Главная / Новости / Аналитика / Статьи / Вихід на пік. Коли епідемія COVID піде на спад і послаблять карантин

Вихід на пік. Коли епідемія COVID піде на спад і послаблять карантин

У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що захворюваність «ковідом» у країні досягла піку. Епідемічні показники припинили зростання і зупинилися на максимальному рівні. Чи означає це, що незабаром регіони вийдуть з червоних зон, і коли закінчиться ця хвиля епідемії – в матеріалі РБК-Україна.



Дві третини регіонів України знаходяться в «червоній» зоні карантину. У жовтому рівні залишаються тільки три області, в помаранчевому – п’ять. Епідемічні показники вже побили всі «антирекорди» осінньої хвилі «ковіду» минулого року і весняного сплеску в березні — травні. Минулого тижня в країні зафіксували відразу два максимуми – 27,4 тисячі інфікованих і 793 смерті за добу.



У Міністерстві охорони здоров’я припускають, що Україна вже вийшла на пік цієї хвилі епідемії. За оцінкою чиновників та експертів, в останні дні захворюваність показує перші ознаки стабілізації. Вона досягла найвищого рівня за весь період циркуляції вірусу в країні і далі не росте.

Але ця стабілізація поки досить хитка і не можна сказати, що найважчі часи вже позаду. Різні прогнози подальшого розвитку епідемії сходяться в тому, що нинішня хвиля може закінчитися не раніше грудня.

Через перехід регіонів в «червоні» зони та транспортні обмеження українці стоять у чергах, щоб отримати щеплення. Якщо підвищений попит на вакцинацію збережеться, то згасання епідемії можливе і раніше, ніж це передбачено в поточних прогнозах.

Стабільно напружена ситуація

З 21 жовтня число добових хворих вперше за цю хвилю перевищило позначку в 20 тисяч. З тих пір вона не опускалася нижче цієї межі за винятком вихідних і понеділків. Таке просідання пояснюється тим, що, по-перше, не всі лабораторії працюють по суботах і неділях. По-друге, багато українців, маючи симптоми хвороби ще на вихідних, звертаються за обстеженням і тестуванням тільки з понеділка.

На кінець минулого тижня приблизно 69% ліжок з киснем були зайняті хворими. Та оскільки не всі пацієнти потребують кисневої терапії, то їх реальна заповненість, за даними МОЗ – приблизно 57%. Щоправда, в розрізі країни ситуація відрізняється. На 5 листопада в 48 з 520 ковідних лікарень ліжка з киснем були зайняті на 100%, каже міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. У половині установ критичного навантаження немає.

Вихід на пік. Коли епідемія COVID піде на спад і послаблять карантин
Очільник українського МОЗ Віктор Ляшко (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Але є і позитивні тенденції. Якщо на тижні з 25 по 31 жовтня в країні виявили 152,9 тисячі нових випадків зараження, то з 1 по 7 листопада – 153,1 тисячі. Приріст мінімальний – менше одного відсотка. МОЗ і Київська школа економіки вважають, що кількість нових випадків потроху стабілізується.

«Таку ж картину стабілізації ми бачимо і щодо госпіталізації. Тижневе зростання госпіталізацій зараз становить 3%. До цього, тиждень тому у нас було приблизно 20% зростання. І два місяці поспіль до цього у нас було зростання максимальними темпами весняної хвилі – це приблизно 30% на тиждень», – пояснив керівник Центру економіки охорони здоров’я KSE Юрій Ганиченко.

Другий оптимістичний сигнал проявляється в тому, що число виписок з лікарень набагато випереджає госпіталізації. У KSE стверджують, що розрив між кількістю пацієнтів, які потрапили в лікарню, і тих, кого виписують, становить 1/6.



