Вознесіння Господнє: всі подробиці про дане свято

Сьогодні, 9 червня, українці святкують одне з найвеличніших християнських свят — Вознесіння Господнє. У цей день вірники згадують важливу подію, слідкують за народними прикметами та обрядами.

Православні християни сьогодні святкують Вознесіння Господнє, яке традиційно припадає на 40-й день після Великодня.

В цей день дух Ісуса Христа вознісся на небеса, де і з’єднався з Богом. У народі Вознесіння традиційно пов’язують з урожаєм і зростанням, оскільки воно припадає на кінець весни – початок літа, період зміни сезонів в сільському господарстві.

Передісторія

Цифра в 40 днів — не випадкове число. У багатьох місцях Святого Письма подібний період часу зв’язується в великими і значними подіями нашої історії і встановлених Богом традицій. Наприклад, немовлят для подання в Храм до Господа за Законом Мойсея батьки приносили на 40-й день. Сорок днів і сорок ночей Бог виливав на землю дощ у час, коли Ной перебував у ковчезі. Сорок років Сини Ізраїлеві блукали аж поки прийшли в землю обіцяну, за кількістю тих днів, які спочатку оглядали землю, яку показав їм Господь, але вони злякалися тоді язичників, що жили в ній. Сорок днів і сорок ночей перебував Мойсей на горі, ввійшовши в середину хмари, хліба не їв і води не пив і написав на таблицях слова Заповіту. Коли Ізраїльтяни зіткнулися з филистимлянами по закінченню сорока днів і сорока ночей, стався відомий подвиг юнака Давида, який вразив їх найміцнішого і вмілого воїна. Іона, прийшовши з волі Бога до Ніневії, проповідував, кажучи, що ще сорок днів, і Ніневія буде зруйнована! Але жителі міста покаялися тоді в лихих учинках своїх і Бог відвів від них загибель. Сорок днів і сорок ночей Ісус Христос перебував і постив в пустелі перед початком свого переможного служіння, нарешті зголоднів, і тоді приступив до Нього спокусник, але отримав рішучу відсіч.

І тепер, на сороковий день після Свого Воскресіння, ніби після нового народження, Христос повинен був відправитися в Небесні обителі, щоб приготувати там місце для нас і сісти праворуч Бога Отця. Здобута перемога над смертю, яка є страшним наслідком гріха, відкрила і для всіх нас можливість воскреснути в славі Божій. У Своїй Особі Господь підніс спокуту людську природу, включаючи тіло людини, до самого Престолу благодаті Божої. Він як і обіцяв, виконавши все передбачене про Нього, відкрив кожній людині можливість примирення з Богом.

Напряму про подію і деталі Вознесіння розповідають нам Божі євангелісти Лука і Марк. Багато подробиць цих подій можна взнати на початку книги Діянь Святих Апостолів.

Цій події, як і факту Воскресіння Христового, було чимало вірних свідків. Після останніх настанов, які промовив Своїм учнями, Христос вивів їх з міста до Віфанії. Піднявши руки, благословив їх. І, коли благословляв їх, став віддалятися від них на хмарі і підноситися на небо. Вони ж поклонилися Йому і з світом і великою радістю повернулися назад до Єрусалиму.

Свято Вознесіння — це одне з центральних свят усього християнського світу. Царство Небесне, колись закрите для нас, царство істини, добра і краси, тепер відкрито і підготовлено для людини. І для його придбання не потрібно багато слів або яких-небудь великих справ. Досить, пробачивши образи і відкинувши сумніви, згадати про любов Божу і примиритися з Ним, через Ім’я Господа Ісуса Христа, Яке дано тепер усім людям. Бог дає даром. Не так як світ дає, адже дні лукаві. Він дає життя і дає з надлишком. Він дає вічне життя!

Головні прикмети на Вознесіння

– Якщо курка знесла у цей день яйце, його потрібно підвісити під покрівлею житла. Воно захищатиме мешканців будинку від нещасть.
– Якщо на Вознесіння хороша погода,то вона протримається до дня Святого Михайла (21 листопада).
– Дощовий день віщував хвороби і неврожай. Прикмета особливо актуальна для домашньої худоби.
– Роса в цей день вважалась цілющою, а лікувальні властивості трав посилювалися і зберігалися до настання Івана Купала (7 липня).

Обряди і традиції на Вознесіння

– У сорок днів між Великоднем і Вознесінням особливо шанували жебраків і хворих людей. Заборонялося кидати сміття і плювати на вулицю, тому що «можна вцілити в Христа, що приходить до хат під виглядом жебраків».

– На Вознесіння пекли особливі млинці, які називали «Божа окутка», «онучки», «Христові лапотки». У деяких регіонах господині пригощали домашніх коржами з сирною начинкою, краї яких загиналися у вигляді сходинок.

– Був звичай ходити в гості до рідних та знайомих. Це в старовину називалося «ходити на роздоріжжі». Гості дарували господарям драбинки, спечені з пшеничного тіста на меду і з цукровими візерунками. – У народному календарі Вознесіння Господнє вважалося днем, коли поминали померлих батьків.

Источник: zak-kor