Село вимирає, а країна перетворюється в сировинний додаток, — нардеп Івченко
З року в рік Мінагрополітики та Уряд вихваляються збільшенням врожаїв зернових та обсягами експорту цих культур. Україна постійно хоче когось нагодувати — африканців, азіатів… Але потрібно задати питання цим відомствам — чи задіяні наші селяни у розподілу прибутків від експорту. Таку думку у коментарі для газети „Вісник Фермер України» висловив народний депутат Вадим Івченко.
Як на їх життя вплинуло те, що країна експортує аграрної продукції на десятки мільярдів доларів? В селах побудували нові дороги чи хоча б відремонтували старі? Налагодили освітлення й водопостачання, відремонтували фельдшерсько-акушерські пункти, школи та садочки? Навряд…
За цифрами росту експорту ми розуміємо, що виробляють і експортують цю продукцію не маленькі фермерські господарства, а 200 великих аграрних компаній. Вони ж отримують експортний ПДВ, мають маленький відсоток по кредитах у західних банках. Вони створюють переробні підприємства. Тобто збагачуються виключно 200 власників агрохолдингів.
Щоправда, варто зазначити, що ці компанії сплачують до українського бюджету податок на прибуток та ПДВ. І тому ніби мають підстави претендувати на певні преференції від влади.
Аграрний комплекс генерує приблизно 32 % ВВП. 40% валютної виручки, яка надходить до країни, виробляється саме в аграрному секторі. Але, на жаль, структура експорту на сьогодні є переважно сировинною.
За два останні роки експорт продукції рослинництва (а це переважно зерно) зріс з 40 до 51%, а експорт продукції тваринництва, навпаки, зменшився з 7,5% до 6,9%. Після первинної переробки Україна експортує лише 5% борошна. Якщо порівняти, то, наприклад, Казахстан експортує продукцію первинної обробки зернових ( борошно) — у розмірі 56%. А це — додана вартість і робочі місця!
На цьому фоні інші статистичні дані щодо зменшення кількості платників єдиного податку з 27,4 до 20,7 тисяч виглядають досить сумно. Зменшення майже на 7 тисяч платників єдиного податку означає, що люди просто ховаються в тінь від непомірного податкового навантаження, а тіньові оборудки коштів збільшуються.
Прикро, але доводиться констатувати: село вимирає, фермери ховаються в тінь, а країна перетворюється в сировинний додаток. Чи варто цим пишатися?
