Перша експертиза «записів Курченка»: є поєднання елементів різних розмов

Юрій Луценко озвучив можливість залучення експертів з ФБР або Скотленд-Ярду для аналізу записів розмов «Курченка» та «Саакашвілі». Ця перевірка, за словами Генпрокурора, може відбутися спільно з українськими експертами. І от закордонні та вітчизняні експерти мають/можуть втсановити справжність записів.

Дивно чути подібне від Генпрокурора. Це виглядає як «ми спочатку це оприлюднили, а тепер будемо визначати і доводити справжність цих записів».

Насправді, Луценко заявив про залучення міжнародних експертів після відповідної ініціативи Саакашвілі. Останні можуть бути зацікавлені у цьому, щоб затягнути час. Бо якщо до щаписів телефонних розмов можуть бути і є запитання, то які можуть бути запитання до відеозаписів?

Перша експертиза оприлюдених записів вже відбулася. Це зробили під час підготовки сюжету для програми «Деталі» на телеканалі ZIK.

Ми звернулися до Київської незалежної судово-експертної установи.

Експерт з фоноскопії Кирило Усков, який має більше 20 років роботи, проаналізував для нас оприлюднений Генпрокурором запис.

Кирило Усков, експерт з фоноскопії

Серед висновків експерта: записі змонтовані, мають щонайменше 24 фрагменти, не можуть бути доказами у суді, фрагмент висловів про захоплення Харкова може бути врізаним з іншої розмови, фрагмент розмови «Курченко»-«Саакашвілі» може бути зроблений шляхом поєднання елементів різних розмов.

Усю розмову вкласти в сюжет можливості не було. Тому вирішив викласти пояснення експерта в блог. Може кому буде цікаво)

Загальні висновки

Почнемо з того, що з себе представляють записи, які нам продемонструвала Генпрокуратура.

Цей матеріал, який продемонструвала Генпрокуратура, це щось похідне. Яку обробку воно пройшло, ми можемо лише здогадуватися. Як ми можемо здогадуватися про творчі задуми того, хто цей дайджест складав. Це по суті мультік.

Головна неприємність з цим мультіком те, що представники Генпрокуратури чітко не кажуть, що вони це зібрали зі шматків. Там у верхньому куті екрану змінюється дата, але якщо тільки слухати та не дивитися на екран, то цього можна не помітити. Ніби єдина розмова. Насправді, це фрагменти якихось розмов, які відбувалися не відомо коли не відомо за яких обставин.

Грубо кажучи: рівень довіри до цього запису відповідає рівню довіри до тієї особи, яка склала цю компіляцію. Але ми навіть не знаємо автора компіляції. Тим більше казати щось серйозно про походження цих фрагментів, які там включені, і чому саме ці фрагменти включені, це буде чисте гадання на кавовій гущі.

Найбільша проблема у тому, що люди масово ставляться до цього як до якогось доказу. Хоча воно в принципі доказом не є. Це якийсь дайджест, ілюстрація, яка грубо кажучи пояснює логіку Генпрокуратури, яка виходячи з того, що там звучало це і це, ухвалила таке рішення. Але строго судити там не можливо.

Щось витягнути з цього матеріалу, звичайно, можна. Хоча він дуже обмежений.

Наприклад, ті епізоди, де є голос, який приписується Саакашвілі, вони усі трохи не добирають по об’єму для того, щоб по ним можна було давати категоричні висновки.

Потрібно розуміти, що для такої методики, як діалектика існує цифра – 30 секунд. Це нижня межа (для тривалості уривку промови однієї особи, – О.Б.), з чого можна дати категоричний висновок (щодо ідентифікації особи, – О.Б.). Насправді, іноді можна дати категоричний висновок і з трохи меншого об’єму матеріалів. Це впирається в індивідуальні особливості (голосу людини, – О.Б.), якщо вони дуже яскраві і дуже рідкі, то можна було б (робити висновок, – О.Б.). У цьому сенсі, оприлюднені ГПУ записи також не дуже перспективні. Те ж саме стосується голосу, який приписують Курченку.

З іношого боку можна казати про те, що категорично негативний висновок, напевно, все ж таки можливий. Якщо воно взагалі не зійдеться. Може таке бути. Хоча теж достовірність цього висновку теж буде трохи під питанням.

Тепер по фрагментам.

У оприлюднених Генпрокуратурою записах є 24 фрагменти. Щонайменше. Оскільки ми не маємо оригіналів цих записів, точно не знаємо, як вони записані, однозначна діагностика монтажу дуже сильно ускладнена. Якщо ми почитаємо методичні рекомендації Мінюсту, там дуже чітко написано: для того, щоб визначити відсутність монтажу потрібно на експертизу надати: оригінальний запис – відстуній для цієї експертизи, прилад, яким це здійснили, – також відсутній, детальну інформацію про те, як все це було зроблено (схема підключення, додаткові прилади тощо). Усе це потрібно для експертизи.

Фактично ми маємо перевірити версію.

В аналогову епоху, коли все писалося на касети, по самому запису можна було більш-менш чітко порахувати, яка це копія. Кожна копія дуже помітно вбиває якість. У цьому випадку все це від нас ізольоване. Ми маємо рядок цифр. Якщо в аналогових записах ми намагаємося щось сфальсифікувати, то цей лічильник копій працює проти нас. У цифрі цього немає. Технічна можливість зробити компіляцію, яка дуже гарно сприймається на слух, точно є. Усе буде залежати від можливості вибрати якісний початковий матеріал, в якому є потрібні для мене фрази, і від моєї кваліфікації. Також питання часу. Дуже складно зробити щось якісне протягом півгодини. Якщо запис «гуляв» пару півмісяців, то можна очікувати будь якого дива.

