Про що говорили Путін з Макроном напередодні вторгнення РФ до України: повний текст розмови

За кілька днів до вторгнення Росії до України президент Франції Емманюель Макрон провів телефонну розмову з главою Кремля Володимиром Путіним. Під час переговорів російський президент звинуватив Володимира Зеленського в невиконанні Мінських угод, а Макрона — у спробі їх переглянути.

Про це повідомляють у документальному фільмі французького телеканалу France 2 «Президент, Європа та війна», передає видання Le Parisien.

За інформацією журналістів, розмова між президентом РФ та президентом Франції відбулася 20 лютого — за 4 дні до початку повномасштабної війни в Україні — і тривала вона 10 хвилин. Повідомляється, що ініціатором діалогу був Макрон.

Видання публікує повний текст діалогу між президентами.

Макрон:

Після нашої останньої розмови напруженість продовжувала зростати, і ви знаєте мою відданість і рішучість продовжувати діалог. Я хотів би, щоб ви спочатку пояснили мені ситуацію і, можливо, цілком прямо розповіли про ваші наміри. А потім я хотів спробувати перевірити, чи є ще корисні дії та пропозиції, які потрібно зробити.

Путін:

Що я можу сказати? Ви самі бачите, що відбувається. Ви і канцлер Шольц сказали мені, що Зеленський готовий зробити крок, що він підготував законопроєкт про виконання Мінських угод. Насправді, наш дорогий колего, пан Зеленський, нічого не робить. Він вам бреше. Я не знаю, чи ви чули його вчорашню заяву, де він сказав, що Україна повинна мати доступ до атомної зброї.

Дипломатичний радник Еммануель Бонне: «Ні, нічого».

Я також почув ваші коментарі під час пресконференції в Києві 8 лютого. Ви сказали, що Мінські угоди потрібно переглянути, цитую, «щоб вони застосовувалися».

Радники Макрона: Ні, він цього не говорив. Я скажу йому не вступати з ним у детальну дискусію.

 Макрон:

Володимире, по-перше, я ніколи не говорив, що Мінські угоди потрібно переглядати. Я ніколи цього не говорив ні в Берліні, ні в Києві, ні в Парижі. Я сказав, що їх треба застосовувати, що треба поважати.

Путін:

Слухайте, Еммануїле, я не розумію вашої проблеми з сепаратистами. Вони принаймні зробили все необхідне, за нашим наполяганням, щоб почати конструктивний діалог з українською владою.

Макрон:

Щодо того, що ви сказали, Володимире, кілька зауважень: по-перше, Мінські угоди – це діалог з вами, ви абсолютно праві. У цьому контексті не очікується, що основою обговорення стане текст, поданий сепаратистами. І тому, коли ваш переговорник намагається змусити українців дискутувати на основі сепаратистських дорожніх карт, він не поважає Мінські угоди. Не сепаратисти збираються вносити пропозиції щодо українських законів!

Путін:

Звісно, ​​у нас ситуація зовсім інша. Під час нашої останньої зустрічі я нагадав і навіть прочитав статті 9, 11 і 12 Мінських домовленостей.

 Макрон:

Вони переді мною! Добре написано, що уряд України – п. 9, тощо – пропонує, і що це відбувається за погодженням та за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей, в рамках Тристоронньої контактної групи. Саме це ми і пропонуємо зробити. Тому я не знаю, де ваш адвокат навчився закону (порадник посміхається). Я просто дивлюся на тексти і намагаюся їх застосувати! І я не знаю, який юрист зможе вам сказати, що в суверенній країні тексти законів пропонують сепаратистські угруповання, а не демократично обрана влада.

Путін:

Це не демократично обраний уряд. Вони прийшли до влади в результаті державного перевороту, де були спалені заживо, це була кривава бійня, і Зеленський є одним із відповідальних. Слухай мене уважно: принцип діалогу — врахування інтересів іншої сторони. Пропозиції є, сепаратисти, як ви їх називаєте, передали їх українцям, але вони не отримали відповіді. Де діалог?

Макрон:

Тому що, як я ам щойно сказав, нам байдуже до пропозицій сепаратистів. Ми просимо їх реагувати на тексти українців і так треба робити, бо це закон! Те, що ви щойно сказали, десь ставить під сумнів вашу власну волю поважати Мінські угоди, якщо ви вважаєте, що маєте справу з нелегітимною та терористичною владою.

Путін:

Слухайте мене уважно. Ви мене чуєте? Ще раз кажу, що сепаратисти, як ви їх називаєте, відреагували на пропозиції української влади. Вони відповіли, але ці ж органи не пішли.

