Боротьба за другий термін. Як президент Порошенко збирається вигравати вибори
За три дні у президента Петра Порошенка з’явиться офіційний привід для святкування.
25 травня виповниться рівно три роки з моменту, як він, тодішній позафракційний нардеп, для якого ще у 2012 році вершиною політичної кар’єри було обрання на посаду мера Києва, виграв президентські вибори у першому турі з результатом у 54,7% голосів виборців.
Чи балотуватиметься Порошенко на другий термін?
Трохи менше року тому Ігор Гринів, колишній голова фракції БПП, політтехнолог і один із найближчих президентських соратників, у невимушеній атмосфері львівського Alfa Jazz Fest сказав, що Порошенко братиме участь в президентській кампанії 2019 року.
«Президент піде на другий термін, і це страшна і велика відповідальність», – сказав він в інтерв’ю УП.
На відміну від свого політтехнолога, президент більш стриманий і обережний у відповідях.
«Згідно з Конституцією кожен громадянин, якому виповнилося 35 років, має право балотуватися в президенти. Я вже маю 35 років. Думаю, на сьогоднішній день зарано говорити про склад кандидатів у президенти», –з напівпосмішкою відповідав Порошенко на питання щодо можливості балотуватися на другий термін під час своєї прес-конференції 14 травня.
Ще в жовтні минулого року «Українська правда» першою опублікувала статтю про початок підготовки Порошенка до другого терміну.
Наради з цього питання президент проводив ще влітку і восени 2016 року в різних форматах і з різними людьми зі свого найближчого оточення. Тоді обговорювали свіжі президентські рейтинги, можливість ребрендингу партії БПП, активність Юлії Тимошенко як найближчого конкурента Порошенка.
Хоча вісім місяців тому такі розмови були радше «заявою про наміри». Тепер, за словами кількох співрозмовників УП з найближчого оточення Порошенка, з початку весни він став частіше говорити про необхідність балотуватися на другий термін.
Поділитися владою
За тиждень до Великодня Петро Порошенко зібрав так звану «стратегічну дев’ятку» – такий собі неформальний дорадчий орган, куди, окрім нього, входять нинішній і колишній голови АП Ігор Райнін і Борис Ложкін, генпрокурор Юрій Луценко, спікер парламенту Андрій Парубій, секретар РНБО Олександр Турчинов, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, голова МВС Арсен Аваков і колишній прем’єр Арсеній Яценюк.
Розмова для Порошенка була не з приємних.
Яценюк, який більше року тому пішов з посади прем’єр-міністра з рейтингом в межах статистичної похибки, увібравши весь суспільний негатив, прямо сказав Порошенку, що тепер люди не розрізняють, де БПП, а де «Народний фронт» – для них усі однакові, а відповідно й негатив отримують усі.
Він запропонував Порошенку провести конституційну реформу. Ідею презентував дуже просто. Мовляв, Порошенко може стати першим президентом, який відмовляється від частини своїх повноважень, перерозподіливши їх до уряду і парламенту. Це, переконував Яценюк, скасує дуалізм влади і піде на користь демократичним перетворенням в країні.
УП вдалося дізнатися, у чому суть запропонованих змін. На думку Яценюка і ще одного ідеолога змін міністра Авакова, президент повинен представляти державу на міжнародній арені, але це має бути чітко обмежено законодавством.
«А не тримати МЗС на другому поверсі Адміністрації президента», – натякаючи на одного з заступників голови АП Костянтина Єлісєєва, говорить співрозмовник в оточенні Яценюка.
Президенту також пропонують залишити право вето на законопроекти парламенту в частині їх неконституційності, можливість розпуску Верховної Ради і можливість висловлення недовіри уряду, а також скоротити кількість депутатів з 450 до 300.
Проте купу повноважень пропонують і забрати. Наприклад, позбавити права впливати на призначення голови Нацбанку і голів облдержадміністрацій, голови НКРЕ і голови Нацгвардії. Склад уряду має формуватися виключно парламентом. Також статус головнокомандувача для президента пропонують лишити тільки на випадок війни. Окрім цього, президент не може бути представником жодної політичної сили.
Яценюк пропонував внести ці зміни до парламенту навесні наступного року.
Порошенко ідею про Конституційну реформу вислухав, але нічого конкретного не відповів.
«Що Яценюк з Аваковим можуть запропонувати? Лише те, що вигідно їм, і щоб вони десь залишилися. Зрозуміло, що президент на це не погодився, тому що навіщо йому посада без повноважень?» – пояснює один із найближчих соратників Порошенка.
Цікаво, що проти змін в Конституцію виступив і Олександр Турчинов. За словами одного з учасників наради, його пропозиція – воєнний стан на період президентських виборів.
«Йому сказали: Саша, воєнний стан може тривати два місяці, але не два роки», – говорить співрозмовник, додаючи, що цю ідею відкинули.
За деякий час після наради стратегічної дев’ятки, посеред робочого дня о другій годині у Порошенка відбулася ще одна – але вже з найближчим оточенням.
Окрім вже згаданих Ложкіна і Луценка, були колишній бізнес-партнер Порошенка і заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко і ще один заступник Сергій Березенко, який останнім часом дуже наблизився до президента і бере участь в нарадах.
Порошенка цікавило, що вони думають про ідею конституційної реформи. У якийсь момент під час обговорення Борис Ложкін, за словами кількох присутніх під час тієї наради співрозмовників, сказав фразу на кшталт: «Петро Олексійовіч, що ми тут обговорюємо, давайте краще поговоримо про вашого наступника».
