Віцепрезидент США Джей Ді Венс 31 липня закликав президента України припинити атаки на кораблі біля порту у Новоросійську. Білий дім занепокоєний тим, що удари по суднах із нафтою з Казахстану дестабілізують світові ринки.
Також вони завдають збитків американським компаніям. Про це повідомляє Financial Times.
Що відомо про вимогу США?
Джей Ді Венс особисто звертався до Володимира Зеленського з проханням не атакувати танкери в районі морського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у порту Новоросійська. Українські удари завдавали збитків не лише країні-агресорці, а й американським енергетичним гігантам Chevron та ExxonMobil, які володіють частками у консорціумі й розробці родовища Тенгіз у Казахстані.
Адміністрація розглядає КТК як життєво важливий канал постачання енергії казахстанського походження на європейські ринки, який слугує альтернативою російським постачанням енергоносіїв,
– сказав американський чиновник.
За даними джерел та аналізу публічної інформації, після розмови Україна утримується від атак на танкери поблизу інфраструктури КТК. Український чиновник підтвердив, що Київ дослухається до американських партнерів.
Україна погодилась не завдавати ударів по об’єктах консорціуму та суднах під іноземними прапорами. Проте за умови, що кораблі не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші вантажі країни-агресорки,
– зауважили у ЗМІ.
Які наслідки ударів по Новоросійську?
Американські енергетичні гіганти Chevron та ExxonMobil володіють частками в КТК, який є основним експортним маршрутом нафти з Казахстану, та в західних казахстанських нафтових родовищах, які його обслуговують. Chevron володіє 50% Тенгізу, найбільшого родовища країни, Exxon – 25%.
FT пише, що американські чиновники вже не вперше намагаються стримати Україну від ударів по їхніх бізнес-інтересах у Росії.
Атаки ЗСУ на термінал консорціуму у липні, а також інтенсивна кампанія проти російського судноплавства в Азовському морі спричинили хаос. Казахстан був змушений неодноразово припинити транспортування нафти до Новоросійська.
За даними Kpler, КТК у липні 2026 року завантажила лише 1,3 мільйона барелів на день, що на понад 300 тисяч на день менше, ніж у попередньому місяці, і на 600 тисяч на день менше, ніж у травні. Казахстанська нафта стала особливо важливою для світових ринків, оскільки поставки з Близького Сходу залишаються обмеженими через війну з Іраном.
Атаки БпЛА були частиною далекобійної кампанії по нафтовій інфраструктурі ворога. Її метою було перенести війну на територію Росії та скоротити доходи, які допомагають Москві продовжувати агресію.