Макрон:

Так що добре: виходячи з їхньої реакції на тексти українців, я пропоную вам, щоб ми вимагали від усіх сторін зустрічі в рамках контактної групи, щоб продовжити рух вперед. Ми можемо вимагати, щоб ця робота була виконана завтра, і вимагати, щоб усі зацікавлені сторони не мали політики порожніх крісел. Однак останні два дні сепаратисти не хотіли це обговорювати. Я негайно вимагатиму цього від Зеленського. Ви згодні з цим? Якщо ми домовимося, я запускаю це і вимагаю зустрічі завтра.

Путін:

Щоб погодитися, щойно ми покладемо слухавки, я вивчу ці пропозиції. Але від самого початку треба було тиснути на українців, але ніхто цього робити не хотів.

Макрон:

Я роблю все можливе, щоб підштовхнути їх, ви це добре знаєте.

Путін:

Я знаю, але, на жаль, це неефективно.

Макрон:

Мені потрібно, щоб ви мені трохи допомогли. Ситуація на лінії зіткнення дуже напружена. Я справді телефонував Зеленському вчора, щоб заспокоїтися. Я йому ще раз скажу, заспокойтесь всі, заспокойся в соцмережах, заспокойтесь Збройні сили України. Але я також бачу, що ви дійсно можете закликати заспокоїти свої попередньо розташовані збройні сили. Вчора було багато обстрілів. Якщо ми хочемо дати можливість діалогу, ми повинні заспокоїти ситуацію в регіоні. Як ви бачите еволюцію військових навчань?

Путін:

Тренування відбуваються за планом.

Макрон:

Отже, вони закінчуються сьогодні ввечері, чи не так?

Путін:

Так, мабуть, сьогодні ввечері, і ми обов’язково залишимо військову присутність на кордоні, поки ситуація на Донбасі не заспокоїться. Обговорення буде проводитися за погодженням з міністерствами оборони та закордонних справ.

Макрон:

Володимире, кажу вам дуже щиро, для мене обов’язковою умовою є повернення дискусій у правильні рамки та уникнення напруженості. І для мене важливо – і я дійсно про це вас прошу – це те, що ми тримаємо ситуацію під контролем. Це перший стовп. І я дуже на вас розраховую. Не піддавайтеся на будь-які провокації в наступні години та дні.

Я хотів зробити вам дві дуже конкретні пропозиції. По-перше, організувати зустріч в найближчі кілька днів у Женеві між вами та президентом Байденом. Я розмовляв з ним у п’ятницю ввечері, я запитав його, чи можу я зробити вам цю пропозицію. Він сказав мені, що готовий до цього. Президент Байден також обміркував шляхи достовірної деескалації ситуації, врахувати ваші вимоги та дуже чітко звернутися до НАТО та України. Скажіть мені дату, яка вам підходить.

Путін:

Дуже дякую. Завжди дуже приємно і велика честь спілкуватися з вашими європейськими колегами, а також зі Сполученими Штатами. І мені завжди дуже приємно спілкуватися з вами, тому що ми перебуваємо у довірчих стосунках. Тож, Еммануеле, я пропоную вам все змінити. Перш за все, ви повинні заздалегідь підготуватися до цієї зустрічі. Лише потім ми зможемо поговорити, бо якщо ми прийдемо так, поговоримо про все і ні про що, то нас все одно за це звинувачують.

Макрон:

Але чи можемо ми сьогодні, наприкінці цих дискусій, сказати собі, що ми згодні щодо принципу? Я хотів би отримати від вас чітку відповідь з цього приводу. Я розумію ваше небажання йти на поступки, але ви готові рухатися вперед і говорити сьогодні: «Я хотів би зустрітися з американцями удвох, а потім розширити на європейців» чи ні?»

Путін:

Це пропозиція, яка заслуговує на те, щоб її врахували, і якщо ви хочете, щоб ми були добре узгоджені у тому, як її сформулювати, я пропоную вам попросити наших радників зателефонувати один одному для узгодження [… ], але знайте, що в принципі я згоден.

Макрон

Дуже добре, ви підтверджуєте мені, що згодні з принципом. Я пропоную нашим командам спробувати завершити спільний текст, свого роду прес-реліз наприкінці цього дзвінка.

Путін:

Чесно кажучи, я хотів пограти в хокей, тому що тут я розмовляю з вами із спортзалу перед тим, як почати фізичні вправи. Спочатку я зателефоную своїм радникам.

Макрон:

Все одно дякую, Володимире. Ми залишаємось на зв’язку в режимі реального часу. Як тільки буде щось, ви мені телефонуйте.

Путін:

Дякую, пане президенте.