Війська Росії оточили Україну з трьох боків: які сценарії підготував Путін та що кажуть розвідки
Ось уже кілька місяців Кремль активно стягує свої війська до кордону з Україною. Держсекретар США Ентоні Блінкен попереджає, що Росія може напасти будь-якої миті. Українська влада заспокоює і закликає не піддаватися паніці: незважаючи на високу концентрацію тривожних новин, ситуація поки що під контролем.
Що відбувається на російсько-українському кордоні та як РФ планує здійснити наступ – розбирався OBOZREVATEL.
Росіяни на порозі
Росія з осені нарощує військову присутність на кордоні нашої країни. За даними української та зарубіжних розвідок, година «ікс» може настати вже в січні-лютому. Водночас американські військові вважають, що м’яка зима «сплутала карти» Кремлю, тому терміни військового вторгнення змістилися до лютого – коли земля досить промерзне для переміщення військової техніки.
Саме на середину лютого намічено старт російсько-білоруських навчань. За словами невизнаного президента РБ Олександра Лукашенка, країни відпрацюють «певний задум» протистояння із силами Заходу (країнами Балтії та Польщею) та Півдня (Україною). Ні Росія, ні Білорусь не повідомили, наскільки масштабними будуть навчання. Проте, за оцінками дослідницької групи Conflict Intelligence Team (CIT), чисельність російських військових становитиме від 8 до 15 тис. осіб.
Визначити точну кількість російських військ, зосереджених біля українського кордону, дуже важко. Називають різні цифри: від 100 до 125 тис. солдатів. За словами секретаря РНБО Олексія Данілова, кількість військових сягає 127 тис.
У будь-якому випадку це більше, ніж зазвичай. У квітні 2021 року, на піку загрози вторгнення РФ, на кордонах було 110 тис. солдатів. У листопаді їхня присутність, за даними ГУР Міноборони, була на рівні 92 тис.
У разі початку вторгнення кількість військ швидко зросте до 175 тис., вважають в американській розвідці. Там кажуть, що російські військові оточили Україну з трьох боків.
- схід – від Сумської області до протилежного від України берега Азовського моря;
- північ – біля Київської та Чернігівської областей;
- південь – із боку тимчасово окупованого Криму.
Значні сили окупант розмістив біля північного кордону – в межах легкої досяжності до Києва.
«Повірте, післязавтра ця цифра може становити 210 тис., а через тиждень – вже 780 тис.: РФ має для цього всі можливості. Давайте говорити про це прямо і відкрито: ми зараз маємо справу з армією РФ, яка налічує майже мільйон військовослужбовців», – попереджає головком ЗСУ Валерій Залужний.
«Зосередження військ – безпрецедентне навіть за мірками 2014-2015 років або весни 2021 року, коли було перше подібне можливе загострення», – констатує дослідник Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов.
Звідки нападе Путін?
«Чи буде прийняте рішення про повномасштабне вторгнення, знає лише одна людина – Путін», – вважає Олексій Данілов. Аналогічну заяву можна зробити і щодо сценаріїв нападу. Думки українських та західних аналітиків щодо того, з якої атаки може розпочати глава Кремля, розходяться.
Одні кажуть, що головною метою агресора буде «нормалізація» контролю за Донбасом, інші впевнені: Путіну потрібна прісна вода для Криму. Треті взагалі припускають, що Росія не обмежиться захопленням частини територій, а спробує окупувати відразу всю Україну.
Так, інформаційна агенція Reuters опублікувала чотири сценарії нападу, які розглядають західні експерти:
- Ескалація на Донбасі. Кремль може руками своїх кишенькових терористів атакувати українську армію, а потім використати опір ЗСУ як привід для початку повномасштабного вторгнення.
- Кримський удар. На думку директора польської консалтингової компанії Rochan Конрада Музики, атака з боку окупованого півострова дозволить російським військовим захопити територію по Дніпро, який стане природною перешкодою проти українського контрнаступу. Крім того, напад із Криму та захоплення лівого берега Дніпра дозволить отримати контроль над каналом, який раніше постачав півострів прісною водою.
- Множинні атаки. Росія може вторгнутися в Україну одразу з усіх можливих напрямків – Крим, ОРДЛО, східний кордон, територія Білорусі. В цьому випадку ЗС РФ використовуватимуть тактику бліцкригу, обминаючи міста і осередки запеклого опору, щоб не втратити ініціативу і не ув’язнути в боях. Київ може стати одним з перших, що завдасть серйозного удару по обороноздатності України.
