Зміцнення гривні: чи надовго?

Незважаючи на політичну нестабільність останніх місяців, зміну уряду, відсутність кредитів МВФ, гривня в березні-квітні щодо долара зміцнилася на 5,9% (з 27,1 грн/$ на 1 березня до 25,5 грн/$ на 16 квітня). Чому так відбувається і на що можна очікувати цього року, розказує економіст Віктор Скаршевський.

Зміцнення гривні в березні-квітні — явище тимчасове. Адже основні причини її зміцнення — нестійке збільшення світових цін на метал і руду, а також адміністративне втручання НБУ у функціонування валютного ринку.

Причому втручання центробанку у валютний ринок збільшується. Так, 7 квітня Нацбанк ухвалив постанову №247, якою ще більше ускладнює процес закупівлі іноземної валюти і перерахування її за межі України. Збільшення ручного управління валютним ринком з боку Національного банку побічно вказує на те, що ринковий механізм курсоутворення (без адміністративного втручання) призведе до знецінення національної валюти.

Не варто тішитися також і зростанням цін на метал і руду, який спостерігається в березні-квітні 2016-го. Із початку року ціни на метал трохи відновилися, але в цілому за 2016 рік, згідно з прогнозом МВФ, вони знизяться на 14,1% порівняно з 2015-м. Зниження цін триватиме і 2017 року — на 1,5%. Крім цього, ціни на зернові, згідно з тим же прогнозом, 2016-го знизяться на 8,6%.

У періоди, коли ціни на метал і зерно зростають, обмінний курс в Україні стабільний. Коли ж ціни на сировину знижуються, відбувається різка девальвація гривні. Це правило характерне для України вже близько 20 років.

Отже, світові ціни на основні товари (метал, руда, зерно) українського експорту цього року продовжать свій спад, що призведе до відповідного зниження надходжень іноземної валюти в Україну і подальшої девальвації гривні.

Крім цього, згідно з прогнозом Нацбанку, після зниження експорту 2015 року на 30,5% 2016-го експорт знизиться ще на 11,8%, а дефіцит платіжного балансу становитиме $2,5 млрд. Нагадаю, що 2015 року, навіть за профіциту платіжного балансу в розмірі $849 млн, гривня знецінилася удвічі.

Усі ці фактори вказують на подальше знецінення національної валюти.

Тому цілком логічно, що, за результатами щоквартального опитування Нацбанку, 90,8% представників бізнесу очікують на обмінний курс 29,97 грн/$. Аналогічний прогноз обмінного курсу на 2016 рік дають аналітики з Goldman Sachs — 30 грн/$.

Постає запитання: чи можливо уникнути девальвації гривні за низьких світових цін на сировинні товари і не вдаючись до адміністративного втручання Національного банку у валютний ринок?

Можливо. Теоретично.

Стійкості гривні може надати збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, а також збільшення експорту товарів із високою доданою вартістю, що не залежать від постійних коливань світових цін, як експорт сировинних товарів.

А ось із цими позиціями повний провал.

2015 року, згідно з даними НБУ, сальдо прямих іноземних інвестицій становило $3 млрд. На перший погляд, непоганий результат. Однак левова частка з цих мільярдів — докапіталізація іноземних банків за допомогою бухгалтерської проводки, кредити іноземних материнських банків було переоформлено в капітал. Іншими словами, 2015 року додаткова іноземна валюта від іноземних інвестицій в Україну не надходила.

Аналогічна ситуація спостерігається і цьогоріч. За січень-лютий 2016 року, згідно зі статистикою Національного банку, в Україну надійшло $891 млн прямих іноземних інвестицій. І знову це просто бухгалтерська проводка в іноземних банках, які працюють в Україні.

Виходить, що реальні прямі іноземні інвестиції в Україну не надходять. І це незважаючи на численні іноземні візити, міжнародні зустрічі та «європейські реформи» нинішньої влади.

До речі, приплив прямих іноземних інвестицій не так уже залежить від місця України в рейтингу Doing Business (готує Світовий банк), як нас у цьому намагався переконати минулий — а вже й нинішній — уряд.

Україна посідає 83-є місце в цьому рейтингу за 2016 рік, а Китай — 84-те, тобто на одну позицію нижче від України. При цьому Китай є світовою фабрикою з сотнями мільярдів прямих іноземних інвестицій, а Україна перебуває на периферії інвестиційних потоків із постійним витоком капіталів. Уряду не на умовні рейтинги треба працювати, а на створення умов для нормального ведення бізнесу всередині України.

Що ж до експорту товару з високою доданою вартістю (насамперед продукції машинобудування), ситуацію можна охарактеризувати не як провал, а як глибоку катастрофу. За останні три роки експорт продукції машинобудування зменшився в 2,8 разу (!).

Україна втратила традиційні ринки збуту продукції машинобудування, насамперед російський, а на нові ринки так і не вийшла. Більше того, експорт знизився також і в країни Європейського Союзу, з яким в України з квітня 2014-го діє зона вільної торгівлі для українських товарів, а з січня 2016 року в нашу країну безмитно поставляють європейські товари.

Варто зазначити, що довгоочікуваний кредит МВФ (із серпня 2015 року Фонд припинив кредитувати Україну) лише короткостроково може вплинути на стабілізацію валютного курсу. До того ж суто психологічно. Тому що, згідно з меморандумом з МВФ, кредити Фонду заборонено використовувати на підтримку обмінного курсу. Їх можна скеровувати тільки на виплату попередніх кредитів, передусім перед самим Фондом.

Більше того, саме уряд не зацікавлений у зміцненні національної валюти. Якщо гривня і далі зміцнюватиметься, уряд не виконає дохідну частину бюджету. Зміцнення гривні призведе до зменшення доходів бюджету, що залежать від курсу долара — ПДВ на імпорт, ввізне мито, акцизи на імпортні товари, акцизи, прив’язані до валюти.

Також знеціненню гривні допомагатиме подальше банкрутство банків і відповідні гарантовані виплати вкладникам (200 000 гривень) із Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Свіжий приклад — банкрутство банку «Хрещатик», за яким виплати найближчим часом становитимуть 2,8 млрд гривень.

Як показує практика, ці гроші, відразу ж після виплати, вкладники понесуть на валютний ринок, що пришвидшить девальвацію гривні. Всього в законі про держбюджет на 2016 рік на це передбачено щонайменше 16 млрд гривень. Закон дозволяє, за необхідності, зазначену суму збільшити. Ці гроші в разі виплати також відразу підуть на валютний ринок.

Без відновлення довіри до банківської системи і гривні, без проактивної експортної політики, без промислової політики, яка б стимулювала виробництво і експорт товарів з високою доданою вартістю, Україна так і залишиться сировинним придатком і буде приречена на бідність та регулярні обвали національної валюти. Адже не може бути сильної національної валюти у слабкій сировинній економіці.

Источник: uainfo