«Смертність станом на даний момент також стабілізується. Вже кілька днів поспіль вона тримається на максимальному рівні за всю історію пандемії – це 550 осіб в середньому на добу. Поки вона не рухається ні вгору, ні вниз. Також є тимчасова фіксація», – зазначив експерт. За найбільш песимістичним прогнозом KSE, загальна кількість загиблих від «ковіду» в Україні може досягти 92 тисяч до кінця цього року.

Читайте также   Шольц очолив уряд Німеччини: чого чекати Україні та чому Кремлю не варто радіти

Те, що в Україні фіксують рекордну кількість смертей, не означає, що рівень летальності від «ковіду» збільшився. Він залишається таким же, яким був під час першої і другої хвилі – 2,3-2,4%, уточнив президент Асоціації анестезіологів, професор Сергій Дубров.

«Але в деяких країнах він став в 3-4 рази менше, ніж був у попередні хвилі. Відповідь – це пов’язано з рівнем вакцинації. Багато експертів, наукові публікації кажуть, що рівень вакцинації в 50-70% дозволяє в 4 рази знизити летальність. Те, скільки дорослих вакциновано в нашій країні, і пояснює показник летальності», – додав лікар.

У відділення інтенсивної терапії Київської лікарні №17, де працює Дубров, ще не надходив жоден вакцинований з «ковідом». При цьому у трьох пацієнтів були сертифікати про вакцинацію, які, як пізніше з’ясувалося, вони купили.

Висока летальність в порівнянні з іншими країнами також пов’язана з тим, що сплески і спади епідемії по всьому світу розвиваються нерівномірно. Підйом, який спостерігається в Україні зараз, Франція проходила два місяці тому, розповів Ляшко.

Вихід на пік. Коли епідемія COVID піде на спад і послаблять карантинРівень госпіталізації з COVID в Україні залишається високим (фото: facebook.com/kyivcity.gov.ua)

Крім того, формування статистики померлих від коронавірусу в кожній країні може відрізнятися. Як пояснив міністр, Україна вносить в статистику будь-які летальні випадки, якщо у людини був лабораторно підтверджений COVID-19. Але він не обов’язково був основним захворюванням, що спричинило смерть.

У МОЗ стверджують, що країна вже вийшла на пік епідемії, після якого захворюваність може поступово знижуватися. Експерти дають більш обережні оцінки.

У KSE поки дотримуються своїх попередніх прогнозів: максимальне навантаження на медичну систему і пік очікуються в першій половині — середині листопада. Але загроза того, що показники знову підуть вгору, все ще залишається, звернув увагу Юрій Ганиченко.

Співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк вважає, що цього тижня країна може вийти на плато захворюваності. Але те, що епідемічні показники припинили зростання, за словами експерта, може пояснюватися двома причинами.

«Це могло спричинити те, що ми знаходимося на піку хвилі або наблизилися до нього, а також те, що наша медична система не справляється з напливом хворих через брак ліжок, кисню та ресурсу медичного персоналу. Передбачаємо, що зараз росте кількість смертей, які не фіксуються, адже трапляються поза межами лікарень. Імовірно, ми будемо фіксувати набагато більше смертей в цей період пізніше, коли отримаємо дані про надлишкову смертність», – припустив Ковтонюк.

Ефект «червоних» зон

Вихід на пік зовсім не означає, що в найближчий тиждень — два всі регіони вийдуть з «червоних» зон. По-перше, жоден прогноз поки не дає відповіді на питання, коли країна пройде цей пік. Він може перейти в кількатижневе плато і захворюваність буде триматися на стабільно високих показниках – такий варіант повністю відкидати також не можна.

Зараз в Україні 17 «червоних» зон, в найближчі тижні деякі області можуть з неї вийти, а деякі – зайти. Наприклад, Херсонській області, яка першою потрапила до червоного рівня епіднебезпеки, знадобилося більше двох тижнів, щоб трохи збити наплив хворих.

Середній термін перебування регіону в «червоній» зоні під час весняної хвилі становив 37 днів, зазначив Ганиченко. Мінімальний період тривав 22 дні, максимальний – 63, тобто два місяці. У Київській школі економіки вважають, що ця хвиля триватиме приблизно стільки ж, як і весняна.

