Зупиніть Путіна. Чим загрожує світові сліпота Заходу
П’ятнадцять років тому простакуватий Джордж Буш, розчулений буквально до сліз путінською заготовочкою про врятований на пожежі хрестик, зазирнув йому глибоко в очі і побачив там якісь чудові речі. Мені навіть довелося відповісти на цю його репліку цілою книгою — Another Look into putin’s Soul. Зростаюча репутація Дональда Трампа як «пуделя Путіна» сприяє сьогодні стрімкій самоосвіті американського істеблішменту стосовно тих сторін путінського режиму, на які він, цей істеблішмент, до останнього часу не наважувався глянути, — пише російський політолог Андрій Піонтковський у колонці дляРадіо Свобода.
Насамперед це зростаючий обсяг даних, що свідчать про стратегічну співпрацю Кремля і забороненої в Росії «Ісламської держави», про використання Москвою терористів як свого роду «Криголама-2», інструменту послаблення та руйнування Заходу:
— Покладена раніше під сукно доповідь фінансової розвідки США про торгівлю нафтою (бочками з російською кров’ю, за висловом Путіна) Башара Асада і «Ісламської держави», патронованої Кремлем;
— Наявність у лавах «Ісламської держави» тисяч громадян Росії і колишніх радянських республік, сотні з яких були забезпечені ФСБ російськими закордонними паспортами і спрямовані на Близький Схід як свого роду воїни-інтернаціоналісти;
— Характер бойових дій російської авіації в Сирії, знищує (за потурання і навіть мовчазного сприяння Обами і Керрі) сунітських повстанців, які борються з Асадом і з «Ісламською державою», і цивільне населення, яке їх підтримує;
— Все більш відвертий і цинічний шантаж кремлівською пропагандою населення і керівництва Європи і США після кожного масштабного теракту ісламістів: знімайте санкції і починайте співпрацювати з нами, інакше вас будуть продовжувати підривати.
Сталінський криголам «Адольф Гітлер» використовувався виключно для зовнішньополітичних цілей. Всі свої внутрішньополітичні завдання до початку великої геополітичної гри кремлівський горець вже вирішив, ставши абсолютним диктатором. Натомість, путінський криголам «Радикальний іслам» – через вибухи будинків, через похід Басаєва в Дагестан – спочатку був заточений в основному на внутрішній порядок денний, на захоплення влади. Але Путін розумів, що його режим, зовсім інший, ніж сталінський, проте також не може бути довговічним без профілактичного переформатування навколишнього його простору.
По-перше, пострадянський простір має залишатися під жорстким контролем Кремля, щоб жодна з його країн не змогла вирватися з кола злочинних посткомуністичних режимів і таким чином стати вкрай небажаним прикладом для громадян Росії.
По-друге, Захід повинен бути настільки заляканим, спокушеним, розбещеним, щоб не тільки не підтримувати втікачок (Грузію, Україну), але під конвоєм повертати їх назад в «зону привілейованих інтересів» російської клептократії.
Ось характерні чисто конкретні рекомендації «доброго слідчого» Сергія Маркова: треба терміново припиняти конфлікт Росії та Заходу через Україну. «Хунту» замінити на технічний уряд, змінити Конституцію, прибрати неонацистів, провести нові вільні вибори. «Київська хунта» – це одна з головних перешкод для спільної боротьби США, ЄС і Росії проти терористів». В ролі «злого слідчого» виступав якийсь скептично налаштований парламентарій на «Вечорі з Соловйовим», який «не впевнений, що одного теракту в Парижі вистачить, щоб почали розмовляти з Путіним». А прем’єр-міністр Медведєв прямо заявив на своїй прес-конференції: теракти в ЄС та іншому світі відбуваються з тієї причини, що країни Заходу тримають курс на ізоляцію РФ.
Відмова США від військового захисту країни-члена НАТО, від принципу ядерного стримування буде означати кінець НАТОКремлівська мафія майже відкритим текстом пропонує Заходу дах від подальших терактів, але, зрозуміло, на своїх жорстких умовах. Те, що Москва має агентуру і володіє певним впливом у джихадистських структурах, давно не секрет. Це і люди, завербовані ще КДБ по лінії «національно-визвольних рухів», і саддамівські офіцери, котрі навчалися в СРСР і складають сьогодні кадровий кістяк загонів «Ісламської держави», і молода поросль кавказьких воїнів Аллаха, дбайливо опікуваних ФСБ.
