами, — розповідає студентка Іра. — В такому положенні першокурсник вчить напам’ять вірш і стоїть так до поки не вивчить і не розкаже як треба.

В гуртожитку №4 є VIP-кімнати для місцевих зірок – танцюристів, співаків.  Наприклад,  Валентин Столярчук з Х-фактора теж там жив. Така кімната схожа на квартиру і  є на кожному поверсі. Вона мебльована, з ремонтом. Розрахована  максимум на дві людини. Це такі собі пільги талантам.

В кожному гуртожитку свої правила. Деякі з них видаються студентам непотібними або безглуздими.

—  Не можна заводити домашніх тварин, — розповідає Аня. — Хоча тут павуки і таракани є. Щось я не розумію де логіка?

Вартові порядку в особі сторожа  Льоні, в якого «гострий нюх» на підозрілі кімнати. Зазвичай він навідується до кімнат, де вже раніше щось «зпалив». Є також Добровільна народна дружина (ДНД). Дівчата жартома називають їх «помічниками горя». Мабуть “добре” допомагають. Дружина складається виключно з представників чоловічої статі — студентів, які слідкують за порядком і  чергують кожен день – з сьомої години ранку і до півночі. За це їм платять 600 гривень на місяць.

Електроприлади категорично заборонені, особливо  так звані популярні «дуйчики», а от електрочайником користуватися можна. Це рідкість для гуртожитку.

Гуртожиток №3 Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського (ВДПУ)

Тут так само ніяких проблем при перетині “”кордону” вахта-гуртожиток не виникло. Відвідування вільне  до 22.00. А от в гуртожитку №4А за словами першокурсниці Каті, постійно вимагають перепустку.

— І взагалі там суворіше ставляться до студентів, — каже дівчина.

Сама вона з гуртожитку 4Б з меншою кількістю кімнат і людей — 30 людей на поверсі. Є пральна машинка автомат та кімната побуду, щоб  сушити там речі. В кімнатах цього робити неможна. Ключ від комірчини знаходиться постійно у старости. Вона не завжди є, тому зручніше сушити в себе в кімнаті. В гуртожитку №3 блочна система, де  душ і туалет по секціях. Самі майбутні викладачі у разі потреби обставляють свое житло меблями, які привезли з дому.

З електроприладів дозволяєтсья користуватися праскою. Тож у кожного гуртожитку від ВДПУ свой внутрішій розпорядок і різне планування кімнат. Але в них є один великий мінус — гаряча вода відсутня впринципі. Студенти гріють воду в алюмінієвих відрах для усіх своїх побутових потреб.

такий вигляд має душ

тільки хардкор

Гуртожиток №5 Вінницького національного технічного університету (ВНТУ)

В гуртожитку №5 пропускна система працює без збоїв. Гуртожиток зачиняється о 12.00. Але  зобов’язані пускати і  пізніше. Якщо ти з  перепусткою — зайти взагалі не проблема. Для гостей часи відвідування з третьої дня і до дев’ятої вечора. Студенти таким розкладом незадоволені і вже отримали дозвіл на те, щоб змінити це правило.

— Ми хочемо, щоб  відвідування для гостей починалося  з 10-ї години ранку, — розповідає п’ятикурсник факультету інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії Віктор. — В правилах внутрішнього розпорядку написано: якщо запросити когось до студмістечка, і якщо він не твій близький родич —  потрібна довідка заступника декана. Або довідка заступника директора студмістечка. Якщо спитати заступників деканів коли до них  в останній раз приходили за довідкою – вони, напевно, цього не  згадають.

Як проходить чергування

Передбачено чергування один раз на місяць 24 години. Записуєшся зранку  і потім кожних дві години відмічаєшся. Але на практиці майже ніхто не чергує. Раніше ставили стіл посеред коридору  і так сиділи цілий день — спостерігали за порядком. Зараз дивляться тільки за конфорками і за сміттям — щоб не лишали біля мусоропроводу. В день чергування студента звільняють від навчання в університеті . Комендант виписує дозвіл, а староста на ньому розписується. Це вважається поважна причина, тому проблем з парами через це не виникає.

 — Але якщо в тебе якийсь колоквіум, то це твої проблеми, — каже  п’ятикурсник Вітя. Краще тоді взагалі не чергувати.

Нагрівальні прилади забороняються, тому, що було декілька  пожеж — минулого року в третьому гуртожитку горів сміттепровід. Хтось накидав окурки. Саме через це  і ввели чергування.  Але сенсу в чергуванні студенти не бачать.

— Ми нічого не робимо, але чергуємо – для чого воно взагалі? — говорить  Вітя.

Охоронці є тільки в  гуртожитку для іноземців. Вони їм за це платять додатково.

— Там був колись конфлікт з нашими, — каже Віктор. — Майже Вендетта – кровна помста. Але все вже давно пройшло. А ще там вартують, бо  іноземці полюбляють святкувати свої традиційні дати з розмахом. Колись навіть смажили півтуші свині. Проректор розповідав, як вони відсунули матрас  і на сітці з-під ліжка обробляли цю свиню.

В гуртожитку №4 живе більше дівчат і там спокійніше. В п’ятому багато геймерів. За звуками автомата Калашнікова вони мало кого помічають. Підсилюють ефект сабвуфери. Вони майже в кожній хлопчячій кімнаті.

Але при цьому полиці заставлені художньою літературою.

