Неймовірна розповідь українця, який поїхав до Америки з 231 доларом

2016-08-01

25-річний Максим Засялян нещодавно повернувся з піврічної мандрівки до Америки, в яку вирушив із 231 доларом у кишені.

Мандрівник розповідає, що хотів спробувати пожити за океаном нелегалом, пише «Українська правда»

На початку подорожі юнаку став у нагодіпривезений з України кілограм горіхів. Щоб мати можливість купувати харчі далі, Максим влаштувався на роботу у сферу обслуговування.

«Я знав: скільки б не витратив на квиток, все одно зароблю у Штатах ці гроші нелегально. У мене не було мети заробити в Америці гроші, я просто хотів отримати досвід роботи нелегалом, відчути життя звичайного нелегала у Центральній Америці, – розповідає мандрівник.

25-річний Максим Засялян нещодавно повернувся з піврічної мандрівки до Америки, в яку вирушив із 231 доларом у кишені. Фото varota.com.ua

У мене вийшло. Але в чому головна відмінність США від України – там, працюючи на роботі найнижчого класу, ти можеш нормально існувати, винаймати квартиру, їздити на машині, заправлятися постійно бензином, добре їсти«.

Максим працював посудомийником, прибиральником, помічником офіціанта, заробляв 10 доларів на годину, а зміни бували по10-12 годин. Йому вдавалося заробляти по 120 доларів на день.

За житло юнак не платив. Домовлявся з каучсерферами. На проїзді він також економив – ходив пішки або витрачав по 2 долари на день.

Максим хотів відчути життя звичайного нелегала у Центральній Америці. Фото varota.com.ua

«Померти з голоду в Америці неможливо, – каже мандрівник.

У Штатах народ дуже чуйний. Ти можеш просто сидіти під заправкою з рюкзаком, до тебе підійдуть, запитають, чи все гаразд, чи ти не голодний і чи є тобі де жити«.

Максим шкодує, що жодного разу не спав у шелтерах для безхатченків. Він обіцяє наступного разу обов’язково спробувати.

Багато американських бомжів, розповідає хлопець, збанкрутілі бізнесмени, хіпі, або шукачі себе. На диваків на вулицях міст мало хто звертає увагу.

«Померти з голоду в Америці неможливо, – каже Максим. Фото varota.com.ua

«Із 70-річними американськими бабусями я спілкувався на рівних. Всі вони – вчорашні хіпі, – ділиться мандрівник.

Для них немає рамок і обмежень, вони дуже легкі й багато сміються. Розмовляєш із такими людьми й не відчуваєш, що у них можуть бути проблеми. А в нас заходиш в метро – й у всіх якась печаль на обличчях«, – порівнює Максим.

Він також стверджує, що в Америці завжди можна знайти, де помитися та випрати речі.