Що таке стосунки з невільним чоловіком і чому вони завжди закінчуються

Життя — річ непередбачувана, ніколи не знаєш, куди нас занесе наступної миті. Роман з одруженим — лише черговий етап, який аж ніяк не повинен стати трагедією всього вашого життя.

Набираю в легені більше повітря — головне не злякатися в останній момент, думаю: «Зараз скажу», і дійсно кажу: «Я від тебе йду». Виходить у мене тихо і нерозбірливо. Він перепитує, я повторюю. «Розумію, — каже він, — але я тебе кохаю». «Я теж тебе кохаю», — про всяк випадок відповідаю я, щоб якось згладити утворену незручність. Кидаюся пояснювати, слова плутаються у свідомості, виправдання стають зовсім жалюгідними і туманними, я бурмочу про те, що мені хочеться вранці варити комусь каву, що я втомилася прокидатися сама, що я хочу мати можливість дзвонити своєму чоловікові, коли мені заманеться, навіть якщо на годиннику пів на четверту ночі, що я втомилася підтримувати ілюзію щасливих взаємин, що… Коротше кажучи, все те, що лепечуть зазвичай жінки, йдучи від тих, кого ще не розлюбили, але пристрасно бажають зробити це якомога швидше.

Тепер, коли минуло багато часу після розставання з людиною, яку я колись дуже кохала, я, нарешті, можу сформулювати, що таке стосунки з невільним чоловіком і чому вони завжди закінчуються.

Я — не вона

Неймовірна кількість фільмів, книг, розумних психологів і не дуже розумних подруг вбивають у наші голови просту істину: одружені чоловіки ніколи не йдуть із сім’ї. Ні, не так. Іноді вони все-таки йдуть, і тоді вам у навантаження залишаються колишні подружки, неповнолітня дитина, зламана і скоріше за все не дуже дорога машина, борги, проблеми, коротше кажучи, все те, що раніше тягнула на собі інша жінка, а нині передала у спадок вам.

Тверда переконаність, що тепер-то, коли ваш коханий не скутий документами, штампом у паспорті та моральними зобов’язаннями, ви заживете інакше — оманлива. Інакше ви не заживете, буде точно так само, як було до цього. Правда додадуться ще брудні шкарпетки, труси, посуд, нескінченне готування сніданків, обідів і вечерь (тому що раніше його годувала дружина, а тепер його дружина — це ви), побутова несумісність та інші «приємні» аспекти сімейного життя, які ви під час бурхливого роману напевно не врахували. Та й до того ж, швидше за все, чоловік, що перейшов з розряду «коханців» у новий статус, поглядів на життя не змінив. Так що у вас є всі шанси стати черговою обманутою дружиною.

Погодьтеся, куди приємніше подорожувати від ресторану до готелю, в якому, до речі, прибиралися не ви, ніж сидіти ночами не змикати очей, міцно стискаючи телефон у руці й чекати на повідомлення чи дзвінок: «Все добре, я просто затримався на роботі / ночую у друга / зустрів знайому / нічого не сталося». Але чому ви впевнені, що з вами у нього «було», а з іншими — ні? Чим ви відрізняєтесь від усіх інших дівчат, з якими він міг зустрічатися, коли затримувався на роботі? Ймовірно, з’являються й інші жінки, які теж сподіваються на щось більше.

«Я не вона», — думаєте ви, запускаючи пральну машину з його сорочками, які тепер і ваші теж, ваші, а не тієї іншої жінки, яка неясною тінню була присутня поруч протягом всієї вашої романтичної історії. Насправді, все набагато прозаїчніше, ви — вона. Тепер ви — вона. У кінцевому підсумку, все, що вдалося вам придбати, увівши чоловіка із сім’ї, — це незавидне визначення «моя».

Одружені чоловіки ніколи не називають свою другу половину на ім’я при коханках, вони кажуть «Моя сказала..», «Моя пішла…», «Моя вирішила…». Моя. І все. В крайньому разі «дружина», і від цього «моя дружина», повірте, ніхто не тремтить, не кричить: «Раз ти одружений, то між нами нічого не може бути!» і не падає в непритомність, і вже тим більше не залишається в твердій впевненості, що чоловік вас любить великою і безкорисливою любов’ю.

Залишається інший тип чоловіків, які не проти погуляти на стороні — благородні. Один мій знайомий сказав мені: «Для мене зрада — це піти з сім’ї, на все інше моя дружина не повинна ображатися, я ж завжди повертаюся додому». І ось якраз таких, сповнених почуття власної гідності і благородства — переважна більшість.

Виняток

Щоб вже зовсім не дискредитувати чоловіків в очах жінок, скажу з упевненістю — щасливі винятки, само собою, трапляються. І трапляються вони набагато частіше, ніж ми могли б собі уявити, життя, загалом, взагалі складається з винятків. Так що, цілком ймовірно, що щасливий випадок — саме ваш.

Чи мало захопливих історій про те, як люди спочатку одружуються, а потім зустрічають кохання всього свого життя, хапають валізу — і біжат до кохання, щоб жити з нею пліч-о-пліч і померти в один день в оточенні двох десятків онуків, а краще правнуків.

Правда, навіть при такому варіанті розвитку подій, є ризик до кінця днів разом зі своїми дітьми і онуками тягти на собі дітей і онуків від тієї, іншої жінки, яка, на жаль, після розлучення нікуди не зникне (а якщо ваш суджений подбає про те, щоб вона зникла, та ще й з дитиною на руках — варто замислитися про правильність вже вашого вибору).