На нарадах Ігор Гринів і Борис Ложкін пояснювали Порошенку, що непогано мати кандидата, який може виграти вибори замість нього. Такими наступниками можуть стати Володимир Гройсман, якому, як відомо, Порошенко не довіряє, і Юрій Луценко.
Останній не підтримав ідею змін до Конституції, натомість запропонував створити нову партію на базі сітки БПП.
Луценко переконує Порошенка, що суспільству треба запропонувати великий національний план дій, для якого і створити політичне об’єднання, завівши в нього нових людей з хорошою репутацією, і запрошувати до співпраці усі політичні сили включно з НФ Арсенія Яценюка, який поки що не може придумати, як повернутися у велику політику.
Втім, за інформацією УП, поки що Порошенко на ці пропозиції не пристав.
Фактор Гриніва
Ігор Гринів також написав для Порошенка стратегію з порадами для перемоги на президентських виборах.
Про її зміст в оточенні президента говорять неохоче – на власні очі цей документ бачили небагато людей. Але, за інформацією УП, Гринів теж порадив Порошенкові ухвалити зміни до Конституції, передавши частину повноважень парламенту.
Гринів пропонує віддати депутатам можливість призначення голів ОДА, однак лишити за собою вплив на силовий блок і МЗС. Також колишній лідер фракції БПП пропонує зробити парламент двопалатним. За його ідеєю, верхня палата повинна налічувати 150 обранців-мажоритарників. Саме ці депутати можуть працювати з президентом і призначати голів ОДА. Натомість нижня палата складатиметься з 300 списочників, які формуватимуть склад уряду і співпрацюватимуть з Кабміном.
«Гринів зумів продати свою концепцію, і Петро на неї погодився. Хоча за два роки президент може все поміняти і зробити так, як зручно йому», – говорить людина в оточенні Порошенка.
Ще один важливий шмат роботи, який робить Гринів для президента – соціологічні опитування.
У березні соціологічні служби «Социс» і «Рейтинг» робили заміри президентських рейтингів, результати яких Гринів теж презентував під час однієї з нарад на Банковій. УП вдалося ознайомитися з деякими цифрами.
За Порошенка проголосували б 13,2% виборців серед тих, хто визначився з кандидатом і планує взяти участь у виборах. На другому місці з мінімальним відривом у рамках похибки – лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко з 12,9%, а закриває трійку лідерів співак, лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук з результатом у 12,3%.
Четвертим та п’ятим у списку зазначені лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко та «Радикальної партії» Олег Ляшко – з приблизно однаковою підтримкою в 10%. У спину їм дихає один із лідерів «Опозиційного блоку» Юрій Бойко з близько 8% підтримки та лідер партії «За життя!» Вадим Рабінович з трохи більше 7%.
Одного з колишніх лідерів електоральної симпатії мера Львова і лідера партії «Самопоміч» Андрія Садового в березні підтримували приблизно 6% тих, хто визначився з кандидатом і планує взяти участь у виборах.
За словами одного з учасників нарад, який також знайомий з результатами опитувань, за умови виходу у другий тур Тимошенко, вона виграє у діючого президента з перевагою в 5% голосів. Зате з такою ж перевагою Порошенко може виграти у Юрія Бойко.
«Тому зараз працюють над ще однією стратегією – шукають зручного кандидата в другий тур», – говорить один з владних політтехнологів.
Насправді ця ідея – не нова для України.
Під час президентських виборів 1999 року тодішній президент Леонід Кучма вже змагався проти зручного для себе кандидата – лідера Компартії Петра Симоненка, вигравши вибори з перевагою більше, як у 18% голосів.
В «Опозиційному блоці» розуміють, що без участі тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської областей Бойко не зможе виграти вибори, а про можливість негласної підтримки Порошенка говорять обережно, пояснюючи «можливо, але подумаємо».
Що ж стосується Тимошенко, то на її електоральному полі працює лідер РПЛ Олег Ляшко, який останнім часом не добирає слів на її адресу, називаючи то прабабусею української корупції, то «лисицею драною», то «московською зозулею».
Розрахунок Порошенка, говорять у його близькому оточенні, вигравати вибори завдяки відсутності сильного конкурента. Святослава Вакарчука діючий президент поки що не сприймає в цій якості. Мовляв, той ще не визначився, чи піде в політику.
Не варто сподіватися, що Порошенко, який за три роки перебування у владі не наважився на радикальні реформи, наважиться на них за ті два роки, що лишилися. Поки що єдиним великим досягненням, яке Порошенко може занести собі в актив, є надання безвізового режиму Євросоюзом для України.
Але для виграшу на президентських виборах цього замало.
«Потрібно пояснити людям, за що відповідає президент, а за що відповідає уряд. Частиною стратегії буде перепозиціонування, що ці роблять оце, а цей робить інше і не втручається у процес, – говорить співрозмовник з оточення президента і продовжує:
«Найголовніше, що він має зараз вийти до людей. Він має все вислухати і почати говорити – а йому повірять, він це може зробити. Це означає їздити по регіонах, громадах, зустрічі в райцентрах».
Тож поки кроки, що планують президент і його оточення, не передбачають радикальних змін.
Це знову лише фарбування фасадів і заміна табличок.
Роман Кравець, Марія Жартовська, УП
