Україна бореться з цією проблемою. Про це 7 травня сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі телеканалу «Рада», передає 24 канал.
«Маємо навіть певні успіхи. Наприклад, був один з кораблів, який, на нашу думку, віз вкрадене зерно до Єгипту. Ми зробили так, щоб його не прийняли», – сказав Кулеба.
Хто може прийняти вкрадене
Міністр зазначив, що після цього корабель з зерном вдавався до певних маневрів і намагався потрапити в порти інших країн. Проте Україна стежить за ним.
Єдина країна, в якій ми не можемо зупинити швартовку такого судна – це Сирія. Це найближчий союзник Росії. Проте з усіма іншими країнами ми працюємо, щоб ніхто з них не спокушався на вкрадене українське зерно,
– розповів Кулеба.
У багатьох країнах може бути голод
За словами, міністра зараз постало питання продовольчої безпеки через російську агресію проти нашої держави. Україна не може повноцінно експортувати своє збіжжя. Мовиться про соняшникову олію й кукурудзу, інші сільськогосподарські продукти. Міністр зазначив, що на цю продукцію у багатьох країнах серйозно зросли ціни.
«ООН прогнозує, що в деяких країнах через це буде голод. Тобто російська агресія має глобальні негативні наслідки на продовольчу безпеку. Наше завдання як Міністерства закордонних справ спільно з Міністерством агропромислової політики допомогти побудувати альтернативні маршрути експорту для українських виробників», – пояснив Кулеба.
Він розповів, що слід розблокувати шляхи для продажу зерна, наситити світовий ринок і врятувати людей від голоду та недоїдання.
Росія не зможе компенсувати
Міністр сказав, що, наскільки йому відомо, цей сезон є дуже важким в плані врожайності для світу, тому кожна зернина й літр олії буде на вагу золота. Через це міжнародні організації керуються логікою, що потрібно якомога більше наситити ринок, а не запроваджувати нові обмеження.
Проте Кулеба наголосив, що Росія не зможе компенсувати своїм зерном втрати від відсутності українського експорту. Світ росте й споживає все більше їжі.
Кулеба додав, що МЗС спільно з Міністерством інфраструктури допомогли побудувати альтернативні маршрути для українських агропромислових товарів. Це складні домовленості й логістика, але вона працює.