Ініціативні студенти написали звернення, щоб на кожному поверсі гуртожитку встановили  по одній пральній машині. Приблизно це вийде по 80 гривень з людини.

Гуртожиток №3 Вінницького національного  медичного університету  імені. М.І.Пирогова (ВНМУ)

В п’ятиповерховому гуртожитку №3 перше, що кидається в очі – це відсутність турнікету. На суто психологічному рівні це приємно. Гуртожиток відкривається о шостій і зачиняється опівночі.

— Ми можемо прийти і пізніше 00.00, але тоді треба записуватися  в окремий журнал де фіксуються твої запізнення. Потім доводиться пояснювати причину, — каже стоматолог Вадік.

Навідатися у гості можна з восьмої ранку до 23.00. На вахті лояльно ставляться до відвідування сторонніми людьми гуртожитку. Пройти можна. А от в п’ятому, за словами мешканців,  взагалі не пускають гостей.

— Там наче в’язниця, — говорить другокурсниця Оля.

Обмеження в пропускній системі багатьом не подобаютсь і видаються зайвими.Пропускати мають, за словами студентів,  цілодобово.  Своєю думкою з цього приводу поділився студент четвертого курсу Вадім:

— Якщо я не порушую загальний порядок,маю право зайти в свою кімнату, де знаходяться  мої речі. В мене  є документ, що я тут прописаний. Тому  я маю право зайти коли захочу.

Всередині повним ходом йде ремонт у блоках. Студенти кажуть, що ремонтні роботи проводяться  постійно. Умови медикам подобаються. Єдине, що турбує всіх — мало місця в кімнатах.Там, де розраховано на проживання втрьох — живуть чотири. Раніше взагалі п’ять проживало. А у кімнатах на двох – живуть по троє.

— Дуже багато студентів, тому селять по три-чотири, — розповідає п’ятикурсниця фармацевтичного факультету Олена. Немає куди складати речі, і так намагаєшся по мінімуму брати. У санвузолі стоїть вана, умивальник та туалет. Все досить пристойно і цивілізовано. Пральних немає, але обіцяли встановити найближчим часом.

— Гарна  ідея з пральнею, бо не у всіх є можливість поїхати додому випрати речі. Тому це зручно, — каже четверокурсник Вадім. — Непогано було б зробити ще читальну залу. Щоб можна було в тиші почитати, повчити.

До заборонених електроприладів окрім вже класичного набору з електрочайників, “дуйчиків” тощо,  додалися переноски та трійники. На початку року тут перейшли на лампочки-економки. Сказали, що потрібно заощаджувати електроенергію. Чергування відсутнє. Як кажуть самі студенти, в теорії є, а в практиці немає. Замість цього вони грають на гітарі кавери, знімають відео-привітання на День народження та вже встигли прикрасити кімнати до Нового року.

Гуртожиток №1 Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ (ВТЕІ КНТЕУ)

Студенти  ВТЕІ КНТЕУ живуть в одному гуртожитку,який знаходиться недалеко від 1 корпусу інституту. І ще два поверхи (четвертий і п’ятий) орендують в гуртожитку від коледжу ВТЕК КНТЕУ , що на Станіславського.

Панорама з вікна в коридорі 

Гуртожиток №1 зачиняється в 23.00, а  гостей пускають з 8.00 ранку до 22.00. Після 23.00 вийти взагалі-то не можна.

— Але якщо ти працюєш, або з дому приїхав пізно —  пустять без проблем,- говорить студентка третього курсу Юля. —  Залишатися на ніч не можна, але деяким студентам вдається домовитися.

Дівчата чули про те, що відмінять комендантський час адже це  єдине, що не влаштовує студенток.

— Загалом все влаштовує, крім цього комендантського часу, — розповідає другокурсниця Ліля,яка вчиться на фінансиста. Ти йдеш і боїшся, а раптом не пустять. Тоді будеш стояти під дверима. Якщо ввечері кудись збираємося —  відпрашуємося у коменданта заздалегідь. На днях, наприклад не попередили, що пізно прийдемо.  Прийшли, нас все одно пустили, але жартома сказали, що наступного разу на вокзалі будемо ночувати.

Про умови

Души є на кожному поверсі: дві кабінки для дівчат і дві — для хлопців. Працють цілодобово так само як і кухня. На другому поверсі є ізолятор — кімната, де можуть перебувати  діти  з інфекційними захворюваннями — вітрянкою, наприклад. В ній є душ, туалет, холодильник. Але по призначенню за словами дівчат вона ще не використовувалася.  Зазвичай, ізолятор функцііонує як гостьова у разі потреби.

Є пральня на першому поверсі з машинками-автомат. Студенти сортують свої речі по пакетах, підписують їх та здають вахтеру. На другий день забирають вже випрані, висушені речі. Коштує послуга десять гривень за пакет, в якому приблизно п’ять кілограмів.

В місяць сплачують 300 гривень і окремо за комунальні (світло). В дівчат виходить 200 гривень за півроку на трьох.Тому можна використовувати майже всіі електроприлади, окрім електрочайника. В кімнаті студенток обліково-фінансового факультетут є мікрохвильовка.

На поверсі  в кінці коридора стоїть дошка для прасування.

В кімнатах тепло, але дівчата  кажуть, що не у всіх.

— Я заходила до  дівчат на другий поверх, — говорить Ліля. — В них там з вікна так дує. Говорили коменданту про це, та він каже , що все гаразд. Але там реально треба якось полагодити.