Після невідомих перетворень, які ми бачимо в цьому мультіку, не можливо надійно визначити, як воно робилося. Хоча на слух, там, де мова йде про телефону розмову, це скоріше за все, телефоні розмови.

Різниця може бути обумовлена тим, що різні апарати (телефони) по різному влаштовані. Трохи більше вітру, буде більше шуму в мікрофоні, загальний шум навколо – шумопонижувач впорюється чи не впорюється. Ось такими аспектами може змінюватися картина.

Якихось ознак тут все одно не побачиш.

З того, що ви бачили, дуже чітко відрізняєтсья акустична картинка того, що знято з телефона і в цьому ж записі у відео фрагментах, які, я так розумію, знімалося закріпленою десь на груді мініатюрною камерою.

Висновки по конкретним шматкам

Дивимось динамічну спектограму звукової доріжки. Я трохи приб’ю по частотам, щоб було більш наглядно та інформативно.

Ось часу (х), ось частот (у). Чим щільніший колір, тим вища амплітуда. Така розгортка по частоті і по часу. Ось ми бачимо проміжок між фрагментами запису.

По спектрограмі можна чітко зрозуміти, що цей проміжок забитий нулями. Там взагалі немає жодного сигналу. Це дуже чітко дозволяє виділяти те, що точно не є єдиним фрагментом. Є такий проміжок – це вже різні шматки записів.

Не дуже приємний момент, який може про щось казати, а може і ні про що не казати. Ось, наприклад, різке пониження шуму, може бути неакуратна склейка. Хоча гарантії жодної.

Якщо пролистати цю динамічну спектрограму, то ми з завідною регулярністю будемо бачити такі білі полоси, які нам вказують на межі фрагментів.

Десь в районі 15 хвилин є прекрасний шматок, який нам відкриває очі на деякі явища. Ось, наприклад.

Цей шматок усього в межах 10 секунд. Ось цей шматок: «Слышишь, ну этот парень, конечно, е**ть он отмороженый на всю голову. Говорит, Харьков захватите?» Як цей шматок пов’язаний з усією іншою розмовою? Бог його знає. Може бути таке, що це була єдина ціла розмова, і з неї випустили якісь неінформативні шматки. А може це і не була єдина розмова.

Цей шматок міг бути вставлений з іншої розмови

Тому для того, щоб реально оцінити ситуацію, яка там відбувалася, і те, що дійсно було, це потрібно брати оригінали записів. Я сподіваюсь, це зроблять у суді, якщо такий суд відбудеться. І вже в рамках судової справи розбиратися.

У тому числі розбиратися з протоколами, в яких написано: хто, де і коли ці дані зняв.

Я не думаю, що мало місце бути якась зовсім аматорська прослушка. Це або знято з центрального комутатора, або одна зі сторін записувала розмову. У Генеральної прокуратури все таки є можливість це робити.

Абсолютна нормальна ситуація, коли на записах одну сторону чути краще, а іншу – гірше. Вони ж не говорять в одному місці і по одному і тому ж апарату. Усе це піддається якимось перетворенням з метою подавити шуми, щось прибрати, десь підвищити розбірливість не завжди удачно. Різні апарати, різні прошивки. Дива можуть бути.

Ось звуковий супровід на відео. Видно, яке воно яскраве красиве.

Останній запис (розмова «Курченка» та «Саакашвілі», – О.Б.). Я його розбив на два фрагменти через наявність ось такого артефакта. Це – різка ступенева зміна фонового шуму.

Тобто я можу допустити, що таке буває в житті (зміна фонового шуму, – О.Б.). Але тут воно дуже явне і різке. Грубо кажучи зовсім на порожньому місці. Хоча, можу і помилятися. Але я вважаю, що це фрагменти двох різних записів:

«Курченко»: У меня есть в России возможность заходить в разные кабинеты. И я заинтересован в том, чтоб построить с вами историю длинную. Возможно такое развитие событий?

«Саакашілі»: Я думаю, что надо вам с нашим другом поговорить на эту тему.

О.Б.: – Тобто між словами умовного «Курченка» та «Саакашвілі» є якийсь перепад?

Знову обмовлюсь, що я не стверджую, що все інше – цілісне.

Ці шматки можуть бути елементами різних розмов

Чи можна ідентифікувати голоси «Саакашвілі» та «Курченка»?

Об’єм мовного матеріалу не дозволяє говорити про категоричний позитивний висновок, що це голос Саакашвілі і голос Курченка.

На мій погляд за такого об’єму може бути вірогідний висновок. Але може бути і негативний висновок, можливо, навіть категоричний, якщо дуже серйозні особливості дозволять розрізнити голоси.

Але знову таки зрозумійте правильно. Ми зараз говоримо про якусь похідну штуку. Можно припустити, що існують якісь оригінали цих розмов, які починаються «Вітаю» та закінчуються «До побачення». На оприлюднених записах ми це чуємо не часто, але зазвичай так відбувається. По тим розмовам (оригінальним записам, – О.Б.) перспективи ідентифікації будуть очевидно інші. Якщо це взагалі комусь буде потрібно.

Щодо монтажу оприлюднених записів, то тут говорити абсолютно нема про що. Ця звукова доріжка однозначно складена шляхом монтажу. Тут особисто у мене запитань жодних немає. Але це і не доказ, це документальне кіно. Документальне кіно теж створюється так само. Беруться якісь фрагментти, об’єднуються під якийсь загальний задум.