Відповідь очільника Уряду з’явилася лише 1 квітня, хоч петиція й набрала необхідну кількість голосів ще 15 березня.
Враховуючи, що порушені у петиції питання мають комплексний характер, Державній службі з етнополітики та свободи совісті доручено опрацювати їх та про результати поінформувати автора петиції та Кабінет Міністрів України,
– мовиться у відповіді Шмигаля.
Про що мовиться у петиції
Авторка петиції Юлія Комінко зазначила, що повністю засуджує напад Росії на Україну у 2014 році з подальшою анексією Криму, окупацією частини Луганської та Донецької областей, а також повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
За її словами, віряни «з болем дізнаються про співпрацю окремих священнослужителів та вірян з окупаційною владою». Разом з тим вона просить не забороняти діяльність УПЦ МП.
Що цьому передувало
З кінця листопада правоохоронці проводять обшуки в приміщеннях Української православної церкви Московського патріархату. Під час заходів правоохоронці виявляли пропагандистську літературу, російські нагороди за «звільнення Криму», триколори і символіку псевдореспублік «ЛНР» та «ДНР», російські паспорти, значні суми готівки та навіть зброю.
Раніше президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в Росії. 27 грудня Конституційний суд України визнав конституційним закон, що зобов’язує УПЦ МП змінити назву у такий спосіб, щоб вона показувала приналежність церкви до Росії. Та поки церква відмовляється виконувати його.
22 січня президент Володимир Зеленський увів у дії рішення Ради нацбезпеки та оборони про застосування санкцій проти 22 росіян, які, прикриваючись духовністю, підтримують терор і геноцидну політику Кремля.
