«Заговорити» в цій справі можуть навіть гільзи: яка мета ліквідувати непублічного чиновника Шефіра

«Заговорити» в цій справі можуть навіть гільзи: яка мета ліквідувати непублічного чиновника Шефіра

Правди звичайно ж поки нема.  Єдине — це, так звані, робочі версії замаху. Їх — дві.




Після замаху на першого помічника президента України Сергія Шефіра у президентському кортежі з’явилися додаткові автомобілі супроводу. А ще — увімкнені проблискові маячки під час руху колони. Від чого на початку свого президентства Зеленський обіцяв категорично відмовитись. З різних джерел повідомляють, що тепер охорону посилено і у керівництва Офісу президента. А сам перший помічник Зеленського Сергій Шефір від цієї середи взагалі вчиться жити під наглядом бійців СБУ.


Про всі офіційні та неофіційні версії, щоб зрозуміти: які шанси — знайти замовників і що означають слова Зеленського про те, що відповідь буде «сильною» — 26 вересня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

До Офісу президента тут давно накатаний шлях. Заміською дорогою — через села Кременище, Ходосівку та Лісники. Напрямок не найкоротший, але найшвидший. Близько пів години, якщо їхати від котеджного містечка у селі Іванковичі. Родиннй маєток президента Зеленського був тут до літа 2020-го. Та його колишній сусід — один з найближчих друзів і перший помічник президента Сергій Шефір, живе тут і далі .



Якраз до президентського Офісу і вирушила, по традиційному маршруту, презентабельна автівка Шефіра того дня. Він сам часто за кермом. Але не 22 вересня. Сергій Шефір сів на пасажирське сидіння, поруч водія. З дому машина швидко подолала близько восьми кілометрів. І вимушено знизила швидкість через поврот.

На годиннику була приблизно десята година двадцять хвилин. З хащів, назустріч пригальмованій машині, полетіли кулі. Одна влучила у капот. Решта свинцю «лягає» по місцю водія й поблизу нього. Машина «б’є по газам». Ще декілька куль «наздоганяють» авто зверху кузова. Пробивають колесо.  Але водій знов натиснув на газ.

За словами голови Національної поліції України Ігоря Клименка, машина на спущеному колесі ще проїхала, приблизно, п’ять кілометрів. Далі — зупинилася.

Потім виявиться. Дві кулі, прошивши двері, все ж влучили у живу мішень — водія Шефіра.

Близько двадцяти випущених куль. 18 влучань  по машині. Водій мав бути розмінною монетою у руках вбивці. Застрелити, щоб машина зупинилася. Далі вирішувалася б доля основної жертви, Шефіра. Так думають  правоохоронці зараз. І переконані — стрілець був профі. Але експерт твердить: є інші варіанти.

«Обрана позиція для стрілянини не була зручна. Це говорить про нефаховість самого стрільця. Заговорити» в цій справі можуть навіть гільзи, уже знайдені на місці засідки. Сам набій — спеціальний», — зазначає військовий експерт, фахівець зі стрілецької зброї Ігор Кім.

«Сергій Шефір – це перший помічник президента України. Вперше, коли така посада – вона, з одного боку, неофіційна. Ніхто достеменно не розуміє, які функції входять до його обов’язків», — говорить  журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач.

Помічником президента Шефір став практично одразу з обранням Зеленського. Вважалося, що саме Шефір мав зайняти місце керівника Офісу на Банкові. Але не захотів, бо не любить публічність. До того часу він був одним з найдавніших та найближчих друзів Зеленського. Разом заснували «Студію квартал 95». Чим, не приховує сам Сергій Шефір, він опікується і досі. Але не «Кварталом» єдиним. Журналісти-розслідувачі стали ретельно відслідковувати, яка реальна державна влада в руках непублічного помічника президента.

Сергій Шефір, за своєю суттю, легка мішень для кілера. Бо, як стало відомо після замаху — він не користується охороною. Транспорт — не броньований. Хоча й з номерами прикриття, як повідомляють ЗМІ. Але незрозуміло інше — головне, яка мета ліквідувати непублічного чиновника.

Правди звичайно ж поки нема. Єдине — це, так звані, робочі версії замаху. Їх — дві.

«Це — діяльність Сергія Рахмановича, як держдіяча. Друга — спроба дестабілізувати ситуацію політично в країні» ,- зазначила генпрокурорка Ірина Венедіктова.

Тим часом парламентарі президентської фракції залізобетонно переконані. В замаху на Шефіра треба шукати сліди не у кулуарах Верхової Ради. Все — значно кримінальніше.

«Контрабандісти. «Вори в законі». Тобто всі законопроєкти, які зараз в нас приймаються — до них всі за безпосередньої участі Сергія Нахмановича приймалися», — упевнений народний депутат з фракції «Слуга народу» Олександр Качура.

«Чи навіть олігархічні якісь структури, «, — зазначає радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

Мовляв, тут дуже дивний збіг обставин. Спроба вбити близького друга і помічника президента відбувається за день до остаточного голосування за антиолігархічний закон. Коли ще й сам президент — за межами країни. Багатьом Facebook-експертам ця версія полюбилася, попри конспірологічність.  Але журналістські розслідування цьому протирічать

За словами розслідувача Ткача, стосунки Шефіра з олігархами нормальні, робочі.

А тоді для чого їм ліквідовувати, по суті, дипломата між ними і президентським Офісом?

Тому попри всю банальність слова «російський слід» — його теж варто відпрацьовувати.  Бо попри те, що ліквідації мішені не сталося, сам замах досяг певної політичної цілі, всі підозрюють один одного, президентська вертикаль послаблена купою нових звинувачень від внутрішньої боротьби аж до інсценування нападу і бажання диктатури, а умовний замовник нападу буквально в лупу міг роздивитися: як? в якій послідовності? за яким алгоритмом — діє державна машина після подібної атаки.  Що є основним для підготовки нового — важливішого і успішнішого нападу.

Після стрілянини, ділянку нападу і все, що довкола кілька днів прочісувала ціла армія копів і Нацгвардії. Залучили бойову авіацію, водолазів. Все, щоб знайти хоч якісь сліди кілера. І перша очевидна ниточка — таки є.

«Це набій спеціальний. Пробивна здатність кулі – достатньо, щоб «прошити» легкі метали», — говорить експерт.

Ймовірно, набої угорського виробництва. І, нібито, певний час легально продавалися в одному зброярському магазині України. Під спортивну стрільбу. Щоправда, це дуже дивує фахівця зі стрілецької зброї.

Мовляв, законно такий патрон може отримати лише військовий чи силовик на службі. Тож, знайдені та ідентифіковані гільзи таки звужують пошук, звідки потрапили патрони. Але тільки розширюють коло — хто і в якій кількості ними міг володіти. Запитання — і до позиція стрільця.

Насправді перелічені сумніви — далеко не всі. З важливого: фахівець вважає, що стрілянина була одиночними кулями, не автоматичною чергою. І що міг працювати саме непрофесійний кіллер. Чим справді грішать  останні спіймані СБУ недодиверсанти.  Та все це — лиш перші поверхнева оцінки. Гірше те, що наслідки можуть бути глибинні.  Володимир Зеленський від першого дня замаху переконаний: спроба ліквідувати його друга, Сергія Шефіра, — це убивчий меседж на адресу  всього інституту президента. І ці слова прозвучали з найвищої трибуни світу — ООН.

«Передавати мені «привіт» пострілами з лісу по автомобілю мого друга — це слабкість. А ось відповідь буде сильною», — сказав він.

Что думаете по этому поводу? Оставьте свой комментарий