Журналіст дізнався, як Гройсман отримав свої чотири дипломи

Кар’єра Володимира Гройсмана – це здійснення мрії усіх заочників країни.

Поки решта ходила на пари і писали свої дисертації, майбутній прем’єр впевнено йшов до успіху. Ні дня при цьому не провчившись на стаціонарі.

Про це пише журналіст Роман Романюк у своїй колонці для УП.

14 квітня перед призначенням Гройсмана прем’єром присутнім у Раді депутатам роздали для ознайомлення його біографію. І там було одразу кілька цікавих моментів.

Як з’ясувалось, працювати майбутній прем’єр почав з 14 років. У лютому 1992 року він уже влаштувався слюсарем з виготовлення декоративних ґрат. Однак уже у шістнадцять Гройсман ставкомерційним директором вінницького ринку, яким володів його батько.

У графі про освіту прем’єра було вказано лише два виші, які закінчив Гройсман. З 2002 по 2003 рік майбутній прем’єр навчався у Міжрегіональній академії управління персоналом, а з 2007-го по 2010-й – у Національній академії держуправління при президенті.

Такі ж дані були вказані і на сторінці Гройсмана на сайті Верховної Ради (оновлюється після зміни спікера – УП) та у більшості публікацій про нього у пресі.

Однак у 2003-му майбутній прем’єр отримав уже освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» (у біографії у відповідній графі чомусь вказано «юрист» – УП), який на той час означав повну вищу освіту. Для того, щоб отримати «спеціаліста», слід було мати, як мінімум, «молодшого спеціаліста», якщо не бакалавра.

Вищу освіту Гройсман почав здобувати одразу після школи у 1995 році. Оскільки на той час майбутній голова уряду був уже «комерційним директором» ринку , то до приватного Вінницького інституту регіональної економіки та управління він вступив на заочну форму.

У самому Вінницькому фінансово-економічному університеті (так тепер називається ВІРЕУ) повідомили, що у квітні 1999 року Гройсман отримав перший освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» за спеціальністю «правознавство».

Уже за рік майбутній прем’єр вирішив продовжити своє навчання.

Він знову вступає на заочне відділення приватного вузу – вінницької філії Міжрегіональної академії управління персоналом. З 2000 по 2002 рік Гройсман отримав у цьому виші ступінь бакалавра права.

А у 2003-му став і «спеціалістом», отримавши таким чином повну вищу освіту.

Цікаво, що у 2006 році довкола вінницького МАУПа, керівництво якого у ті часи боролося із «сіоністським засиллям», розгорівся скандал. Перевірка Міносвіти виявила, що МАУП видає більше дипломів, ніж має студентів.

До слова, у цій же філії МАУПу здобував свою другу вищу освіту юриста і вірний соратник Гройсмана, якого той протиснув на посаду міністра соцполітики, Андрій Рева.

У самого ж Гройсмана у 2005-му почався стрімкий кар’єрний ріст. У листопаді того року його обирають секретарем міської ради Вінниці, а уже в квітні 2006-го він виграє свої перші вибори мера.

Після року керування містом Володимир Борисович вирішує, що настав час підвищувати свій управлінський рівень. У 2007 році він вступає до Національної академії держуправління при президентові. І знову ж на заочне відділення.

Особливих зірок в навчанні Гройсман не хапав – жодного «червоного» диплома у нього немає. Немає у прем’єра і наукового ступеня чи вченого звання. Хоча, після усім пам’ятного «проффесора», можливо, це і перевага. У всякому разі звинуватити Гройсмана у тому, що він купив чи вкрав чиюсь дисертацію, ні в кого не вийде. Все чесно.

Те, що Гройсман усю свою вищу освіту здобув заочно, не означає нічого поганого. Головне, щоб студентські звички не заважали йому на новій посаді.

Заочне прем’єрство цілком може призвести до того, що Гройсману доведеться згадувати, з чого він починав. Тільки тоді ґрати будуть уже не декоративні. Керувати урядом краще на стаціонарі.