Януковичі українського футболу

Наші футбольні чиновники діють в кращих традиціях політичних януковичів – звідси і ганебна гра збірної на Євро-2016.

Пригадую, після двох років правління — саме правління, інакше не назвеш — Януковича, його Сім’ї та решти членів цієї злочинної банди мені стало страшно. У їхніх діях було помітно неприховану зверхність, безкарність і якось феодальну вседозволеність. Тимошенко? Показово посадити! Луценко? Швидко посадити! Вони цинічно сміялися своїх опонентам і всій країні в очі на політичних ток-шоу, з трибуни Верховної Ради, бо знали – у них все схоплено, куплено і буде так, як вирішать чи захочуть саме вони.

Подібне відчуття з’явилося знову і вперто не покидає мене вже останні кілька місяців — тепер через керівництво ФФУ. Півтора роки тому ми почули від нього плани, заяви, обіцянки, але в підсумку отримали футбольних януковичів, що діють в кращих традиціях політичних тезок.

Потрібно довикликати Селезньова, який свідомо поїхав на заробітки до країни-агресора? Нічого, ми тих лохів журналістів і фанів елегантно розведемо – збірну на Євро проведемо, а їх тихцем довикличемо.

Хочеться зробити гравцям, так би мовити, приємне, забезпечити собі їхню підтримкою на майбутнє? Так ми чартер для їхніх дружин організуємо. За чиї кошти, запитуєте? А навіть якщо і за кошти ФФУ, вас це повинно цікавити? Кричіть «віва, віва Україна!» на трибунах і не ставте цих дурних запитань.

Потрібно оформити на роботу в ФФУ сина футбольного чиновника Володимира Лашкула, якого зі вбивчими доказами звинувачують у корупційних махінаціях? Так, без питань, лишень назву посади вигадаємо. Закручену якусь таку, щоби літер побільше було – аби ви почали її вимовляти, а наприкінці вже забули, з чого вона починалась. І ось, готово: «радник президента з питань участі у фінальній частині Євро-2016». Нехай собі молодий спадкоємець займається, аби не було війни.

Потрібно ввести в тренерський штаб Андрія Шевченка з подальшим оформленням його на пост головного? Немає проблем, Заварова під зад зі збірної!

І найголовніше, це вихід Анатолія Тимощука. Ви лише вдумайтесь: на 90-й хвилині матчу, коли команда програє 0:1, тренер випускає півзахисника оборонного стилю – замість єдиного форварда на полі Романа Зозулі. Може ви не зрозуміли? Для збірної, яка не забила на той момент жодного гола, яка пограла два попередніх матчі і яка ганебно програвала третій у присутності тисяч вболівальників на трибунах і мільйонів перед екранами телевізорів. Як почували вони себе цієї миті?

І найцікавіше, що після цього феєричного, грандіозного провалу тренерський штаб, частина гравців і ФФУ діють згідно з феноменальним принципом «чим гірше, тим краще».

Тренер фактично сміється нам в обличчя, пояснюючи у післяматчевому інтерв’ю вихід на поле Тимощука тим, що з ним треба було «вчинити по-людські» — тобто дати йому змогу просто оформити 144-й матч в кар’єрі за збірну. Селезньов ще починаючи провалу в матчі проти Північної Ірландії продовжує хамити журналістам.

А деякі гравці, увага, пояснюють причини своїх невдач атмосферою, мікрокліматом, психологічною неготовністю. Люди із зарплатнями по 50-100 тисяч доларів на місяць, а дехто – із 5,5 млн дол. на рік, розповідають своїм співвітчизникам із зарплатами 1500 грн на місяць, як вони психологічно виснажилися чи перегоріли! Маєте до цього щось додати? Мені, чесно кажучи, вже нічого.

А збірна загалом, можете закидати мене капцями, не показала в матчі з поляками, що вона може і хоче грати за престиж країни і за рідного вболівальника.

Тепер усім нам лишається дочекатися наступного геніального маркетингового, стратегічного та кумівського ходу — призначення Андрія Шевченка головним тренером збірної. Впевнений, вже лежать завчасно написані статті на його підтримку на певних інтернет-сайтах та газетах. Там лише потрібно поставити потрібну дату та кілька його цитат з церемонії презентації. Всі покричать, пообурються, забудуть і за кілька місяців знову сядуть перед телевізорами, куплять квитки у компанії, яка десятиліттями організовували на цьому тіньові схеми, і знову скандуватиме знайоме — «Віва, віва, Україна!»

Бо наші футбольні януковичі впевнені – їм це знову минеться. Їм за це вкотре, нічого не буде, вони просто не бачать тієї купки справедливого гніву в інтернеті чи на хрущовських кухнях.

До цього хочеться додати лише одне – ніщо не може тривати вічно. Янукович підтвердить.

Костянтин Андріюк, ТСН Блоги