- Ракетні удари та кібератаки. Москва може обрати варіант так званого гуманітарного бомбардування – авіаційні та ракетні удари по українських військах та об’єктах критичної інфраструктури без участі в операції наземних сил. Україна не зможе повноцінно протистояти цій тактиці, особливо якщо Росія також почне масовані кібератаки проти українських військових та цивільних систем.
Аналітики CNN припускають, що сухопутний коридор вздовж Азовського моря через Маріуполь дозволить Москві зменшити витрати на забезпечення енерго- та водопостачання Криму. На їхню думку, такий план можна було б реалізувати шляхом висадки морського десанту на узбережжя Азовського моря. Втім, вузьку смужку землі, яка простягається вздовж берегової лінії, було б важко захистити. Водночас вона була б менш прибутковою через постійні ризики нападу з боку українських військових.
Які сценарії є у Путіна і що чекає на Україну
Фахівці Київської школи економіки також описали ймовірні економічні та безпекові ризики для України протягом зими-весни 2022 року. Йдеться про три варіанти розвитку подій:
1. Обмежений. Зони конфлікту у Донецькій та Луганській областях
Його супроводжуватимуть інформаційні кампанії в Україні, щоб дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію, внести невизначеність у бізнес-операції, погіршити інвестиційний клімат, відлякати торгових партнерів.
Мета Росії – дестабілізувати ситуацію безпеки на лінії фронту на Донбасі, використовуючи її як важіль впливу в переговорах.
2. Розширений. Зона географічного ризику: Харків, Суми, Маріуполь, Херсон та Одеса, Чорноморський морський кордон
Чорноморські порти України можуть бути однією з пріоритетних цілей агресивних дій Росії. Сценарій може передбачати спроби Росії дестабілізувати різні регіони поза зоною конфлікту на Донбасі, але обмежуватися залякуванням чи локальними операціями без глибокого вторгнення на територію України.
3. Повномасштабний сценарій. Зона географічного ризику: уся територія України
Повномасштабний сценарій може розпочатись так само, як сценарій експансії, але швидко переросте у повномасштабну військову агресію зі спробою глибокого вторгнення на територію України. Воно може статися, якщо сценарій експансії не дасть швидких результатів.
Оптимістичний сценарій
Оптимістичний сценарій можливий, якщо міжнародні дії та тиск на Росію будуть ефективними, а ціна потенційного військового вторгнення для Російської Федерації перевищуватиме потенційні вигоди. Оптимістичний сценарій передбачає інструменти енергетичного шантажу, кібер- та інформаційні атаки. Росія, ймовірно, використає тактику підтримки постійного тиску і дестабілізації ринків, фінансового сектора, соціальної згуртованості.
Ще одну доповідь про можливі сценарії розвитку подій опублікував Центр стратегічних та міжнародних досліджень США. Там розглядаються такі дії РФ:
1. Тимчасово передислокувати частину військ далі від українського кордону, якщо переговори із Заходом будуть успішними, але продовжувати надавати допомогу проросійським сепаратистам на сході України.
2. Направити війська в окуповані райони Донецької та Луганської областей як «миротворців» і відмовитися виводити їх доти, доки переговори з НАТО не завершаться для Кремля успішно, а Київ не піде на поступки.
3. Захопити територію на захід від Дніпра, щоб використовувати її як розмінну монету на переговорах або взагалі включити до складу РФ.
4. Захопити територію України до річки Дніпро, а також захопити смугу, включно з Маріуполем, Херсоном та Одесою, яка поєднає Росію з так званим Придністров’ям, відрізавши Україну від доступу до Чорного моря. Це зробить існування України на території, що залишилася, економічно неспроможним.
5. Захопити лише смугу суші між Росією та Придністров’ям, щоб забезпечити постачання прісної води до Криму та заблокувати доступ України до моря, уникаючи великих бойових дій за Київ та Харків.
6. Захопити всю Україну та разом з Білоруссю оголосити про створення нового тристороннього слов’янського союзу «Великі, Малі та Білі Русі».
Що кажуть розвідки?
Розвідка США стверджує, що Москва готує групу диверсантів для провокацій під чужим прапором на сході країни, щоб створити привід для вторгнення.
«Вони навчені ведення бойових дій в умовах міста та роботи з вибуховими речовинами для організації актів саботажу у російських військових частинах», – зазначила речниця Білого дому Джен Псакі. Паралельно агенти російського впливу фабрикують повідомлення про «українські провокації» в росЗМІ та соцмережах. Інтенсивність їхньої активності з листопада зросла на 200% – 3500 постів на день.
