Шантаж, якого не було. Україна знову опинилася у епіцентрі скандалу в Нідердандах

Шантаж, якого не було. Україна знову опинилася у епіцентрі скандалу в Нідердандах

20 жовтня президент України, Петро Порошенко, відвідав саміт Європейської Народної Партії, що пройшов в Маастрихті.

Відповідаючи на запитання журналісту голландської інформаційної агенції NOS, президент прокоментував прогрес з ратифікацією Нідерландами Угоди про асоціацію України та ЄС:




«Ми ефективно співпрацюємо з Нідерландами. Починаючи з розслідування терористичної атаки на МН17. І це було моє рішення, коли я довірив голландським слідчим провідну роль у розслідуванні, оскільки Нідерланди найбільше постраждали через цю катастрофу. І закінчуючи безвізовим режимом та іншими європейськими програмами співпраці. В цій ситуації, якщо ратифікація не відбудеться, я думаю, це буде дуже небезпечним прецедентом. І ми віримо у Нідерланди, ми абсолютно впевнені, що все буде добре. «


Того ж дня на вечірній прес-конференції, присвяченій результатам першого дня засідань Європейської Ради в Брюсселі, голландський прем’єр-міністр Марк Рютте отримав питання, яке стосувалось заяви українського Президента.

За словами журналіста, Порошенко у своїй останній заяві згадав про допомогу України під час розслідування катастрофи МН17 та пов’язав це з Угодою про асоціацію.



Журналіста цікавила думка голландського прем’єра про те, чи він схвалює такий підхід. Рютте відповів наступне: «Ні, я б розділив ці дві історії. МН17 це окрема, і дуже важлива, тема, яку не варто пов’язувати з Угодою про асоціацію.»

Наступного дня реакція на ці два інтерв’ю почала крокувати голландською пресою — матеріали на цю тему опублікувала половина загальнонаціональних щоденних газет: наймасовіші De Telegraaf та AD, а також Trouw. Утримались від висвітлення цієї історії Volkskrant, NRC та Het Parool.

Видання De Telegraaf, що має стійку репутацію євроскептичного рупору популістської політики, відреагувало одним з перших.

Спершу Telegraaf подав заяву Порошенка та відповідь Рютте в п’ятницю заміткою в розділі «Новини», наступного дня видання підживило цю тему в суботньому розширеному випуску, опублікувавши відгук одного з читачів.

Тональність публікацій була досить жорсткою, а наявність зв’язку між МН17 та Угодою про асоціацію у заяві Порошенка подавалась як факт.

Друга за тиражом Algemeen Dagblad відреагувала в суботу у розділі коментарі розлого й дуже гостро.

Спроба пов’язати МН17 та Угоду про асоціацію називалась ганебною. Емоцій додавала теза про те, що «298 невинних жертв — це не та ситуація, коли можна займатись політикою».

Дещо менш масова, але від того не менш авторитетна Trouw згадала про інцидент у розділі новини, в статті, присвяченій прогресу брюссельських перемовин Рютте, виклавши сухі факти, якими вони є у розумінні редакції: Рютте відкинув зв’язок між МН17 і Угодою про асоціацію; Порошенко заявив що угода має бути ратифікована, бо Україна віддала Нідерландам право проводити розслідування по МН17; Рютте назвав ці слова українського президента немудрими і зазначив, що питання угоди і МН17 плутати не варто.

Порівняння публікації дозволяє зробити декілька висновків. По-перше,

жодна голландська газета не відреагувала безпосередньо на заяву Порошенка. Усі реакції стосувались того, як прокоментував цю заяву прем’єр Рютте.

Саме коментар Рютте, що базується на запитанні журналіста, дав можливість голландським ЗМІ стверджувати, що український президент спробував встановити зв’язок між MH17 та Угодою про асоціацію.

В заяві Порошенка безпосереднього зв’язку цих тем немає, ця заява є настільки загальною, що залишає великий простір для інтерпретацій. Не можна стверджувати напевно, але цілком можливо, що відповідаючи на питання журналіста, прем’єр Рютте ще не мав інформації про справжній зміст заяви українського президента і, по суті, відповідав не на заяву Порошенка, а на саме питання журналіста.

Якщо ситуація була саме такою – перед нам класичний приклад сенсації, створеної з нічого вмілими діями журналістів. Реакція голландських ЗМІ є цьому певним підтвердженням — половина редакцій не повірили в змістовність «сенсації» і не дали її в друк.

По-друге, розголос цієї історії в голландському суспільстві все ж таки є.

В першу чергу серед євроскептиків, які охоче повірили спробі України шантажувати Нідерланди, але, на жаль, не тільки серед них.

І оскільки сьогодні Україна знову потребує підтримки голландських політичних партнерів, а значить і голландського суспільства, щоб забезпечити позитивне рішення по Угоді про асоціацію — до ситуації, що склалась, варто поставитись серйозно.

В голландському парламенті є партії, які, з одного боку, опозиційні до нинішнього уряду, а з іншого – підтримують Угоду про асоціацію.

Наприклад D66, яка суттєво ускладнила життя прем’єру Рютте, змусивши кабмін подати пропозиції по асоціації до парламенту не пізніше першого листопада.

Саме D66 має мотивацію та інструменти (від вуличних акцій за участі самих голландців і до заяв лідерів громадської думки) для тиску на уряд з метою внесення позитивного для України рішення.

Але і D66, і українська громада в Нідерландах будуть безсилі, якщо в голландському суспільстві буде домінувати думка, що влада України хоче змусити Нідерланди до асоціації шантажем.

Саме тому дуже важливою зараз є скоординована робота прес-служби українського президента та МЗС для роз’яснення і уточнення змісту маастрихтської заяви.

Час на це ще є — тема ще не перейшла зі сторінок газет у студії вечірніх ток-шоу, частина голландських ЗМІ все ще ставляться до неї з недовірою.

Але все може швидко змінитись, адже противники України мають в Нідерландах суттєвий вплив на медіа ресурси.

Історія з хорнськими картинами продемонструвала це дуже яскраво — повернення картин в музей не викликало і десятої долі тої медіа реакції, яку викликало звинувачення України у приховуванні картин.

Источник: «Європейська правда«

Что думаете по этому поводу? Оставьте свой комментарий

Добавить комментарий