Роздоріжжя Шевцова: що буде з поліцією Вінниччини?

Кульмінацією скандалів та суперечок вінницьких активістів із начальником Нацполіції області Антоном Шевцовим, безумовно, став протест 10 березня. Обидва “гравці” — і головний поліціянт, і активісти — по суті, пішли у ва-банк. На боротьбу із «опонентом» кинуті чималі ресурси, як людські, так і матеріальні.

Є лише два варіанти, чим може завершитися конфлікт — або підуть з-під стін управління активісти, або піде у відставку Шевцов. Звичайно, ситуація розглядається у чисто “лабораторних” умовах — жодної політики і втручань політиків у ситуацію, існують виключно воля і застороги активістів і особиста впертість Шевцова, який вже заявив, що у відставку він не піде, принаймні, не збирається поки що.

Перший варіант означатиме повну поразку і — фактично — визнання неспроможності будь-яких сумнівних протестних акцій місцевого масштабу. Тобто, якщо керівництво вирішило — значить, так тому і бути, і паління шин, як аргумент вже не сприймається. Крім того, лише зараз у акції задіяні представники майже десятка міст України, дороги на знак протесту перекривають не тільки на Вінниччині, протестувальники приїхали до Вінниці (тобто, витрати на дорогу, харчування, проживання навіть, за рахунок волонтерів — вже є певним кредитом, який потрібно “виправдати”). До того ж, акцію оголосили безстроковою і “до переможного кінця”, тобто, до відставки Шевцова. Тобто, тут на учасників чекає або гучне фіаско, або “затухаючий майдан” на кшталт того “тарифного”, який галасував у Вінниці під час місцевих виборів… Що у будь-якому випадку “плюсів до карми” не додасть.

Другий варіант, тобто відставка Шевцова, нанесе чималий удар по авторитету поліції, створить прецедент для всієї України. Відставка голови поліції звичайно, стане перемогою активістів. І вони цю перемога буде висвітлена, як здобуток громадянського суспільста. Між рядків у цьому представленні буде пред’явлено доконаний факт слабкості влади, яку можна примусити змінювати кадрові рішення за умови вдалої теми для протесту, негативної картинки у ЗМІ та більш-меньш масового заходу. І звісно, одразу почнуться пошуки нової високопосадової ритуальної жертви.

Але… Припустимо, Шевцов подає заяву про відставку. По-перше, він нікуди не піде, доки цю заяву не підпише голова Нацполіції України Хатія Деканоїдзе та не завірить Арсен Аваков (до речі, так само, як і з призначенням — наказ видає Деканоїдзе, а Аваков погоджує). Тобто, змусили активісти написати заяву чи ні — остаточне рішення про відставку залишається за Києвом. По-друге, отримаємо прецедент, коли воля максимум сотні активістів, та ще й не завжди місцевих, є підставою для зняття голови управління поліції. Так, на Шевцова “компра” знайдена, на інших, небажаних певному колу, головполіцейських можна і “домалювати”. Якщо такі “народні звільнення” почнуться по всій країні — Нацполіція із “системи” перетвориться на збіговисько озброєних гопників, які намагатимуться якнайшвидше і побільше заробити, доки їх не “зняли”. Безумовно, авторитет карального органу (хоча зараз і декларується мета поліції як служіння і захист) впаде до нуля. А це — прямий шлях до зростання злочинності у геометричній прогресії.

Увімкнути логічне мислення попросив і екс-керівник обласної міліції Вінниччини генерал Віктор Русин:

Шевцову відступати немає куди. Його призначили — він виконує наказ. Активісти вже на повну вв’язалися у бійку — відступати вже теж не комільфо. Вінничани тим часом продовжують жити буденним життям…

Тло подій

28 січня 2016 року наказом Голови Національної поліції України Антон Шевцов призначений начальником Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Представили громадскості нового головполіціянта на початку лютого.

Найбільш ймовірною причиною конфлікту вінницьких активістів і Шевцова, схоже, є статус батальйону “Крим”, яким опікується вінничанка Таїса Гайда. Активісти стверджують, що Шевцов всіляко перешкоджає створенню і статусу “Крима” як такого, що проводив би розвідувальні операції по виявленню контрабанди вздовж лінії розмежування. У поліції — не під запис — кажуть, що серед бійців “Криму” є ваххабіти (представники радикальної течії у ісламі) і їм недоречно видавати зброю.

Шевцову пригадали одразу ті самі закиди, що й у Чернігові. Протистояння Корбан-Березенко, довибори до Верховної Ради 2015 року у 205 окрузі. Тоді Геннадій Корбан опублікував фотографію Шевцова із Миколою Валуєвим, боксером, депутатом Госдуми РФ від путінської “Єдиної Росії” і зазначив, що матеріалів на вже колишнього голови міліції Чернігова в нього вдосталь. Одразу після виборів про Шевцова забули до лютого 2016, коли вже у Вінниці активісти відшукали в соцмережі “Мой мир” (mail.ru) “цікаві” фото міліціонера та його близьких.

Зараз активісти “шиють” Шевцову “сепаратизм”. Проте, згідно Кримінального Кодексу України, стаття 110 передбачає “умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України , а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій». Звичайно, при перевірці на “сепаратизм” правоохоронні органи в фотографіях Шевцова та його рідних нічого подібного не знайдуть за «відсутністю складу злочину»…