Зрозуміти чи став ваш випадок тим самим, щасливим — дуже просто. Чоловіки — істоти рішучі і при необхідності для того щоб зробити правильний (ну або неправильний, що теж цілком ймовірно) вибір, їм потрібна мінімальна кількість часу, рахунок тут йде буквально на години, в крайньому разі — на дні. Тобто, грубо кажучи, якщо він не кинувся, згораючи від бажання провести з вами решту своїх днів, у перший же місяць подавати на розлучення і благородно переписувати зламаний автомобіль і квартиру на покинуту половину — можете бути впевнені — вже не побіжить.

Тут, на жаль, працює та ж схема, що і з весіллям: якщо за три роки вас ніхто не повів до РАЦСу, швидше за все і не поведе (за винятком щасливого випадку, звичайно, але це ж не кожна дотерпить).

Миттєве щастя

Парадокс, але поки ви знаєте, що ваша любовна історія може обірватися в будь-який момент — ви насолоджуєтеся миттєвим щастям. Будь-яке планування в цьому випадку може обернутися катастрофою. Як, до речі, і власництво.

Незважаючи на те, що «крадене щастя — теж щастя», проста істина, яку вам нехай і з деякими труднощами належить осягнути: «Він не ваш». Він — чий завгодно, але не ваш.

Як тільки вам захочеться забрати, увести, вирвати з коренем з тієї, іншої сім’ї, виявиться, що він нікуди не збирався йти, або у нього тяжко хвора дитина/дружина/теща/морська свинка, та й до того ж наївно було б припускати, що там, в умовно названому «ворожому таборі» вашого коханого відпустять так просто — не ви ж одна його любите великою і чистою любов’ю, врешті-решт. Будьте впевнені, що якщо справа дійде до баталій, трофей дістанеться не вам, тому що ТАМ він звик, а ТУТ ні (в цьому аспекті чоловіки схожі на котів). Згодні ви любити на таких підставах? Справа смаку.

Своєрідна легкість, яка дозволяє жінці вступити у відносини зі щасливим власником штампа в паспорті, властива, на жаль (або на щастя) не кожній. Стереотипи, які вбивалися нам в голову з самого народження, не дають розслабитися і просто отримувати задоволення.

Хтось сказав: «Як тільки жінка закохується, вона тут же приміряє на себе прізвище свого об’єкта зітхань». Приміряє як сукню або труси. Якщо ви зважилися на романтичну історію з одруженим — забудьте про примірки прізвища, квартири, не здумайте фантазувати про те, як назвете майбутніх дітей.

Ви щасливі, поки справа не дійде до конкретики. До слова, це зовсім не означає, що ви опиняєтеся в ролі такої вічно очікуючої і нічого не дочекаєтеся. У відносинах, де ніхто ні від кого не залежить, очікуючих і обманутих не існує. А якщо ваша душа вимагає жертовного кохання — зверніть увагу на неодружених.

Ілюзія життя

Варто відразу обмовитися: «кінцеві» відносини можуть тривати дуже довго, рік, два, три, десять років і навіть все життя. Втім, потрібно бути відчайдушною авантюристкою, щоб до труни протриматися з людиною, яка протягом півстоліття бігає від одного дому до іншого. А якщо ви не з розряду шукачок екстремальних пригод, одного ранку ви прокинетеся в порожньому ліжку і зрозумієте, що далі так тривати не може. Адже в цілому, навіть маючи під боком чоловіка, ви все одно залишаєтеся на самоті — снідаєте ви сама, їздите відпочивати — сама, робите ремонт у квартирі теж сама. Неможливо провести все життя на самоті, «людині потрібна людина».

Жінка, як сильно вона б не наполягала на своїй незалежності, — істота, що тяжіє до домашнього затишку, а головне — до стабільності. Довгі відносини з невільним чоловіком створюють ілюзію цієї стабільності.

Я завжди знала, що якщо зі мною станеться велика біда або маленька неприємність, мій коханий першим примчить мене рятувати. Правда, потім знову поїде, до дружини і сина.

Ви будете обговорювати з подругами ваші з ним плани на вихідні, ви будете говорити «мій чоловік», ви навіть будете вірити в те, що він дійсно ваш (нехай і тимчасово), але одного прекрасного дня вам доведеться з сумом констатувати той факт, що ви — сама. А з усвідомленням простої, але від цього не менш гнітючої істини, вам так само доведеться визнати, що щастя ваше ілюзорне, як міраж у пустелі.

Якщо ви погоджуєтеся на відносини з невільним чоловіком, готуйте себе до того, що рано чи пізно вам доведеться від нього піти. З усвідомленням близького фіналу життя здається яскравішим, близькість приємнішою, а неминуча розлука — всього лише ще одним життєвим етапом. Від кохання, як відомо, ніхто не вмирає, вмирають від іншого.

P.S. Ця стаття є особистим досвідом, суб’єктивними роздумами та поглядами однієї людини, викладеними на основі листа до редакції. Вона не є і не повинна розглядатися як професійна психологічна, юридична або будь-яка інша консультативна порада щодо стосунків чи життєвих рішень. Стосунки є складним і унікальним явищем для кожної пари, і висновки, зроблені автором на основі власного досвіду, можуть не застосовуватися до всіх.