Вперше темничок «Співпрацюйте з Кремлем, інакше вас будуть підривати» був повномасштабно відпрацьований путінською пропагандою та її закордонною агентурою після теракту братів Царнаєвых на Бостонському марафоні. Але будь-який американський прокурор, журналіст, політик, який побажав дізнатися правду про теракт Царнаєвых, міг би переконатися, що «Бостонський детонатор був давно заряджений». Старший Царнаєв, до того як вчинити теракт, вісім місяців провів у Росії під контролем ФСБ. Він, не ховаючись, вирушив із США в Росію через аеропорт Шереметьєво, знаючи, що Москва офіційно попереджала американців: Царнаєвы пов’язані з ісламістами, і його з цього приводу двічі в США допитували.
Царнаєв ніколи не наважився б це зробити, якби не був абсолютно впевненим, що в Росії він буде в повній безпеці. І дійсно, під наглядом ФСБ він подорожував Кавказом, зустрічався з активістами підпілля (кількох людей демонстративно ліквідували після цих зустрічей). Сам же Царнаєв залишився живим і неушкодженим, спокійно повернувся до Москви і благополучно відправився до США, назустріч своїй долі.
Коли вже після теракту в Москву прибула делегація сенаторів США співпрацювати з російськими колегами у справі розслідування, колеги послали сенаторів лісом, заявивши їм: ніякого Царнаєва в Росії в 2012 році не було. А один з американських дипломатів, які супроводжували делегацію, став жертвою провокації спецслужб: йому запропонували передати секретні відомості і потім картинно затримали під телевізійні камери.
Американське керівництво та керівники американських правоохоронних органів, напевно, знають правду про організаторів бостонського теракту. Однак вони не наважуються глянути цій правді в очі – дуже жахлива вона і занадто серйозних зажадала б висновків і дій. Але тривала гра в сліпоту може призвести до нових трагедій.
Дональд Трамп – це цінний агент Путіна в Америці, такий, якого у радянської системи і в КДБ не було за всю історію СРСР. Найбільша цінність Трампа в тому, що його ніхто не вербував, йому ніхто не платив, і ніяких підписок він не давав. Тому формально викрити Трампа в цій якості неможливо. Просто, як виключно корисний безграмотний буржуазний ідіот, він збирається на президентській посаді домагатися саме тих цілей, про які мріє Путін: фактичний відхід США з світової арени, розвал НАТО, здача України на повне свавілля Кремля.
Трамп – самозакоханий персонаж, який щиро вважає себе патріотом Америки. А ось хто справжні давні фактично платні агенти Кремля – так це його найближчі співробітники: керівник виборчої компанії Пол Манафорт і радник з Росії Картер Пейдж. Обидва вони роками працювали за величезні гроші у російських олігархів і у Віктора Януковича. Манафорт був радником колишнього українського президента довгі роки, керував у 2008 році його виборчою кампанією, продовжував працювати на «Опозиційний блок» і після втечі Януковича. Манафорт і Пейдж прекрасно знають, за що і на кого вони працюють, вони всіляко підігрівають і закріплюють пропутінські тренди свого клієнта. «Наш основний ворог – «Ісламська держава», Путін бореться з тероризмом, тому ми повинні відкинути всі наші дрібні розбіжності і об’єднатися з Путіним» – ось нехитрий штамп, який вселяють в свідомість Трампа Манафорт і Пейдж.
Готовність Трампа до здачі Путіну Східної і Центральної Європи – якоюсь мірою продовження схожих тенденцій політики Барака Обами. Всі ж пам’ятають інтерв’ю президента США журналу «Атлантік», в якому ледь не буквально сказано: росіянам хочеться зґвалтувати Україну набагато сильніше, ніж нам хочеться її захищати, так буде завжди, і нам доведеться на це зважати. Це оголошення показує, що подібні настрої втоми від глобальної відповідальності характерні для американського політичного класу. Тому кандидатура Трампа є ідеальною точкою збірки для носіїв такого роду поглядів. Але Обама, принаймні, не відмовляється від обов’язків США як члена НАТО, і підпис американського президента під жорсткою декларацією нещодавнього саміту НАТО зайвий раз це підтверджує. А Трамп максимально експлуатує ізоляціоністські настрої, які завжди існували в США.