Глава американського Держдепу Ентоні Блінкен вважає, що Росія може відмовитися від відкритого нападу, однак спробує організувати державний переворот в Україні. А президент Володимир Зеленський упевнений: якщо РФ захоче наростити ескалацію, то спробує це зробити «на тих територіях, де історично проживають люди, які мали родинні зв’язки з Росією».
«Харків, який перебуває під контролем уряду України, може бути окупований. Росії потрібен привід: скажуть, що захищають російськомовне населення. Після окупації та анексії Криму ми розуміємо, що це можливо і може статися», – зазначив він.
Є ще одна версія, пов’язана зі створенням штучного приводу для введення військ. За даними головного управління розвідки Міноборони, проросійські бойовики навмисне допустили витік хімікатів на території заводу «Стирол» в окупованій Горлівці. Таке хімічне забруднення може призвести до екологічної катастрофи.
Розвідка застерігає, що цей інцидент Росія може використати як привід. Завод «Стирол» ще у 2014 році звільнили від аміаку через обстріли. Але бойовики, за даними ГУР, знову завезли його туди.
«Викликана діями російських окупантів техногенна катастрофа може бути використана для звинувачення України у застосуванні отруйних хімічних речовин та як привід для розширення збройної агресії проти нашої держави», – вважають у військовій розвідці.
Українців закликають не панікувати
Данілов констатує, що скупчення військ на кордоні має і позитивний ефект. По-перше, це об’єднання демократичних країн для підтримки України у її боротьбі проти Кремля. Лише за останній тиждень Київ відвідали глави МЗС Німеччини та Канади, директор ЦРУ Бернс, а також держсекретар США Ентоні Блінкен.
По-друге, Україна почала отримувати рекордну за останній час кількість військової та фінансової підтримки від Заходу. 17 січня Великобританія передала першу партію протитанкових комплексів NLAW.
Також є інформація, що США передадуть ЗСУ гелікоптери Мі-17В5, комплекси Javelin та ПЗРК Stinger. Крім того, МЗС Данії повідомило, що країна виділить 22 млн євро на посилення сектора безпеки.
Український та грузинський військовий Мамука Мамулашвілі у коментарі OBOZREVATEL констатував, що наразі Росія не готова до широкомасштабної війни. За його словами, тієї кількості військових, які зараз перебувають біля кордону, недостатньо для наступу.
Такої ж думки дотримується Олексій Данілов. Він вважає, що Кремлю необхідно не менше 500 тис. солдатів, «щоб тримати ситуацію під контролем у разі вторгнення».
«Щоб росіяни могли планувати повномасштабну наземну операцію, їм знадобиться понад мільйон військових, для концентрації яких потрібен час. Переміщення такого масиву людей і техніки не може залишитися непоміченим», – зазначив він.
19 січня президент Володимир Зеленський виступив із відеозверненням, у якому закликав українців не панікувати через загрозу військового вторгнення. Політик заявив, що в інформаційному просторі багато повідомлень про те, що Кремль готовий розпочати війну «прямо завтра».
«А в чому, власне, новина? – запитує він. – Хіба це не реальність, у якій ми живемо уже останні вісім років? Хіба вторгнення почалося не в 2014 році? Хіба загроза війни з’явилася тільки зараз? Ці ризики існують не один день, і вони не стали більшими. Більшим став ажіотаж навколо них».
За словами президента, зараз «нападають не на нашу землю, а на ваші нерви», щоб у людей виникло почуття тривоги.
Глава держави підкреслив, що влада України знає про всі можливі загрози і розуміє, як на них відповідати. За його словами, Київ робить усе для дипломатичного вирішення конфлікту. «Україна… не боїться, бо захищає свою землю. Не здасться, бо це наша земля і нам нікуди тікати. Україна постійно посилює свої оборонні можливості… Ми робимо все для вирішення конфлікту дипломатичним шляхом, робимо все для досягнення миру», – резюмував Зеленський.
Що зрештою? Як бачимо, українські та західні експерти не мають одностайності щодо того, звідки може початися наступ російських військ. Але можна виділити три найпоширеніші сценарії: відкрита окупація Донбасу, спроба забезпечити постачання прісної води до Криму та заблокувати доступ Києву до моря, а також наступ з усіх можливих сторін для повного захоплення країни. Але незважаючи на високий рівень загрози, українська влада закликає громадян зберігати спокій, бо паніка лише грає на руку агресору.
