Що краще не «постити» про своїх дітей у соціальних мережах

Що краще не «постити» про своїх дітей у соціальних мережах

Я стала активним користувачем Facebook близько шести років тому. Спершу це був майданчик для підтримки зв’язку з друзями з-за кордону, але поступово моя сторінка перетворилася на live-щоденник, де я могла ділитися думками та «фіксувати» важливі етапи життя — навчання, кохання, перші подорожі закордон, пізніше — результати роботи, якими пишалася, та створення сім’ї.




Коли у нас з (уже) моїм чоловіком з’явилися діти, я взагалі не замислювалася про те, чи писати про них на своїй сторінці, адже вони стали ще одним важливим (якщо не найважливішим) етапом, який мені так хотілося «зафіксувати».


Це було природно — говорити про них, говорячи про себе, бо «мене» без них більше не існувало.

Я не вірю у забобони та вроки, тому десь з другого місяця спокійно показувала своїх дітей у мережі. Але я завжди мала певні інтуїтивні, чітко окреслені межі, за які ніколи не виходила, і яких дотримуюся до сьогодні.



Раз за разом я питала себе, чи не порушую особисті кордони своїх синів, чи не розкриваю привселюдно того, що вони самі радше приховували б від сторонніх, та чи не поводжу себе так, ніби маю право ними розпоряджатися.

Якщо в мене з’являлися сумніви, чи варто щось публікувати, я прислуховувалася до себе і залишала особисте всередині родини. Саме тому в інтернеті немає жодної фотографії моїх дітей без одягу, немає «туалетних» жартів й таких деталей їхнього розвитку, які я вважаю приватними.

Я — дуже лояльна людина у питаннях батьківства, ніколи не лізу з порадами або критикою в інші родини, але, коли мова йде про оголені світлини, я сприймаю це як пряме порушення базових дитячих прав.

Так, мої діти є продовженням мене самої, але вони — окремі особистості, які повинні розпоряджатися своїми тілами самостійно. А до того часу, як вони зможуть робити це свідомо, вирішувати такі інтимні питання за них означає для мене користуватися їхньою слабкістю. Вже не кажучи про те, що ми живемо у світі, де існування педофілів не є чимось винятковим. Я — мама, я повинна оберігати своє дитя від збоченців, а не сама провокувати їх.

Image copyrightOLGA SHYLENKO

Не настільки категорично, як до оголених фотографій, але все ж досить негативно я ставлюся до будь-яких «туалетних» історій, які дорослі люди навряд би розповіли про себе, бо їм було б надто ніяково.

Одного дня діти виростуть, і станеться це набагато швидше, ніж нам, батькам, може здаватися зараз. І тоді вони спитають: «Мамо, тату, навіщо? Навіщо ви писали про мене таке? Світ би не обійшовся без детальної інформації про те, як я ходив на горщик?».

Але навіть коли ти дотримуєшся всіх етичних правил, які сам встановив для себе щодо публікації своїх дітей в інтернеті, існують ризики, від яких ти не застрахований. Так, у соціальній мережі Instagram в останні роки з’явилася збочена гра Baby Role Play, суть якої полягає у тому, що незнайомі люди крадуть з твоєї особистої сторінки фотографії твого малюка та починають видавати його за свого. Страшно стає у той момент, коли вони домальовують дитині синці та пишуть, як сильно її побили, або ж роблять голосні заяви про його викрадення.

Американська блогерка Hailey Devine радить дотримуватися кількох простих правил в Instagram, аби ваші діти не стали мішенню для такого роду ігор.

Не викладати фотографії високої якості, на яких дитина сама. Родинні знімки, де присутній один або двоє дорослих, зазвичай не крадуть. Вибирати ті світлини, де не видно обличчя малюка повністю. Найбільше викрадачі люблять такі кадри, де він дивиться прямо в об’єктив фотокамери. Уникати знімків у ванній кімнаті, туалеті, під час зміни памперсів та будь-яких інших, які показують будь-який тип невинної оголеності.

Я не маю сторінки в Instagram, але ці правила здаються мені логічними для всіх соціальних мереж.

Зізнаюся щиро, я не дотримувалася перших двох і не завжди дотримуюсь зараз. Всередині мене існує постійна внутрішня дилема — де та межа між безтурботністю та обережністю? Де та золота середина між умінням просто насолоджуватися життям у сучасному світі та необхідністю замислюватися про негативні наслідки, які може мати це твоє бажання ділитися чимось з іншими?

Image 

Ми, батьки, повинні завжди пам’ятати, що несемо відповідальність за своїх дітей і наш обов’язок охороняти їхню приватність. Хоча б там, де мова йде про тіло та інтимні моменти. Бо, якщо ми можемо сховати альбом зі своїм оголеними дитячими знімками кудись на горище, то вони такої розкоші вже не матимуть. Інтернет пам’ятає все.

Источник: BBC

Что думаете по этому поводу? Оставьте свой комментарий

Добавить комментарий