«Стосунки з Турчиновим — мій найбільший біль,» — Тимошенко. ВІДЕО
Лідерка Батьківщини розповіла ТСН про свої статки, про стосунки з колишніми соратниками та про бізнес зятя.
— Сьома ранку, вихідні. Що ви робите тут?
— Те, що роблю майже кожен день. На цій доріжці, бігаю свої 10 кілометрів. Для мене — це як вранці молитва. Не помолитися не можна і не побігати не можна. Десь років 30 я це роблю.
— Хтось підтримує з вашої родини цю традицію?
— Так, підтримує чоловік, по-перше. Підтримує Женя моя, коли вона не була вагітна. Зараз вона відновлюється. Ну і як правило, мої лабрадори. У мене їх двоє: Босс і Баффі.
— А хто у вашій фракції бігає?
— Немиря бігає, Андрій Кожемякін дуже гарно спортом займається, Іноді я зустрічаю тут депутатів з інших фракцій. 2-3 бігають, ну нечасто.
— Яке у вас було найекзотичніше місце бігу?
— Навколо Капітолійського пагорба. Там дуже гарно, до речі, можна іще отримати естетичне задоволення.
— Музику ви слухаєте під час бігу?
— Так, обов’язково! Як правило, я слухаю рок-н-рол, важкий рок, моя улюблена група — фінська група Nightwish.
— Але ж це важкий метал?
— «Металіку» теж люблю.
— Не можу не запитати про вашу спину. Як ви зі своєю спиною бігаєте 10 кілометрів?
— Існує міф, що я після в’язниці одразу побігла. Я рік лікувалася. Частину в клініці «Шаріте», частину в Україні. Ходила, на жаль, майже рік з милицями, було дуже важко, і я вже через рік і два місяці після лікування почала потроху ходити по доріжці. Спочатку я ходила одне коло. А потім, роки все-таки, 3 роки вже пройшло, і зараз я відновилися. В клініці «Шаріте» мені робили складні маніпуляції зі спиною.
— Чи задоволені ви своїм новим зятем? Проводили якісь тренінги-кастинги, перевіряли його на добропорядність, доброчинність?
— Його час перевірив на високі людські моральні якості. Мій зять прекрасний. Я щаслива, бо щаслива моя донька. Я завжди, коли спілкуюся з зятєм — розповідаю йому анекдот,Хе-Хе, який я дуже люблю: Це коли 2 чоловіка зустрічаються і один другому каже: «Послухай, в мене теща справжній янгол». А другий йому каже: «Блін, ну пощастило тобі, а моя ще жива!». І це такий жарт у нас, бо насправді я дуже добра теща, він мене дуже рідко бачить. Але він перевірений часом, бо коли Янукович мене кинув за грати, за 2 тижні вони познайомилися. Женя і Артур. І Артур поряд із Женею був весь цей важкий час.
— Писали, що в нього було бурхливе життя у Брукліні. Як у вестернах.
— Ну ніякого бурхливого життя не було, він там був з мамою. І він був підприємцем з ранніх років. Він сильна людина.
— Де вони живуть з вашою донькою?
— Живуть у власному будинку, Артур може влаштувати будь-який побут.
— Артур заробляє гроші?
— Абсолютно. Їм наша допомога не потрібна. Він вміє заробляти і утримувати свою родину. І більше того, ви ж знаєте, я в перманентній опозиції і я йому не допомога, б’ють по мені, а щоб бити по мені іноді в тому числі і по моїм дітям. Тому зараз стало набагато складніше, коли він одружився, займатися підприємницькою діяльністю. По ньому б’ють так само, як б’ють і по мені.
— Укррудінвестбанк — банк вашого зятя?
— Ну, можливо…
— Є чутки, що є будівельна компанія.
— Ні, у нього немає будівельної компанії, він от буквально нещодавно став власником банку.
— Гонтарєва по його банку не вдарила?
— Принаймні введений там спеціальний аудит Нацбанку, спостереження. але я пишаюся, що всі перевірки, які були зроблені в банку, де працює мій Артур, вони завершилися без докору і претензій, порушення.
— Він власник банку чи менеджер?
— Він власник банку.
— Чи спілкуєтеся ви з вашим колишнім зятем Шоном Каром?
— Я особисто не спілкуюся. Але моя донька періодично спілкується. І у нас дуже добрі стосунки. Дуже добрі. Він одружився зараз. У нього донька народилася. І Ми дуже радіємо цьому. У нього були проблеми зі здоров’ям, зараз все краще. Тому ми в абсолютній гармонії.
