Матір загиблої українки з коронавірусом розповіла про жахи лікарні в Чернівцях

Мама померлої 33-річної мешканки Чернівецької області Тетяни Вишиван, у якої перед смертю діагностували коронавірус, заявила, що медики непрофесійно підійшли до лікування її доньки.

Вона підкреслила, що вірусом жінку заразив чоловік, який приїхав на початку березня із заробітків з Італії – він пройшов обстеження в лікарні, однак за симптомами медики не запідозрили у нього страшної хвороби. Про це Людмила Михайлівна розповіла в інтерв’ю «Фактам».

Коли схожі симптоми з’явилися й у Тетяни – біль у горлі, температура і жахлива слабкість – чоловік відвіз її до районної лікарні у Вашківцях. Хоча формально жінка повинна була звернутися до сімейного лікаря в своєму селі, але вони вирішили не втрачати часу.

«У лікарні в доньки взяли аналіз крові і зробили їй рентген. Аналіз показав анемію, а рентген – застійну пневмонію. Так сказали лікарі у Вашківцях. Отримавши ці результати, зять повіз доньку в Чернівецьку обласну лікарню. Стан Тані погіршувався, температура не спадала. В обласній лікарні її оглядала лікар-пульманолог. Повідомила, що хрипів немає. А коли побачила рентгенівський знімок, сказала: «Ви повинні звернутися до сімейного лікаря», – розповідає Людмила Михайлівна.

За її словами, медикиня стверджувала, що тільки після того, як сімейний лікар дасть направлення, обласна лікарня зможе прийняти жінку в стаціонар. Тобто, їй порадили повертатися в село, йти до сімейного лікаря, і тільки потім знову їхати до Чернівців.

«Я все можу зрозуміти, але ж Таня вже приїхала до них із застійною пневмонією! Навіщо ж було ганяти її туди і назад?! Але пульманологиня сказала, що без направлення покласти пацієнтку в лікарню не може. Що ще дивно – в обласній лікарні, за словами зятя, ніхто навіть не запідозрив коронавірус», – стверджує жінка.

Вона підкреслила, що, розмовляючи з донькою по телефону, вловила її відчай. Адже та сподівалася, що її покладуть до лікарні, проте знову довелося їхати додому.

Так, чоловік із дружиною повернулися в село ввечері 13 березня, а наступного дня повинні були йти до сімейного лікаря. Але вже вранці 14-го Тетяні стало зле: запаморочилося в голові, вона ледь не втратила свідомість.

«Зять подзвонив до сімейного лікаря, і та викликала для доньки швидку, яка вже з направленням повезла її в обласну лікарню. Донька говорила мені: «Мамо, я думала, що помру в дорозі». В обласній лікарні їй із якихось причин не змогли дати навіть крісло-каталку. Знесиленій Тані довелося йти в палату пішки… Її поклали в інфекційне відділення. І тільки тоді нарешті запідозрили коронавірус, зробили тест. Але оскільки субота і неділя – вихідні, результатів нам сказали чекати не раніше вівторка. А до вівторка Таня не дожила…» – згадує Людмила Михайлівна.

Вона додала, що з тієї ж причини – оскільки були вихідні – до доньки не викликали невропатолога, хоча у випадку її патології повинні були це зробити. Разом із тим пацієнтці капали антибіотик цефтриаксон, хоча раніше медики попереджали, що він на неї вже не діє – відповідна позначка була в медичних документах жінки.

«Тані ставало тільки гірше. Зятя поруч із нею вже не було – коли лікарі запідозрили коронавірус, його відправили додому і сказали ізолюватися. Таня лежала в інфекційному боксі. Вона мені дзвонила і розповідала, як не може покликати медсестер, у яких на повну гучність працював телевізор. Скаржилася, що хоче в туалет, але сама ніяк не зможе до нього дійти, а допомогти нікому… Страшні реалії наших лікарень… А коли я дзвонила в лікарню з Італії, медикиня говорила, що все під контролем», – зазначає жінка, додаючи, що востаннє говорила з донькою за декілька годин до її смерті і та змогла лише прошепотіти: «Мамо, мені стало так погано. Я втратила свідомість» і більше нічого.