Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на заяву Трампа в розмові з журналістами.


Коли Трамп може зустрітися з Путіним?

Представники медіа запитали, що повинна зробити Росія, щоб зустріч з Путіним відбулася.

Ми повинні бути впевнені, що укладемо угоду. Я не збираюся марнувати свій час. Я завжди мав чудові стосунки з Володимиром Путіним, але це дуже розчарувало мене. Я думав, що це відбудеться задовго до встановлення миру на Близькому Сході,
– відповів Трамп.

Він підкреслив: потенційна мирна угода між Росією та Україною складніша, аніж будь-які інші угоди, які укладав. Президент США навів як приклад Азербайджан і Вірменію та Індію та Пакистан, але чомусь не згадав Ізраїль і Сектор Гази.



Надалі Трамп уже традиційно заявив, що Зеленський і Путін ненавидять одне одного.

Поточну ситуацію з мирними перемовинами він окреслив так: «Китай значно скорочує закупівлі російської нафти, Індія повністю припинила їх, а ми ввели санкції».

Імовірно, під час своєї зустрічі з Сі лідери обговорять тему обмежень щодо Росії.

Зверніть увагу! Це вкладається в риторику попередніх заяв США. І сам Трамп, коли відмінив зустріч, висловлювався в цьому дусі, і згодом Керолайн Лівітт підтвердила це: президент Америки не хоче гаяти час, мовляв, потрібні дії, а не слова.

Що говорять у Росії про зустріч Путіна і Трампа?

Там намагаються усіляко пом’якшити враження від того, що візит до Будапешта зірвався. ЦІкаво: хоча телефонну розмову між лідерами ініціювали самі росіяни, вони твердять, що зустріч в Угорщині призначив Трамп.

А коли той-таки Трамп скасував її, у Росії намагаються подати це як «перенесення». Коли Путіна запитали щодо скасування зустрічі американським президентом, він сказав: імовірно, Трамп має на увазі перенесення.

Зустріч у Будапешті була би зловісно символічною

Про це написав дипломат Сергій Кислиця. Він нагадав про події 1956 року.

Якби зустріч відбулася 23 жовтня, це б відзначило річницю вторгнення Москви до Будапешта під час Угорської революції 1956 року, яка розпочалася саме 23 жовтня і була жорстоко подавлена Москвою,
– акцентував дипломат.

Тоді загинуло близько 2500 – 3000 угорців, більшість убили саме в Будапешті. Ще 20 000 угорців були поранені, а приблизно 200 тисяч були змушені втекти з країни.