Екологічна катастрофа в Дніпрі: що відбувається з головною водною артерією міста (відео)

По Дніпру — з закритим носом. Стан води в головній артерії міста залишає бажати кращого. Берег міліє, вода цвіте, забруднюється побутовими відходами та вбиває рибу. Тим часом місцеві мешканці публікують в соцмережах кадри, які шокують. Екологи кажуть, що купатися в Дніпрі зараз — небезпечно. Однак поряд з одною з найбрудніших ділянок річки відкривається платний пляж.

Кореспондент ТСН.ua прогулявся набережною Дніпра і оцінив масштаби екологічної катастрофи.

Стан річки

Стан річки не у всіх місцях викликає безліч питань. Нормально відпочивати можна там, де є течія або в місцях, де воду «розганяють» люди, що катаються на сапах, каяках та катерах.

Куди неприємніше перебувати в місцях, де вода застоюється. І таких локацій в Дніпрі досить. Наприклад, в місцевому мальовничому яхт-клубі. Там під одним з пішохідних мостів буквально утворилося болото. У воді лежать дошки і усіляке сміття.

Приблизно така ж ситуація і на центральній набережній, яку, до речі, нещодавно частково підмила сильна злива. Берегова лінія там міліє, через що чайки навіть примудрилися «відкусити» собі невеличкий острівець.

В районі покинутого готелю «Парус» в Дніпро впадають каналізаційні колектори. Від виду і запаху води там може стати не по собі.

«Це вже не річка, а каскад озер. Немає проточності. Плюс йдуть інтенсивні скиди. Потрібно розуміти, що основними забруднювачами вже є не підприємства, а міські комунальні системи. Річку забруднюємо ми. Вона стала більш мілководною, за рахунок синьо-зелених водоростей цвіте, температура води поступово підвищується», — розповідає ТСН.ua екоаудиторка Тетяна Лампіка.

Вторить їй і співавтор історичних банерів про місто, волонтерка Тетяна Єременко. Вона каже, що на якість води в річці одночасно вплинули кілька факторів.

«Зелене Дніпро в глобальному сенсі — комплексна проблема. До цього призвело поєднання радянської «геніальної» ідеї з ГЕС і затоплення порогів, засилля елементів, які містять фтор і відсутність належної фільтрації», — акцентувала Тетяна Єременко.

Екологи також говорять, що в річку зливають відходи з будмайданчика станцій метро. А це в свою чергу впливає на місцеву фауну.

«У колектор, який там знаходиться, скидають води з будівництва метро. Туди напряму потрапляє бетонна суміш. Через що вимерло все живе», — додала Тетяна Лампіка.

Що міститься в воді?

З небезпечних речовин, які можуть перебувати у воді, екологи виділяють органічні елементи і продукти гниття.

«Там можуть міститися фосфатні елементи, аміак. Це дуже шкідливо і впливає на водну фауну. Крім того, це сприяє цвітінню синьо-зелених водоростей і розмноженню шкідливих бактерій. Купатися там — небезпечно. На тілі можуть з’являтися опіки і алергічні реакції», — зазначає екоаудиторка.

Відпочинок у воді попитом не користується

Прогулюючись по набережній, місцеві мешканці раз у раз сідають на лавочки, щоб помилуватися видами протилежного берега. Проблема тільки в тому, що картину псує неприємний запах.

«Дуже гарні краєвиди. Але пригнічує цвітіння води. Тут, на жаль, нічого не упорядковано (місцеві відпочивали в районі вулиці Січеславська Набережна, 7, — ред.). Ми б не наважилися тут ні поплавати, ні просто помочити ноги», — розповіла нам місцева мешканка Тетяна.

Якість води в Дніпрі б’є і по місцевому бізнесу. На новому пляжі, який обладнали в ста метрах від місця, куди зливають каналізаційні відходи, поки що людей не багато. У денний час відпочинок там бажаючим обійдеться в 100—200 гривень, після восьмої вечора з відвідувачів гроші не беруть.

«Відпочиваючих не дуже багато. Протягом дня практично теж поки не приходять. Може, тому що ми ще не популярні, а може, тому що вода зелена, не знаю», — сказала адміністратор пляжу.

Стежити ж за станом води на пляжі повинна Держпродспоживслужба. Вона бере проби води і показує, що в ній міститься.

«Склад води може змінюватися дуже різко. На неї можуть впливати нафтопродукти, які потрапляють у водойму з катерів, а також нітрати і нітрити. Якщо нафтопродукти ми можемо побачити, то бактерії —  ні, їх люди будуть відчувати на собі в результаті алергічних реакцій на шкірі», —  підсумувала екоаудиторка Тетяна Лампіка.