— Чому ви ніколи не виходите в світ з вашим чоловіком?
— Насправді виходжу, і дуже часто. Просто ми ніколи з цього не робимо піар-шоу. Буваємо у друзів, на концертах, в інших країнах разом.
— А чим займається ваш чоловік?
— Мій чоловік займається торгівельною діяльністю, будівельною діяльністю, але за кордоном. І в Чехії, і в Канаді. У нього є дуже добрі бізнес-партнери і я радію, що все це відбувається далеко від України.
— У нього була перепелина ферма в Україні. Вона залишилася?
— Ні, він уже не займається ніяким підприємництвом в Україні, тому що я не хочу, щоби моя політична діяльність хоч якось була пов’язана з підприємницькою діяльністю мого чоловіка. Вважаю це конфліктом інтересів. Я вже дуже давно попросила свого чоловіка все перевезти за кордон, він так і зробив. І сьогодні в Україні він не має жодного бізнесу, і я від цього щаслива.
— Основний ваш капітал (200 тисяч доларів, сотні тисяч євро) — гроші чоловіка?
— Так, він заробляє дивіденди.
— Чи щось залишилося від вашого великого газового бізнесу?
— Ні, по суті вже 20 років немає ніякого бізнесу, абсолютно. І, повірте, якщо б був, якийсь мінімальний прихований від суспільства бізнес, перший хто б його знайшов — це Янукович! Він всіх пошукових псів направив шукати мій бізнес та мої гроші. На це були кинуті мільйони. Проаналізували моє життя на посаді прем’єра і не прем’єра. І нічого не знайшли.
— Чи вистачає вам грошей вашої сім’ї, вашого чоловіка? (200 тисяч доларів на рік) Чи це не замаленька сума для того, щоб тримати і помічників і таку велику команду, яка працює разом з вами?
— Ну, насправді дивіться, дуже і дуже контраверсійна ситуація, коли після заповнення мною електронної декларації, почали розганяти міф, що вона така бідна і у неї нічого немає. Це ж не так! Бо сукупно в декларації — 13 мільйонів гривень. Це дуже великий обсяг грошей, для того щоб нормально жити і забезпечувати родину в Україні. І коли кажуть, подивіться — вона бомж! Це перше сказав Ющенко. Ну, президенти до мене отак ставляться. Так от! Я — далеко не бомж!
— У всіх політиків є маєтки. Ви орендуєте. Скільки ви сплачуєте за оренду?
— По-перше, в цьому будинку я живу більше 10 років. Це не сьогодні придбаний будинок. По-друге, не зовсім у чужих людей оренда. Наша родина багато років займалася дуже великим бізнесом. Дуже великим. Це був родинний бізнес.
— Єдині енергетичні системи України.
— Так, багато міфів про цю компанію. Це була компанія яка змогла в час стагнації 90-ті роки, реанімувати сотні підприємств, які виробляли продукти машинобудування ту продукцію, яку реалізували в РФ. Враховуючи, що я постійно під ударом, кожен президент мене кидає за грати, тому наша родина диверсифікувала ризики. Тому той будинок, те майно, яким я сьогодні користаюся, воно просто належить іншій частині нашої родини, яка виведена з-під політичного удару.
— Фактично оренди немає.
— Угода оформлена, але це все одно майно іншої частини нашої родини.
— Ви мали можливість спілкуватися з усіма президентами в Україні. Сьогодні у нас президент Порошенко. Конфлікт з ним, розпочатий в 2005 році, триває досі?
— Говорять, от був конфлікт у мене з Ющенком, або конфлікт у мене з Порошенком. У мене не конфлікт з людьми, у мене конфлікт з системою. Вони всі є уособлення от цієї кланової корумпованої системи управління країною. І тому у мене конфлікт.
— Був час, коли ви були разом.
— Я тоді була ще зовсім недосвідченим політиком, це були перші роки. Ви пам’ятаєте мою тодішню фразу, що я готова була тоді білизну в штабі Ющенка прати! Я реально була готова і я реально відмовилася від амбіцій іти на президентські вибори. Коли ми всім народом його винесли на руках на президентську посаду, ми очікували від нього чітких мужніх кроків проти олігархії. Але вже на інавгурацію його родина з США прилетіла на літаку Фірташа. І вже тоді його брат заснував компанію по торгівлі газом, яка мала співпрацю з РосУкрЕнерго, як посередник у торгівлі газом. І за кілька місяців стало зрозуміло, що, на жаль, Віктор Ющенко, як кажуть, якщо Кучма був батьком олігархічної системи, то Ющенко став сином. Вони його усиновили за кілька місяців.