Читайте также   Шольц очолив уряд Німеччини: чого чекати Україні та чому Кремлю не варто радіти

«Другий варіант: вона може тривати довше ніж попередня, адже «Дельта» швидше поширюється, тому довше потрібно тримати регіон під обмеженнями, щоб стабілізувати ситуацію. Можливий і третій сценарій: через те, що ця хвиля розвивається дуже стрімко, навпаки, карантинні обмеження скоро дадуть ефект. Але, за нашими оцінками, він малоймовірний», – пояснив РБК-Україна керівник Центру економіки охорони здоров’я KSE.

За відправну точку початку поточної хвилі аналітики Київської школи економіки беруть дату появи першої «червоної» зони. Грунтуючись на їхніх прогнозах, деякі регіони можуть зустрічати Новий рік за найжорсткішого варіанта карантинних обмежень.

Масова вакцинація могла б прискорити ці терміни. За даними МОЗ, люди, які отримали щеплення, в п’ять разів рідше інфікуються коронавірусом. Ризик потрапити в лікарню у вакцинованих в 10 разів нижчий, ніж у тих, хто щеплення не отримав. Ці цифри підтверджуються на практиці.

«За період з 1 червня по 3 листопада було зафіксовано 801 832 підтверджених випадки захворювання COVID-19. З них 756 792 людини не отримали жодної дози вакцини проти COVID-19, що складає загалом 94,4 відсотки від загальної кількості», – сказали виданню в МОЗ.

Вихід на пік. Коли епідемія COVID піде на спад і послаблять карантинМасова вакцинація може раніше вивести країну з локдауну (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Згідно зі щоденною статистикою, яку отримує Міністерство, серед госпіталізованих – всього 4-6% вакцинованих. У цей відсоток включають навіть тих, хто отримав тільки одне щеплення. У такому ж співвідношенні діляться вакциновані і невакциновані серед випадків зараження.

«Наприклад, виявили 27 тисяч нових випадків. З них 4-5% – це реєстрація хвороби у вакцинованих», – пояснив Ляшко.

Зараз перше щеплення зробили 11,4 млн українців, повний курс пройшли майже 8 млн громадян. Але в останні тижні темпи і охоплення вакцинацією стрімко зростають. І навряд чи тому, що всі перейнялися своїм здоров’ям на тлі спалаху захворюваності. Ключовим поштовхом, найімовірніше, стали обмеження для нещеплених в «червоних» зонах, введення обов’язкової вакцинації для деяких професій і нові умови перевезень в міжобласному транспорті.

За тиждень з 18 по 24 жовтня в Україні зробили 1,5 млн щеплень, а з 25 по 31 жовтня – 1,7 млн. У середньому за день медики роблять по 250 тисяч уколів і це не межа. У KSE прогнозують, що найближчими тижнями попит на вакцинацію може подвоїтися.

Найбільше щеплень роблять у столиці: приблизно 55% дорослого населення Києва вже вакциновані хоча б однією дозою біопрепарату. В «аутсайдерах» – Закарпатська та Волинська області, там принаймні одне щеплення отримали приблизно чверть дорослих жителів.

Згідно зі статистикою, яку надали РБК-Україна в МОЗ, на 3 листопада хоча б одну дозу вакцини отримали майже 32% дорослого населення країни, тобто майже кожен третій. Завершили курс щеплень орієнтовно 22,5%.

Щоби кількість госпіталізацій і людських жертв від «ковіду» була якомога меншою, вчені закликають вакцинувати не менше 70% населення. Про таке завдання заявляли і в МОЗ, часові рамки – кінець цього року. Поки ця мета виглядає важкодоступною. Хоча, за оцінкою міністра, до позначки в 70% можна наблизитися, якщо нинішній попит і темп вакцинації збережуться.

Что думаете по этому поводу? Оставьте свой комментарий