Експерт: офшори Порошенка поставили хрест на результатах референдуму в Голландії
Експерт пояснив які наслідки матимуть результати референдуму в Нідерландах і чому українська влада так провально провела в країні інформаційну кампанію.
Згідно з результатами попереднього підрахунку результатів учорашнього референдуму в Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію України і ЄС, “проти” проголосували 61,1% з 32,2% виборців. Про те, до яких наслідків це може призвести, ІНФОРМАТОРу у ексклюзивному коментарі розповів політолог Микола Давидюк.
– Як можна оцінити проведення вчорашнього референдуму в Голландії? Чи правда, що на нього надзвичайно потужно вплинула Росія?
– Можливість референдуму через парламент протягнули демократичні партії, а ситуацією скористались місцеві політсили з низькими політичними рейтингами, які захотіли засвітитись на політичному ринку. Крім цього, хоч це заїжджена фраза – проведення референдуму було вигідно Росії. Учора можна було спостерігати, як безліч російських блогерів та політтехнологів поприїжджали до Амстердаму, як той же Варламов. Він начебто випадково саме в цей день поїхав поїсти оселедців і попити горілки з ялівцем, і заодно написав черговий блог проти України. Зрозуміло, що стягування до Голландії подібних кремлівських піарників розраховане не для впливу на голландську аудиторію, а для того, щоб довести своєму населенню, що Європа “не бачить” Україну, тобто цю подію Москва буде використовувати не лише на внутрішньоросійській арені, а й у Європі. Начебто, все, що не робила Україна впродовж двох років – Майдан, війну тощо – марно, і Європа все одно не хоче їх бачити. Цю обставину будуть дуже жорстко вбивати у голови російському населенню найближчим часом, що в України, начебто, повний провал у зовнішній політиці, що нас в Європі бачити не хочуть, хоч це відверта маніпуляція, бо це лише один референдум, лише одна країна, парламент якої вже ратифікував угоду, але через референдум парламент буде змушений переглянути деякі речі. Якщо для Путіна цей референдум не приніс великих перемог у зовнішній політиці, то на внутрішньоросійському ринку він буде влаштовувати бенкет, що для нього насправді більш важливо.
– Чи буде співпадати цифра екзитполів з анонсованим на 12 число оприлюдненням офіційних результатів волевиявлення голландців?
– Я переконаний, що сіяти сумнів із результатами екзитполів не варто, – це не вибори у Кривому Розі чи Чернігові, які рахує Охендовський. На виборах працюють перевірені компанії, яким можна довіряти і ставити під сумнів їхню роботу як мінімум неетично.
– Яка подальша доля цього волевиявлення – що він дає чи до чого призведе?
– В подальшому прем’єр Голландії розгляне рішення, щоб задовольнити кожну зі сторін, що в принципі є правильна позиція – він неупереджений, але він не може не рахуватись із думкою власного населення. Це об’єктивно. Він вибраний населенням, політик, і думає про свої рейтинги. І нехтувати 60% від 30, які прийшли на вибори, він не може. Тому зрозуміло, що йому потрібно буде прийняти “соломонове рішення”, щоби і допомогти Україні, і задовольнити власне населення, і підтримати якісь загальноєвропейські цінності щодо можливого розширення Європейського Союзу.
Але я не бачу у цьому катастрофи – євроскептицизм сьогодні об’єктивна хвиля. Я думаю, що якби сьогодні поставили питання виключення або прийняття до ЄС Румунії, Словаччини чи якоїсь іншої країни, я думаю, результати були б схожими. Старі європейські країни більш скептично і поверхнево відносяться до більш молодих демократій, тому зрозуміло, що можуть бути ось такі проблеми. Але я не бачу у цьому проблему. Крім того – референдум проведено практично на межі фолу. Тобто, якби не прийшло більше 32% – його б не визнали. Якби прийшло понад 60% – тоді можна було б говорити. А так – це мінімально зацікавлена явка, і тому говорити в яку сторону дивиться Голландія достатньо важко. Хоча референдум як інструмент більш демократичний вимагає поваги до себе.