— Які у вас зараз з ним стосунки? Примирення сталося? Ви спілкуєтеся?
— Ми не спілкуємося, але я людина, яка схильна пробачати.
— Ви, коли вийшли з неволі, велика частина вашої команди від вас пішла. Чому це сталося?
— Для мене це великий біль. Насправді великий біль. Якщо Яценюк і Народний фронт ніколи не були моєю командою, але була і моя частина команди моєї Батьківщини, яка 17 років долала цей шлях. Були люди, яких я вважала, не просто своїми друзями. Настільки у нас були близькі стосунки. І для мене це було дуже тяжким ударом. Я думаю, що причина в тому, що поки я була у в’язниці, ці люди просто викреслили мене з життя. Поставили на мені хрест як на політику, вирішили, що життя Батьківщини завершене, що по суті режим Януковича знищив мене як політика, помножив на нуль і вони пішли шукати інше щастя.
— А які у вас зараз стосунки з Олександром Турчиновим? Він же був вашою правою рукою?
— Це мій найбільший біль. Стосунків у нас зараз і комунікацій ніяких. Я його давно пробачила, але спілкування ніякого немає. Але дуже важливо, що в ті важкі часи, коли вбивали партію, я вийшла з в’язниці, коли її розколювали — вони підтримали Порошенка. Біля мене залишилися ті, хто були поруч. Коли життя так тебе перевіряє і кидає в такі м’ясорубки, а люди кажуть: «Вона вже як політик померла, її немає. І навіщо біля неї знаходитися?». Але знаходяться ті, хто залишається. Біля мене залишилися Немиря, Кожемякін, Іван Кириленко, Власенко, Кондратюк, Сенченко, Павловський. І плюс всі керівники наших обласних осередків. Саме тому я змогла пройти шлях реанімації. Бо повертатися з в’язниці надзвичайно важко, це як з того світу.
— Як ви вважаєте, як сьогодні перемогти Росію?
— Завжди націю в такі складні часи веде лідер. Нам не пощастило. Нам війна вигідна. На ній заробляють мільярди, на контрабанді, на постачанні армії непридатного обладнання.
— А що б зробили ви?
— По-перше, я вважаю неправильно обраний формат дипломатичних переговорів. Мінський процес — де стороною переговорів є ЛНР і ДНР. Це абсолютний абсурд і нонсенс. Коли проти нас воює Росія підписувати домовленості з бандформуваннями, які по суті фінансуються за допомогою Росії. Нам потрібен формат Будапештського меморандуму. Будапештський меморандум давав нам гарантії. І президент України мусив забезпечити функціонування меморандуму: США, Росія, Китай. Можна було б залучити ЄС, і в такому форматі, на рівні лідерів держав. Якщо б це було зроблено зразу, я впевнена, не було б того, що ми сьогодні пережили і втрачених життів українців.
— А от коли в Криму сталися ті події, було засідання РНБО. Ваша позиція була не нападати, не захищатися, чи не вважаєте ви цю позицію теж слабкою і не ефективною.
— Не вважаю, саме тому, що на той час у України не було армії. І можливостей захистити не було. На момент агресії армії не було. І про це на засіданні заявив міністр оборони, голова СБУ, про це заявили всі експерти і всі політичні сили. Заявив прем’єр. І тоді нас попередили всі ключові друзі України: США, ЄС, що якщо ви зараз спровокуєте, то російська армія може дійти до Києва. Все було сплановано.
Наслідком військового спротиву по моєму переконанню практично було б десятки тисяч життів військових і це дало би політичні підстави, так як це було зроблено з Грузією. Ми не могли ризикувати. На той монет це було зроблено правильно. Але якщо хтось вважав щось інше — у них були всі можливості це зробити.
Але те, що стосується Донбасу, то я закликала владу негайно душити банди і через спецоперації повертати адміністрації. Спецоперації ми здатні були зробити, і я не можу зрозуміти, чому не можна було оголосити локальний військовий стан.
— Ми говоримо про війну, згадуємо «ДНР» і «ЛНР» і одразу на думку спадає Надія Савченко. Чи була вона вашою помилкою?
— Я вже аналізувала для себе всі ці обставини і події в серці. Я сприймала Надію Савченко, як жінку, кинуту за грати режимом. Для мене це була пряма асоціація з моїм життям. Я знала, що таке жінка за гратами без захисту. За гратами вона себе вела дуже мужньо. Вона виглядала як сильний патріот України. І ми розуміли, як відбувається система звільнення військовополонених в Росії, я знала, що треба підіймати її питання на найвищому політичному рівні. Бо по-іншому звільнити її буде просто неможливо. Її би просто там забули і вона можливо б там загинула. Я вірила в неї.
