Україну на «шлюходром» перетворюють ось такі командири і начальники
Це, мабуть, перша жінка, що так відкрито пішла на двобій із системою, яка існувала вже десятки років – стверджують військові та їхні дружини із військових містечок Вінниці.
– Ця нашуміла історія і дійсно тягне на сюжет трилера. Бо тут, крім сексуальних переслідувань випускниці Одеської академії Валерії, випливли не менш шокуючі підозри про примусові клізми, знімання такого приниження військових на відео, шантажування ними, змушування ходити в касках тижнями, щоб «мозги зварились», і «дєлання корочок» атошників відомим суддям і прокурорам, які кришували командира. Ось чому досі місцеве командування вважає, що це «брєд», – стверджують громадські активісти.
І не меншим здивуванням стало те, що це творилось у частині, подібній Калинівській, де зберігаються боєприпаси. І в час війни…
– То тепер ви розумієте, чому у нас стаються ці підриви, чому військовослужбовці лізуть в петлю і стаються загадкові вбивства чи імітація самогубств?
– Бо в командирів – п’янки, гулянки і секс-розваги надурняк із підлеглими, збочення, а не статут! – коментують небайдужі.
Коротко нагадуємо ситуацію. Жителька Вінниччини, лейтенант, що служить за контрактом у військовій частині на Хмельниччині (за нашою інформацією, мова йде про частину, яка базується у Цвітосі Славутського району і подібна нашій – Калинівській, де зберігаються боєприпаси ЗСУ), подала до Вінницького міського відділу поліції заяву про сексуальні домагання командиром частини, полковником Віктором Іванівом. Він – батько трьох дітей і 24-річній лейтенанту годиться в батьки.
Під час слідства покази про такі ж домагання почали давати й інші жінки, що служили чи служать у цій частині. Перед тим як подавати цей резонансний позов, Валерія про все розповіла чоловікові. Він зрозумів і підтримав її…
У районі ще із часів СРСР багато військових частин. І вся інформація про такі звичаї – на слуху. То тут вже цілі легенди розповідають про таких командирів:
– Якось так споконвіку було, що в командирів в переважній більшості цих коханок було – штабелями… Але коли вони були молодими і красивими — все було добровільно. Вірите, навпаки, більше було бажаючих, аніж бажання у самих командирів… Ось вони і розпустились настільки, що почали вважати свої підрозділи – курниками. А вони півні… І ніхто не протистояв. Хто йшов на секс-послуги, щоб роботу зберегти, а хтось і через любовну інтригу в «скучних військових буднях», – розповідають читачі. — Це було дуже жахливо споглядати, як «не обтяжені мораллю», у нас таких називають «слабі на передок», жіночки через ліжко робили кар’єру. А командирам давали за це державні посади, погони, все… Ось чому наше військо було в такій ж…пі і ніяк не можемо вибратись… А що там ще творилось!.. Яких потворних форм набрала дідівщина… Скільки все викидали в Інтернет, і про примусові клізми, які за наказом робила місцева медсестра військовим, інші це знімали і потім ним «опускали» та шантажували штрафників…
– А про те, що командир зробив голові міжрайонного суду Мацюку «корочки» атовця, який там не те що не був – у цей час у нас вироки ухвалював – говорить весь район… І він такий не один. І факт такий не один… Розумієте, всі ці секси, дідівщина, липові довідки – це ж система, а не виняток…
Дай Боже сил і витримки цій сміливій і моральній жіночці-лейтенанту, що ось так відкрито взяла і пішла до поліції… Вважаємо сьогодні це подвигом! Бо тут витворяють вже що хочуть – носять високі погони, їм віддають честь – а в душі такі «уроди», — діляться жителі військового містечка.
Ми пробували зв’язатись із самим командиром, але нам повідомили, що він перебуває у відпустці.
Справу про сексдомагання у Збройних силах взяла на контроль громадська організація «Ревізія влади». Її керівник Віталій Павловський каже, що командир заперечує всі факти, погрожує зустрічним позовом Валерії. Але у справі спливають інші разючі факти… Попереду – ще суд, який стане не менш резонансним. Він і розставить всі крапки. А ні – то ж є ще інший, Божий…
Валерію Сікал підтримує дуже багато українців. Вона стверджує, що ні про що не жаліє, що пішла на це. Бо переконана, що зараз сексуальні переслідування чинить чимало як командирів, так і керівників щодо підлеглих жінок.
Її думки розділяє багато українок.
– Знаєте, коли зайдеш в багато військових частин чи штабів, чи цивільне підприємство або орган влади зі службового входу і вникнеш в їхнє приховане життя, то побачиш типову картину – «похотливий» начальник і підлеглі жіночки чи дівчата двох типів: одні рвуться через ліжко зробити собі кар’єру, інші — як Вікторія – вимушені через відмови керівникам у секс-послугах терпіти переслідування чи навіть йти з роботи, – стверджує вінничанка, дружина полковника у відставці Ольга Короленко. — У мене була друга проблема – я роками відбивала свого чоловіка від «нав’язливих коханок»…
А чи не пора нам, жінки, як у Америці, не мовчати і вчинити, як Валерія – не лише підтримати її, але й розповісти свої історії. Бо їх — чимало! І викрити цих «озабочених» за рахунок казни командирів та керівників.
Хоча кажуть, що мовчання – золото… Але тоді країна наша буде і далі «шлюходромом». Вірніше, столи начальників, їхні службові машини і каптьорки, службові номери стануть випробуванням для кожної українки. І туди через твоє мовчання змусять лягти твою дитину, сестру, матір, дружину…
А якщо хтось піде «за щастя» — то чи погоджуватимешся ти, що так продовжуватимуть робити собі кар’єри українські чиновниці і депутатки? Щоб, як сказав читач, «слабі на передок» вперемішку зі «слабими на голову» керували твоєю країною? В яку їдуть, «як на мед», іноземці у секс-тури. А потім описують у своїх книгах, які «дєшовки» наші жінки?
Ми готові почути кожного.
Заслужений журналіст України
