Лариса Волошина: Ну що ж, Росія отримала все, що хотіла?

А коли Путін говорить про послідовне виконання Мінських домовленостей, діалог між «сторонами конфлікту», і всі хитають головами — це що? А коли Зеленський згадуючи домовленість про припинення вогню говорить — цитую «і я радий, що і пані Меркель, і пан Макрон тут на нашій стороні, а пан Путін має вплив на людей, на сепаратистів» – це про переведення Росії в статус посередника та представника «тієї сторони»? Нам сказали про проголошення особливого статусу Донбасу (це пані Меркель), про імплемінтацію в українське законодавство формули Штайнмайєра (вона ж), про домовленість щодо необхідності проведення місцевих виборів (всі спікери) і про амністію (Путін).

Ми бачили відсутність теми Криму і наявність теми газу. Останній, до речі, вдало поєнали з питаннями миру і війни. Це дуже нагадує Харківські угоди, коли питання знижки на газ прив‘язали до покращення умов розміщення в українському Криму російського окупаційного континґенту. Це тільки мені здається, що Росія отримала все, що хотіла? Спочатку під час підготовки до цієї зустрічі, висуваючи все нові і нові умови, які Україна слухняно виконувала. І зараз, коли погоджено про нову зустріч за для якої будуть висунуті нові умови, коло яких вже окреслене. І ці умови теж будуть виконані. Нам будуть і далі згодовути тривожні очікування від зустрічей в Нормандському форматі. Хоча насправді путінський план буде і далі реалізовуватися під час підготовки до Normandy.