Cім типових відмовок чиновників, щоб не відкривати дані

Третього березня світ відзначає Міжнародний день відкритих даних. Зараз їх за цінністю прирівнюють до нафти, але ця ефектна метафора не надто коректна.

На відміну від дорогоцінного природного ресурсу дані невичерпні. Держава повинна відкривати їх для підвищення прозорості та розвитку інновацій.

Україна має один з найбільш детальних у світі нормативних документів щодо відкриття даних — постанову Кабміну №835 «Про затвердження положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Цей акт передбачає відкриття та регулярне оновлення понад 600 наборів даних. Це й не дивно, адже чиновники краще за інших уміють вигадувати відмовки.

Відмовка №1. Не можна, щоб хтось заробляв на наших даних. Ми виконуємо всю роботу, а хтось на цьому заробить?

Головна ознака відкритих даних — їх доступність для використання і поширення, в тому числі — з комерційною метою. Деякі органи вважають, що саме їм належать «державні» дані, а інші не повинні отримувати комерційну вигоду від них.

Іноді проблема навіть не в публікації даних. Головна цінність та потенціал відкритих даних полягає у можливості створення нових бізнес-моделей та монетизації. Саме це розвиває інновації та становить цінність для економіки.

Відкриття Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань дало поштовх створенню бізнес-сегменту з перевірки контрагентів. OpenDataBot — сервіс моніторингу реєстраційних даних компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

За лічені секунди користувач може отримати дані на телефон. OpenDataBot має понад 100 тис користувачів та нагороду Open Data Business Award за найефективніше використання відкритих даних для трансформації бізнесу.

Відмовка №2. Ми і так відкриті. Тільки подивіться на наш сайт, там море інформації.

Чиновники часто не розуміють, що таке відкриті дані, або плутають їх із публікацією інформації на сайтах органів влади. Однак публічна інформація не є відкритими даними. Відкриті дані — це первинні структуровані дані у відкритих форматах, які дозволяють їх зручну та автоматичну обробку.

На відміну від звичної для України риторики про відкриті дані як інструмент прозорості, для ЄС відкриті дані є інструментом економічної вигоди та інновацій. У 2015-2016 роках через програму Open Data Incubator for Europe було інвестовано 5,4 млн євро у 57 компаній, що створило економічний вплив на 23,7 млн євро.

Відмовка №3. Як це без печатки? Я викладу, а ви щось зміните? Без печатки і підпису — то не документ!

Якщо орган влади публікує дані, то за законом «Про доступ до публічної інформації» дані можуть використовуватися «у комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту».

Органи влади можуть використовувати дані в діяльності, що обмежена їхніми посадовими обов’язками, але бізнес та громадянське суспільство можуть знайти необмежене використання і мати користь від цих даних, якщо вони відкриті.

Орган влади відповідає за достовірність даних, але якщо стартапи використовують ці дані в комбінації з іншими, то за це відповідають стартапи.

Відмовка №4. Відкриті дані нікому не потрібні, у них нема жодної цінності.

Відкриті дані — це сировина для розробки продуктів та аналітики. Коли їх використовують, вони мають соціальну та економічну цінність. Для громадських організацій найбільшу цінність становлять антикорупційні дані. Найбільшим попитом серед бізнесменів користуються ЄДР, судовий реєстр та геодані.

Дослідження свідчать, що для ЄС відкриті дані можуть дати приріст в економіці на 1,5% ВВП, Великобританії — 0,4%, країн G20 — 1,1%. Київська школа економіки проводить дослідження, яка економічна користь від відкритих даних в Україні.

Щоб максимізувати таку вигоду, Державне агентство з питань електронного урядування за підтримки проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» проводить щорічний національний конкурс інноваційних IT-проектів та рішень на основі відкритих даних Open Data Challenge.

У 2017 році на конкурс надійшло 170 заявок з 31 міста України. Троє переможців конкурсу отримали інвестиції на загальну суму 1,5 млн грн. Цей конкурс демонструє попит на відкриті дані, тому другий його цикл, що стартує 15 лютого, підтримає більше команд з призовим фондом 2,5 млн грн.

Відмовка №5. У нас багато роботи і нема часу на відкриття даних.

Доволі часто за кордоном органи влади починають відкривати дані, щоб скоротити час відповідей на запити про доступ до публічної інформації. Коли державний орган оприлюднює відкриті дані, це скорочує час відповідей на величезну кількість запитів, а користувачі можуть швидше знайти і використати цю інформацію.

У Чикаго кількість запитів на доступ до публічної інформації зменшилася на 50% після запуску порталу відкритих даних. У Нідерландах після публікації даних про освіту навантаження на Міністерство освіти зменшилося. Відкриття даних забирає певний час, але дозволяє його економити у довгостроковій перспективі.

Відмовка №6. Це загроза персональній безпеці.

Закон про публічну інформацію регламентує, що публічна інформація, яка містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється тільки знеособленим чином.

Персональні дані повинні бути знеособлені та захищені відповідно до закону «Про захист персональних даних». Можна точно сказати, що євангелісти відкритих даних є ще більшими євангелістами захисту персональних даних, адже аналіз великих масивів даних може призвести до негативних наслідків.

Відмовка №7. Хтось побачить наші помилки, тому ці дані нам зашкодять.

Державні службовці часто бояться, що відкриття даних продемонструє дані низької якості або ще гірше — покаже їх з помилками. Проблема якості існує і за кордоном. Наприклад, Government Digital Services Великобританії сприяє використанню відкритих даних самими органами влади, що публікують ці дані.

Цей принцип називається dogfooding коли уряд «споживає» свої ж дані, щоб виявити помилки та підвищити якість відкритої інформації. Часто органи влади публікують дані та заохочують громадські організації давати зворотний зв’язок про виявлені помилки, щоб їх можна було виправити.

Страх перед помилками також призводить до того, що громадяни не знають про успіхи та досягнення в роботі тисяч державних службовців. Як свідчить досвід, про негатив і так всі дізнаються, не залежно від того, відкриті дані чи ні.

Висновки

Органи влади мають три місяці, щоб опублікувати понад 600 типових наборів даних на data.gov.ua. Є ризики, що деякі органи опиратимуться, але тепер ми впевнені, що громадськість зможе розбити всі міфи, пов’язані з відкритими даними.

Постанова №835 була ухвалена у 2015 році, коли сфера відкритих даних тільки зароджувалася. Зараз громадськість має всі інструменти, щоб сприяти відкриттю даних навіть найбільш непоступливими органами влади.