Помер Євген Марчук: чим запам’ятався українцям легендарний політик

«Чорний день. Помер Євген Кирилович. Зупинилося серце», — написала в Facebook дружина відомого політика Лариса Івшина.

Біографія політика

Марчук народився в селі Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області. У 1963 році він закінчив Кіровоградський педагогічний інститут (за спеціальністю вчитель німецької мови, української мови та літератури). Пізніше здобув другу вищу освіту — юриста. Також він був кандидатом юридичних наук.

З 1965 по 1988 рр. Марчук працював молодшим, старшим оперуповноваженим, начальником відділу, заступником начальника управління, начальником інспекції КДБ. У 1988-му йому доручили очолити управління Комітету держбезпеки в Полтавській області.

Помер Євген Марчук (фото: istpravda.com.ua)

З листопада 1991 по липень 1994 рр.Марчук був головою Служби безпеки України. Він отримав військове звання — генерал армії.

У липні 1994 року призначений віцепрем’єр-міністром України, у жовтні того ж року — першим віце-прем’єром. З березня 1995 — в.о. прем’єр-міністра України, перший віце-прем’єр. З червня 1995 по травень 1996 рр. був прем’єр-міністром України.

25 червня 2003 Євген Марчук був призначений міністром оборони України. Цю посаду він займав до 27 вересня 2004, формальним приводом до відставки стали вибухи на артилерійських складах в Артемівську і Новобогданівці.

Євген Марчук до травня 2019 року залишався членом української делегації в Тристоронній контактній групі в Мінську.

Канівська четвірка

Влітку 1999 року в розпал передвиборчої кампанії, напередодні президентських виборів — 24 серпня, в День незалежності чотири політики оголосили про створення першої в історії незалежної України політичної коаліції — «канівської четвірки». До її складу увійшли депутати, у яких був досвід і вони опозиційно ставилися до влади. До неї увійшли: Олександр Ткаченко, Євген Марчук, Олександр Мороз, мер м.Черкаси Володимир Олійник.

Згідно з домовленостями учасників, вони повинні були висунути від «четвірки» одного кандидата. Але після оголошення кандидатом Марчука, Мороз покинув коаліцію і висунув свою кандидатуру на вибори президента.

Погляди Євгена Марчука

Він виступав за:

• чітку регламентацію повноважень виконавчої влади, зокрема, неможливість дублювання повноважень у Кабінеті міністрів та президентській адміністрації;
• політичну структуризацію суспільства та формування уряду на підставі партійної відповідальності;
• президентсько-парламентську модель держави;
• вступ України до НАТО;
• мінімізацію галузевого принципу управління економікою;
• залучення ринковими методами тіньової економіки до легальної роботи;
• створення пільгових умов для вітчизняного виробника та зниження оподаткування підприємств;
• прийняття законів, які чітко регламентують економічну та фінансову діяльність підприємств;
• впровадження суворого контролю не тільки за доходами, а й за витратами громадян;
• повернення бюджетних боргів громадянам;
• повернення знецінених заощаджень;
• прирівнювання працівників освіти до державних службовців.

Марчук виступав проти:

• корупції та хабарництва;
• закриття шахт, які не відпрацювали свій ресурс;
• реформ в енергетиці, які пропонувала Юлія Тимошенко;
• відмови України від участі в бушерському проекті.

Захоплення Марчука

Євген Кирилович — один з перших українських політиків, який створив персональну веб-сторінку. Він любив кілька годин просиджувати в Інтернеті та шукати інформацію.

В молодості мав другий розряд з боксу. Все життя займався спортом і грав на баяні, бігав вранці. Любив читати і слухати джаз. Говорив англійською та німецькою мовами.

Марчук також є автором книг «П’ять років української трагедії», «На шляху до НАТО» і «Україна: нова парадигма прогресу. Аналітичне дослідження».