— Чому така зміна тотальна?
— Я не можу це пояснити. Наші погляди на життя і на війну, на те, як рухатися Україні, розійшлися докорінно.
— Ви з нею сварилися?
— Ні, ніколи. В повсякденному житті у мене з людьми немає конфліктів. Я неконфліктна абсолютно людина. І так само із Надією. Ми зараз розсталися, але розсталися абсолютно мирно.
— Ви могли б так все влаштувати, щоб вона самостійно пішла?
— Е, ні. Надя категорично не відмовлялася від депутатського мандату. Вона сказала, що вона ніколи заяву не напише про вихід з фракції. Але ми її виключили, бо не можемо сповідувати подвійні стандарти. Ми проти того, щоб визнавати «ЛНР» і «ДНР» добрими хлопцями і сприймати їх як лідерів, їх амністії. Ми проти виборів і не допустимо їх, поки іде війна. Сьогодні Надія Савченко не член фракції «Батьківщина», не член ПАРЄ, вона просто депутат.
— Надію Савченко вважають проектом пана Медведчука. Чи спілкувалися ви з Медведчуком, коли її визволяли і чи дійсно Він має на неї вплив?
— Я нічого про це не знаю. Є міф, і пропагандується політтехнологами Петра Порошенка, що я людина Медведчука. Я багато років не бачила Віктора Медведчука, не спілкувалася.
— Чи міг Медведчук вплинути на Савченко?
— Я цього не знаю, я просто розумію, що сьогодні Надія Савченко іде строго в тих домовленостей, яких досягнув Порошенко в цій тристоронній групі. Перше, провести вибори на окупованій території, друге — зміни до Конституції з особливим статусом, і амністія. І сьогодні Надія Савченко стала їх політиком, який сповідує цей шлях. Але я не шкодую, що її витягнула. І сьогодні я знову б це зробила.
— Газові контракти з Росією 2009 року. Чи не вважаєте, що це була помилка ваша?
— Категорично ні.
— 450 доларів висока ціна і навіть до 2019 року ми маємо щось з цим робити.
— -Це є наслідки дуже глибинного забивання українців з боку Януковича і всіх його силових структур. Цей контракт є рамковим, він не є імперативним. Тому що він передбачає, що наприкінці кожного року треба укладати окремі домовленості. Друге, цей контракт не передбачає імперативного формульного підходу до формування ціни. В одному з пунктів написано що ціна може формуватися і без формули. Третій обман — ціни 450 доларів на газ ніколи не було, це є одна складова формули, яка нічого не означає. Ціна на газ в 2009 році, складала 232 долара 98 центів.
— Це було більше, ніж ціна до того.
— Це була вдвічі менше, ніж в Європі. І тепер говорять, що зараз уряд пішов в Стокгольмський арбітраж, і хоче відсудити ці 30 мільярдів які переплачені Януковичем по цих контрактах. Так от саме головне, що якраз цей контракт який тоді був підписаний не дозволяв Януковичу брати такі ціні на газ. Тобто Контракт який тоді був підписаний дасть змогу Україні повернути ці 30 мільярдів. Іще одна важлива деталь — цей контракт немає ніякого відношення до постачання народу українцям. Цей газ був для великих корпорацій. А у нас є свій газ 21 мільярд кубічних метрів.
— Які у вас були стосунки з Володимиром Путіним? Як вони змінилися? І чи спілкуєтеся ви з ним зараз якимось чином?
— Категорично немає сьогодні ніякого спілкування. Я спілкувалася з ним тільки тоді, коли була прем’єром України і він був прем’єр-міністром Росії. От тоді ми спілкувалися по всім питанням, що стосувалися українських справ. І тоді не було війни. Що саме було важливо. Мені зараз, коли нема що сказати, закидають, що я не там засміялася на прес-конференції З Путіним, де треба було б засмітися. Посмішка моя на прес-конференції стала багаторічним міфом моєї співпраці з Росією. А сміятися я буду тоді коли я хочу, коли мені смішно, і тоді, коли це на мій погляд доцільно і потребує в тому числі і викликає в мене посмішку!
— Спілкувалася з одним з керівників Опоблоку. Він характеризує стосунки з фракцією Батьківщина як «ситуативний союз». Що ви скажете?
— Це ще одна технологія, яку намагаються проштовхнути!
