Вражаюче інтерв’ю колишньої дружини Путіна: «Путін давно помер… Я більше не можу мовчати!»
Німецька газета «Die Welt» опублікувала сенсаційне інтерв’ю екс-дружини Президента Російської Федерації.
В одному з найвпливовіших видань Німеччини з’явилися шокуючі одкровення Людмили Путіної про життя і «смерть» Володимира Путіна. Дискусії та обговорення навколо цієї публікації не вщухають на протязі ось вже двох років.
Що це — безумство самотньої жінки або жахлива правда? Ось витяги з гучного інтерв’ю колишньої дружини Президента Росії.
«У нас не було ідеального шлюбу»
Заміж я виходила за бравого офіцера-розвідника, але чим ближче ми ставали, тим яскравіше я розуміла, що майже все, за що я його полюбила — удаване. Він був жорстокою людиною, можна навіть назвати його «тираном». Він ніколи не рахувався зі мною, просто не помічав мого існування. Я була потрібна йому тільки для довідки про склад сім’ї та як мати для його дітей. Мені важко про це говорити, але він бив мене, принижував, знущався наді мною. Життя з Володимиром було тортурами.
Я намагалася боротися, не раз збиралася подати на розлучення. Але для цієї людини не було нічого святого. Щоб змусити мене замовкнути він здав мене в психіатричну клініку.
Я пройшла через усі кола пекла… Наркотики, психотропні речовини, знущання. На довгий час мене замикали в ізоляторі і я довго не бачила сонячного світла, не бачила людей. До сих пір згадую це з жахом. З молодої і впевненої в собі жінки я перетворилася в тінь, воля моя була зламана, я погодилася на всі умови, тільки щоб вийти звідти.
Мого чоловіка, на жаль, вже давно немає в живих. Я змушена зізнатися в цьому публічно, тому що не можу більше бачити, що діється від його імені. Це страшні люди. Вони ні перед чим не зупиняться. Я боюся, що тепер вони вб’ють мене і дочок також, як убили його.
«Але те, що почалося після його смерті взагалі не піддається опису»
У нього тоді був складний період. Мені він звичайно нічого не розповідав, став ще більш замкнутим. За місяць до смерті, вночі, без попередження вивіз дочок — я навіть не знала куди.
А потім він зовсім пропав. Вночі до нас додому приїхали якісь люди — когось з них я знала, когось бачила вперше. Перерили все догори дном, переглянули всі папери, всі стіни в будинку простукали. Мені вони сказали тільки одне: «Якщо хочеш жити — мовчи». На всі питання про чоловіка коротко відповідали, що він скоро приїде, що у нього важлива виїзна нарада і що в інтересах національної безпеки мені не варто це ні з ким обговорювати.
Через кілька днів з’явився його перший… дублер. Потім вже я дізналася, що вбивство Володимира готувалося заздалегідь, його усунули тоді, коли перший двійник був практично готовий зайняти його місце. Зовні він звичайно був дуже схожий на Путіна — я була вражена. Але це була зовсім інша людина.
«Їм якось вдалося вистежити дівчаток»
І мені висунули ультиматум — або я граю роль відданої дружини, або ні мені, ні дочкам більше не жити. В мене не було вибору. Я і раніше намагалася уникати публічних заходів. Уїдлива увага журналістів, інтриги і плітки — все це мені не до вподоби. Але прикидатися дружиною чужого мені чоловіка було ще страшніше.
Тому вони готували двійника і для мене — щоб коли я говорила щось не так, як заплановано за сценарієм, загладжувати конфузи. Якби вони встигли довести мого двійника до більш-менш вдалої подібності, мене давно б убили.
«Дивом нам вдалося врятуватися»
Зі зрозумілих причин я не можу назвати людей, які допомогли нам припинити це страшне інсценування і сховатися. «Розлучення» було моїм звільненням. Зараз я живу за кордоном, у мене все добре. Але мені страшно дивитися, що відбувається з Росією.
