У Європі знову заговорили про «формулу Штайнмаєра» для Донбасу: що не так із пропозицією Німеччині

Німеччина знову наполягає на імплементації «формули Штайнмаєра» в законодавство України. У Міністерстві закордонних справ вважають, що це допоможе врегулювати конфлікт на Донбасі. Подібні заяви не вперше звучать з німецької сторони – нещодавно аналогічну пропозицію висунула й канцлерка Ангела Меркель.

В Україні до «формули Штайнмаєра» ставляться неоднозначно – одні називають її «капітуляцією перед Росією», інші ж – шансом на закінчення війни. Про суть формату – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Про що йде мова?

Документ, про який говорять в уряді Німеччини, не новий – ще в 2015 році його запропонував нинішній президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який тоді обіймав посаду міністра закордонних справ.

«Формула Штайнмаєра» – це свого роду алгоритм, за яким можуть пройти вибори на тимчасово непідконтрольних територіях. Її суть полягає в тому, що Донбас має отримати особливий статус на час проведення там виборів. А вже на постійній основі – тільки після того, як результати голосування визнають міжнародні організації.

Водночас про виведення російських військ з окупованих територій до виборів у формулі не сказано. Саме це стало причиною масових мітингів і невдоволень українського суспільства в 2019 році.

Тоді українська делегація в ТКГ погодила і підписала остаточний варіант «формули Штайнмаєра», а пізніше це підтвердив президент. Противники документа назвали запропонований сценарій «капітуляцією України перед Росією», оскільки він не передбачає, зокрема, виведення російських військ і передання під контроль України кордону.

Зеленський тоді ж нагадав, що затвердження формули – це умова Москви для якнайшвидшого проведення саміту лідерів «нормандської четвірки». Політик також закликав українців не боятися цієї «найбільшої страшилки останніх тижнів».

Чому в Україні проти?

Справа в тому, що реалізація «формули» більше вигідна російській стороні – спочатку вибори, потім кордон і виведення військ. Мета проста – швидше обрати легітимних для Києва і світової спільноти представників Донбасу, з якими вже в межах Мінських угод можна вступати у відкриті переговори.

І в Україні це розуміють. Наприклад, спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович у коментарі OBOZREVATEL зазначив, що заяви канцлерки та МЗС не є вказівними. А після відходу цього уряду у вересні прийдуть нові політики з абсолютно іншими поглядами.

«Вона висловила свою позицію, думку політика, який йде. Сказати, що ми були з нею в усьому згодні, не можна. Ми враховуємо цю заяву, але крім Меркель, існують позиції й інших політичних сил Німеччини. І вони нам теж цікаві», – зазначив він.

Такої самої думки дотримується ексміністр закордонних справ Володимир Огризко. «Канцлерка прекрасно розуміє, що Україна не піде ні на які «формули Штайнмаєра» тощо. Реалізація всіх цих російських «хотєлок» не реалістична. І Меркель це прекрасно знає. Це політична гра, не більше», – зазначив він.

А яка ситуація зараз?

Зараз врегулювання конфлікту на Донбасі відбувається в межах Мінського формату. Однак президент Володимир Зеленський раніше називав ці угоди «ледве живим» документом.

Також український лідер активно висловлюється за приєднання до переговорного процесу Сполучених Штатів. «Я вважаю, що процес заради процесу не працює», – заявив він.

«Про залучення Байдена до «нормандського» формату. Ми ще не встигли про це говорити. Я хотів би, щоб США допомагали нам у питанні мирного врегулювання на Донбасі. Це буде в нормандському форматі, якщо учасники будуть «за», або це буде в іншому форматі. Це питання переговорів. У мене буде зустріч з Байденом, я також буду порушувати це питання», – недавно сказав президент.

Судячи з усього, зараз українська влада не збирається дотримуватися рекомендацій Меркель. Остаточне рішення буде ухвалене тільки після зустрічі Зеленського з президентом США Джо Байденом і виборів нового канцлера в Німеччині.