Як стати вегетаріанцем, і навіщо це потрібно, – поради вінничанина

У перший день жовтня світ відзначає День вегетаріанства. Хоча святу всього 38 років, вегетаріанський рух має значно тривалішу історію. Його прихильники є й у Вінниці. 22-річний вінничанин Артур Покорський нині пропагує у місті здоровий спосіб життя, керує молодіжною організацією «Винница – бегаем вместе». Каже що за своє життя не зробив жодного ковтка алкоголю.

— Артуре, ти відзначаєш якось День вегетаріанства?

— Ні. Не бачу сенсу святкувати те, що роблю кожного дня.

— Як давно ти обходишся без м’яса? Що змусило до такого кроку?

— Вегетаріанцем я став півтора року тому. В якийсь момент просто відчув потребу свого організму – він більше не хотів їсти м’яса,  і я його підтримав у цьому. І тварин мені шкода.

— Багато таких людей в місті знаєш? Є якісь тусовки вегетаріанців у Вінниці?

— Про тусовки я не дізнавався. Але завдяки моїй позиції вже 8 людей відмовилися від м’яса. І майже всі вони тісно пов’язані з моєю організацією. Тож у нас своя тусовка.

— Що змінилося для тебе після такого рішення?

— Став почуватися значно краще – і фізично, і духовно. Спочатку за 6 місяців втратив вагу, а потім за 3 місяці організм її без м’яса швидко повернув. Життя стало кращим, світлим і добрим, менше агресії.

— Що зараз у твоєму раціоні? Ти сам готуєш?

— Час-від-часу сам. Коли практикував сироїдіння, то вживав лише фрукти і овочі. Зараз же ще додав у раціон каші усіх видів. Вживаю мед, іноді печиво з кунжутом і ще багато смаколиків.

— Як себе мотивував, щоб не зірватися?

— Мені це не було потрібно. Я не змушував себе до цього. Навпаки – відчув полегшення.

— Порадь щось тим, хто збирається стати вегетаріанцем.

— Насамперед, потрібно зрозуміти для чого це робити. Бо це не має бути дань моді, а свідомий вибір. Раджу всім хто думає про таке, і розуміє що може зірватися, почитати книги і відео про користь здорової їжі, і про негатив м’яса. Думаю таким чином у них буде більше впевненості в собі.

Артур зізнається, що спершу колеги з нього глузували. Та за півроку зрозуміли серйозність його намірів і стали поважати. Тепер, готуючись до корпоративних вечірок, обов’язково враховують його думку щодо меню.

Артур вирішив піти далі у цьому напрямку і став веганом. Зараз у його гардеробі не знайдеться шкіряного одягу – останню куртку викинув на смітник.