Росія висунула Україні жорсткі умови для завершення війни — ось чого вимагає Кремль
Росія продовжує демонструвати жорстку позицію щодо можливого завершення війни проти України. 25 серпня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не розглядає ідею створення буферної зони на Донбасі, оскільки вважає окуповані українські території частиною Росії.
За словами Пєскова, «Донбас є територією Російської Федерації», а тому, на його думку, жодна третя сторона не може управляти цим регіоном. Так він прокоментував пропозицію щодо можливого створення буферної зони як одного з варіантів врегулювання війни.
Таким чином, публічна позиція Кремля фактично зводиться до того, що Москва не готова розглядати майбутній статус окупованих територій як предмет компромісу.
У Кремлі заявляють: «миру не буде» без виконання вимог Росії
На тлі цих заяв дедалі очевидніше, що російське бачення завершення війни передбачає не просто припинення бойових дій, а суттєві політичні, територіальні та військові обмеження для України.
Серед вимог, які пов’язують із російською позицією на переговорах, — визнання окупованих територій російськими, нейтральний статус України, обмеження української армії, припинення західної військової та розвідувальної підтримки, а також зняття санкцій із РФ. Подібний перелік російських вимог у 2026 році описували українські ЗМІ, посилаючись на попередні переговорні позиції Москви та її публічні заяви.
Фактично йдеться про умови, які значно змінювали б зовнішньополітичний і безпековий курс України.
Яких поступок Москва хоче від України
1. Визнання окупованих територій частиною Росії
Одна з ключових вимог Москви — юридичне визнання Криму, а також окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей російською територією.
Для України це означало б відмову від принципової позиції щодо територіальної цілісності держави.
Кремль при цьому вже зараз називає окуповані території «суб’єктами РФ». Саме тому Пєсков заявив, що створення на Донбасі будь-якої зони під зовнішнім управлінням є неприйнятним для Москви.
2. Нейтральний статус і відмова від НАТО
Москва також наполягає на закріпленні нейтрального статусу України та відмові від перспективи вступу до НАТО.
Для Росії це одна з принципових вимог, оскільки Кремль прагне обмежити військово-політичну інтеграцію України із Заходом.
Водночас саме питання гарантій безпеки залишається одним із центральних у дискусіях про можливе завершення війни.
3. Скорочення української армії
Ще одна вимога — обмеження чисельності та військових можливостей Збройних сил України.
Йдеться не лише про кількість військовослужбовців, а й про озброєння та потенціал української армії.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ не погодиться на вимогу Росії щодо скорочення української армії.
Для України це питання безпосередньо пов’язане з безпекою після можливого припинення бойових дій: країна, яка вже пережила повномасштабне вторгнення, не хоче залишатися без достатніх оборонних можливостей.
4. Припинення західної військової та розвідувальної підтримки
Москва також прагне припинення постачання Україні західного озброєння та передачі розвідувальної інформації.
Такий пункт фактично означав би значне послаблення обороноздатності України та зменшення її можливостей стримувати потенційну нову агресію.
Саме тому питання гарантій безпеки та подальшої військової підтримки України залишається одним із найскладніших під час обговорення можливого мирного врегулювання.
5. Посилення статусу російської мови
Серед російських вимог також фігурує розширення статусу російської мови та додаткові гарантії для російськомовного населення України.
Москва багато років використовувала питання російської мови як один із аргументів у своїй політиці щодо України.
У запропонованих Росією умовах це питання розглядається разом з іншими політичними та внутрішньодержавними змінами.
6. Відмова від вимог щодо репарацій
Ще один пункт — відмова України від вимог щодо виплати Росією репарацій за завдані війною збитки.
Це принципове питання для Києва, адже масштаб руйнувань, завданих Україні після початку повномасштабного вторгнення, є величезним.
Тому вимога Москви відмовитися від репарацій означала б фактичну відмову України від одного з механізмів компенсації збитків.
7. Зняття санкцій та поступове відновлення відносин
Росія також зацікавлена у поступовому скасуванні міжнародних санкцій та нормалізації відносин із Заходом.
У попередніх російських пропозиціях щодо завершення війни питання скасування санкцій також фігурувало серед ключових умов.
Для Кремля це має не лише економічне, а й політичне значення: скасування санкцій означало б поступове повернення Росії до міжнародних економічних зв’язків.
Паралельно в Росії з’явилася нова версія подій 2022 року
Окрему увагу привернула заява радника президента РФ Антона Кобякова.
За його словами, українські військові нібито планували вторгнення на територію Росії 8 березня 2022 року, але російська армія начебто випередила Україну на два тижні.
Кобяков стверджує, що такі висновки Москва зробила на основі документів, які нібито були знайдені російськими військовими на початку повномасштабної війни у залишеному штабі однієї з бригад територіальної оборони України.
За його версією, саме тому Росія нібито почала війну першою.
Втім, ця заява є саме твердженням представника російської влади, а не встановленим незалежним фактом. Публічні повідомлення про початок повномасштабного вторгнення фіксують, що Росія розпочала масштабне військове вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
Тому слова Кобякова варто розглядати в контексті російської версії виправдання початку війни, а не як доведений факт.
Що означають останні заяви Кремля
Заява Пєскова щодо Донбасу показує, що Москва наразі не демонструє готовності відмовлятися від своєї претензії на окуповані українські території.
Навпаки, Кремль продовжує публічно називати їх частиною Росії та відкидає варіанти, які передбачають зовнішнє управління або особливий міжнародний статус цих територій.
Одночасно перелік російських вимог охоплює значно більше, ніж питання територій. Москва хоче впливати на майбутній військовий потенціал України, її зовнішньополітичний курс, міжнародні союзи, мовну політику та економічні відносини.
Саме тому переговори про завершення війни залишаються надзвичайно складними.
Для України ключовим питанням є не лише припинення бойових дій, а й гарантії того, що після припинення вогню Росія не отримає можливості відновити військовий потенціал і повторити агресію.
І поки Кремль продовжує вимагати територіальних поступок та обмеження оборонних можливостей України, а Київ не погоджується на умови, які ставлять під загрозу суверенітет і безпеку держави, швидкого компромісу щодо завершення війни очікувати складно.
Головне: нинішні заяви Москви свідчать, що Кремль розглядає можливе завершення війни не просто як припинення вогню, а як масштабну зміну статусу територій, безпекової системи та зовнішньополітичного курсу України.
