Отруєну рибу продають у Вінниці? Тонни коропів, линів та щук бульдозерами закопують в області
У селі Попівці Барського району днями сталась НП. Акт обстеження комісії з техногенної безпеки від 24.09.15 свідчить: «В заплаві річки Лозова, правій притоці Мурафи, виявлено значну кількість мертвої риби — коропи, лини, товстолоби.
Вода бурого кольору із специфічним хімічним запахом… Виявлено струмок довжиною до 1 км з водою чорного кольору, який впадає у Лозову. Із наближенням його до очисних споруд ТОВ «Консервний завод «Поповецький» насиченість чорного кольору зростає, в повітрі навколо струмка стоїть стійкий хімічний запах. Навколо очисних споруд консервного заводу розміщено декілька полів фільтрації, заповнених аналогічною зловонною рідиною, з яких здійснюється скид у струмок.
Служба з питань цивільного захисту, надзвичайних ситуацій дану ситуацію вважає вкрай небезпечною та непередбачуваною, яка може привести до негативних наслідків. Адміністрації ТОВ «Консервний завод «Поповецький» необхідно терміново вжити заходів для ліквідації забруднень…»
– Такої біди в нас не було! Вчора три тонни дохлятини бульдозером закопали, сьогодні знову не менше набереться. А скільки мертвої риби лягло на дно! — обурювався Володимир Пастух, керівник СФГ «Перлина Поділля». — Подивіться, все живе навколо водойми або здохло, або повтікало, ні жаб, ні черепах нема, дикі качки, гуси, чаплі відлетіли. Напоїти корів чи полити рослини цією отруєною водою не можна, зрошувальну систему довелось відключити. Отрута за течією йде далі і несе смерть у Мурафу, у Дністер. Це катастрофа на всю Україну!
Страшно те, що люди втратили совість. Як розповіли селяни, дехто з односельців потай, вночі збирав напівдохлу потруєну рибу, яка ледве ворушилась, і продавав її на базарах, у Вінницю возили, в Бар.
…На полях фільтрації очисних споруд ТОВ «Поповецький консервний завод» кілька басейнів були переповнені чорною, як дьоготь, нечистою рідиною, від різкого запаху якої важко було дихати. Люки, канави, відстійники відкриті, в них можна впасти. Вздовж дороги гори бруду і сміття.
– Колись після заводських техпроцесів тут відстоювалась чистенька водичка, карасі в ній водились, — згадував місцевий житель Олександр. — Поряд були дитячий майданчик, футбольне поле, де грали любительські команди. Але діти сюди давно не приходять. Нечистоти із консервного заводу залили та отруїли цю місцевість. Я вважаю, що це справжній злочин!
Представник Барського райвідділу УМВС України повідомив, що проводиться досудова перевірка. За її результатами даний факт або буде занесений до єдиного реєстру досудових розслідувань, або оформлений як адміністративне правопорушення.
Запитань у попівчан виникає багато. Наприклад, хто дозволив працювати консервному заводу з несправними очисними спорудами? Яким способом треба очищати отруєну воду? Де тепер напувати худобу? Як вберегтись від отруєння людям, які живуть поряд?
Державна екологічна інспекція і Барське міжрайонне управління СЕС відібрали проби води з річки і з колодязів.
– Зараз проводимо службове розслідування на заводі, про його наслідки повідомимо додатково, — сказав Денис Дехтярьов, директор ТОВ «Поповецький консервний завод».
ЦУКРОЗАВОДЧИКИ ЗНОВУ НИЩАТЬ РИБУ В ТОМАШПОЛІ
Почався сезон цукроваріння.
І знову більшість заводів не має належних очищувальних систем. Щороку, особливо на початку сезону, отруйні води скидають у річки. Це відбувається по-злодійськи, в нічний час, як правило, перед вихідними.
Минулої суботи Томашпіль піднявся на ноги з самого ранку. Першими забили тривогу місцеві рибалки. Вони побачили, як у ставу, нижче зливної труби місцевого цукрозаводу, масово стала гинути риба, її збирали місцеві люди з води цілими мішками. Гинули масово окунь, плотва, білий амур, щука, короп…
Із ставка ця отруйна вода по річці Русаві тече аж до Дністра. На її шляху, особливо в Ямпільському районі, чимало орендованих водойм, де розводять і вирощують рибу на комерційній основі. Отож неминучі втрати понесуть і ці ні в чому не винні орендарі, які годують свіжою рибою сотні людей, продаючи її на ринках.
Звісно, все це розуміють ті, хто у передчутті великих надприбутків не гребує нічим. Але їм совість, обурення населення — як зайцеві стоп-сигнал. Головне – великі гроші. Вже почалося протистояння правди і кривди. На боці правди було все населення Томашполя і прилеглих сіл. Гуртом склали акт про потравлення риби. Підписали його близько двадцяти чоловік. Ямпільський міжрайонний рибінспектор А.Мельничук запевнив вашого кореспондента, що документ доставить у Вінницю, яка має дати йому законний хід.
Весь день на березі ставка стихійно мітингували люди. Вимагали пояснень від власників і дирекції цукрозаводу. Але ті на очі людям не показувалися. Навіть міліція нікого з них знайти не могла. Представники місцевої влади були на боці громади і теж вимагали покарання винних.
Народні депутати від Вінниччини, якщо вони дійсно народні, мали би нарешті покласти край цьому щорічному безкарному розбою. Тим більше, що спікер – теж наш земляк, і можна було б прийняти суворий закон, який би раз і назавжди відбив бажання цукрозаводчиків шкодити людям і навколишньому природному середовищу.