– Більшість оглядачів, крім представників БПП, оцінили інформаційну діяльність української влади в Нідерландах провальною. Як можна оцінити дії нашої влади, МЗС, дипломатичного корпусу у відстоюванні інтересів країни?
– По-перше, я не погоджуюся з думкою президента, що це законспіровані російські сили намагаються розколоти думку Європи. Там взагалі не питання в Європі – тобто не треба зараз пафосно загрібати гаслами про всюдисущу “руку Кремля”, за допомогою чого виправдовувати те, що ти сам не зробив. Насправді, наша сторона мало зробила для позитивного результату. Той же велопробіг не переконав понад 60% населення, які прийшли на голосування. Другим важливим фактором, який вплинув на рішення, став офшорний скандал. Одним з найголовніших російських месиджів у цій інформкампанії полягав у тому, що українські еліти відірвані від населення. Тобто люди в Україні начебто непогані, а верхівка, яка керує країною – корумпована, і офшорний скандал це зайвий раз підтвердив, і нічого доброго Європі така влада не принесе. Тобто президент сам підставив численних депутатів і громадських активістів, які там працювали, посиливши месидж, що в Україні є велика проблема з корупцією.
Але варто зауважити, що результати референдуму – це не провал і не катастрофа для України. Цей приклад лише підтвердив, що в країні є величезна проблема з корупцією, і якщо її не вирішити – нас в Європі ніхто не чекає. Це важливий маркер для європейців, який треба вирішувати, а не виправдовуватись, чому референдум програно.
– З чим пов’язаний такий скептицизм голландців по відношенню до українців?
– Насправді, в більшості країн Європи зараз надзвичайно поширений такий євроскептицизм, і було б досить дивно, якби цифри були б протилежні – 60% за Україну, і 30 проти. Наша країна не веде там інформаційної кампанії, ми не пропагуємо позитивно Україну. Адже які в нас були останні месиджі про Київ – скандал із “New York Times” – наші депутати погрожують виданню, начебто вони ведуть проти президента гібридну війну, прем’єр-міністр без рейтингу керує країною і панамський скандал за участю українського президента. Це три головних месиджі, які у всіх на вустах за останній час. Невідомо, що влада робила, щоб голландці голосували по-іншому. А те, що написали українською мовою у фейсбуці – так ніхто крім українців цього і не читав.
– Які іміджеві та загальні наслідки буде мати провал цієї інформаційної кампанії і як будуть сприймати президента через розгромні статті в європейських ЗМІ?
– Хоч європейська преса більш помірковано висвітлює проблеми і питання корупції Порошенка, українська преса більше страждає від влади, ніж європейська. Яскравим прикладом цьому є останній “наїзд” (інакше це не назвеш) на “Громадське” буцімто за “маніпуляцію” з фактами. Але я хочу спитати: а чи влада не маніпулює, коли робить свої заяви, а президент не брехав, коли обіцяв продати “Рошен”, або обіцяв, коли долар буде по 10? І те, що його оборудки пов’язали з Іловайськом – це їх проблема. Це їхня журналістика така, але збиратися оглядовою радою і виносити виправдовувальне рішення, що винні журналісти – вибачте. Є свобода слова. Президенту ніхто не заважав робити передвиборчі обіцянки, які він не виконав. Бо у нього була свобода слова як у кандидата. То чому зараз він намагається переслідувати “Громадське” за той матеріал, який вони показали?
Міжнародна ж преса більш помірковано це висвітлює, адже юридична сторона тут була майже не порушена, тому вони зачіпають більш моральну сторону. Але це не означає, що найближчим часом не оприлюднять якийся матеріал про інші офшори Порошенка. Що буде тоді – тут проблема. Якщо виявиться, що у нього є ще десятки офшорів, де не одна тисяча доларів, розміщених за більш складними схемами. Очевидно, для української влади цей офшорний скандал було оприлюднено поки що як попередження, а тому, якщо Банкова буде скеровувати курс в якусь не ту сторону – то варто очікувати нових, більш гучних викриттів таємниць Порошенка.