— Опоблок сам?
— Опоблок і президент — це сьогодні одне ціле. Три закони до бюджету, які відкривали офшори, всі ці закони голосувалися БПП, Опоблоком, Народним фронтом і осколками Партії регіонів. А вони створюють міф. Це абсурд.
— Просто ваша риторика співпадає з риторикою Опозиційного блоку.
— Не зовсім так. В парламенті існує проєвропейська і проросійська опозиції. І у нас з ними немає нічого спільного. А за бюджет не голосували, тому що він корумпований, не голосувала і Самопоміч, Свобода, Народний контроль, всі Єврооптимісти. А по яким причинам не голосував Опоблок, я не знаю. Порошенко намагається зліпити нас з Опоблоком. Це обман. У нас нічого спільного немає.
— Скажіть, а ви — класична бабуся?
— Моя люба онучка Єва — вона прекрасна, це промінець світла і сонця і дарує всім стільки любові. Це просто нове життя почалося. Але бабуся я не дуже…Тому що я не так часто буваю, як це потрібно. Насправді дуже мало часу. Мені хотілося б більше. Приділяти часу моїй родині і моїй Єві. Вона фантастична!
— Вона схожа на вас чи ні? Щось є? Ваші вуха? Ваш ніс?
— Хотілося б щоби вуха в неї були точно не мої! Тому що мої вуха далекі від ідеалу. Але я точно знаю, що характер в неї буде такий, як в усіх жінок в нашій родині. У нас взагалі в родині народжуються лише жінки, у нас не народжуються чоловіки. У нас така жіноча родина, Єва продовжила цю традицію. У моєї мами дуже сильний характер, у моєї бабусі — дуже був сильний характер.
— Хто вам порадив змінити вашу косу, і чи повернеться вона до вашого життя?
— Насправді, дехто каже, що коли я заплітаю косу, це бойовий окрас. І я іду на якусь політичну війну. Я дуже люблю свою цю традиційну зачіску, коли я заплітаю косу, і, чесно кажучи, вона дуже зручна. В ній можна спати в машинах, стояти під снігом на мітингах, тебе обдували всі вітри, але коса непохитна. І ніколи в житті ти не турбуєшся про свою зачіску. Але зараз я вирішила трошки мінятися як жінка, і думаю що зараз, я стала більше похожа на жінку ніж на бійця.
— Десь тиждень всі обговорювали ваш новий імідж. Все ж, хто вам його порадив?
— Просто багато років вдома, коли мені не треба було виходити на якісь політичні події, я завжди була з такою зачіскою. І так склалося, що я абсолютно несподівано для себе в цій зачісці прийшла до парламенту. Ця і коса — мої звичні зачіски. Заплетення коси займає у мене 7 хвилин вранці, і я потім почуваю себе дуже впевнено. І так саме ця зачіска часу не забирає — хвостик зав’язав і в бій.
— А коли так сталося, що Луї Вітон перестав вас надихати?
— Настільки давно, що я вже не пам’ятаю, коли це трапилося. Можливо, коли я працювала в бізнесі тоді це було модно. Але зараз тільки українське. І з Айною Гайсе мені дуже зручно.
— Ви взагалі сидите на дієтах?
— Я вважаю дієти шкідливими. Тому що, коли людина сідає на дієту. Вона розбалансовує свій внутрішній комп’ютер. І коли ми пропонуємо голод своєму організму, ми просто закладаємо нашому внутрішньому комп’ютеру цю потребу якось закрити. Ніколи не раджу сідати на дієти. І це, повірте, перевірено роками.
— Тобто ви на них сиділи.
— Я сиділа, але дуже давно. Але зараз дякуючи порадам я просто маю спеціальний стиль харчування. І Хочу порадити всім, хто хоче бути в формі притримуватися такої форми: їсти 1 раз на день не можна, 5-6 разів на день, небагато, трошечки, не більше 250 грам, до обіду тільки вуглеводи. Все крапка. Потім непогано поїсти на друге харчування, трошки фруктів: яблука, апельсини, але теж не більше 250 грамів, а з обіду — переходити на білки. В обід переходимо на білки: м’ясо з овочами, потім риба з овочами. Ввечері їсте не пізніше 18-19:00.
— Яка ваша сьогодні гріховна насолода, людська?
— Поїсти на ніч. Якоїсь неадекватної їжі…
— Наприклад, це що? Макдональдс?
— Та, я дуже люблю пиріжки із Макдональдса, це отакий гріх є у мене. Всі ми люди грішні.