Такі настрої (об’єктивно прогітлерівські) були сильні в США напередодні Другої світової війни. Президенту Франкліну Рузвельту вартувало великих зусиль переконати американський народ у необхідності опору фашизму в Європі. Характерно, що Трамп запозичив для своєї кампанії гасло ізоляціоністів 30-х років – America First.
Іноді доводиться стикатися з думкою, що, ставши президентом, Дональд Трамп не зможе реалізувати свої руйнівні зовнішньополітичні установки, зіткнувшись з системою стримувань і противаг в американській політичній системі. Але справа в тому, що ізоляціоністів, прихильників відмови від північноатлантичних зобов’язань (переконаних або щедро проплачуваних Кремлем) досить багато в усіх ешелонах американського істеблішменту, включаючи експертне співтовариство. Всі вони будуть активно використовувати Трампа з його величезними можливостями голови виконавчої влади для втілення своїх настанов у життя.
Характерно, що жодного слова навіть з приводу найбезглуздіших тверджень Трампа не сказали до цього часу такі гуру американської зовнішньої політики, як Генрі Кіссінджер і Збігнєв Бжезінський. Ну, з першим все ясно. Кіссинджер і його найближчий радник з Росії Том Грем вже більше десяти років обслуговують інтереси Кремля. Прочитайте будь-яку публікацію, щоб у цьому переконатися. А от до «залізного Збіга» довгі руки Луб’янки дотяглися порівняно нещодавно, після початку української кризи – з щедрим пожертвуванням одного з придворних олігархів на користь очолюваного ветераном-антирадником Центру стратегічних і міжнародних досліджень СЅІЅ. Після чого старий Бжезінський несподівано захоплено заговорив про фінляндизацію України.
Сьогодні, судячи з опитувань громадської думки, Гілларі Клінтон випереджає Трампа. Але уявіть собі, що десь у середині жовтня в Америці відбудеться мегатеракт з явною участю ісламістів, великою кількістю жертв, а президент Обама, як завжди, буде говорити: іслам тут ні до чого, іслам – це прекрасна релігія світу. Це, звичайно, викличе роздратування американських виборців і приверне на бік Трампа нових прихильників.
У Трампа є можливість прийти до влади, і такий результат майбутніх виборів виявиться колосальною перемогою Путіна. Майбутній держсекретар в кабінеті Трампа, спікер палати представників в 90-х, не маргінал у великій політиці (на відміну від самого Трампа), а навпаки, cream of the creams американського істеблішменту Ньют Гінгріч заявив нещодавно, що Естонія – це передмістя Санкт-Петербурга, і він не збирається заради неї йти на ризик ядерної війни з Росією. Така сентенція – сама собою величезна перемога дворічного відвертого ядерного шантажу Заходу Кремлем. По суті, це пряме запрошення «ввічливим зеленим чоловічкам» відправитися в чергову відпустку спочатку в країни Балтії. Цікаво, чи знає він, що він дослівно повторює аргументацію Сталіна, який оголосив війну Фінляндії, яка нібито самою своєю географією загрожувала безпеці Ленінграду. Якою музикою сфер звучали в Кремлі слова Гінгріча, який оголосив капітуляцію США від імені майбутнього президента Трампа!
Відмова США від військового захисту країни-члена НАТО, від принципу ядерного стримування буде означати кінець НАТО, кінець США як світової держави, відхід Заходу зі світової історії. Це величезна спокуса для ідеологів і практиків «русского мира», і Путін, безсумнівно, серйозно розмірковує над тим, як таким шансом скористатися і, головне, як цей шанс максимально збільшити.
Путін пішов на вибухи будинків у Росії, щоб прийти до влади. Путін послав Царнаєва до США, щоб вселити майбутнім Трампам думку про необхідність співпраці з Кремлем. Сьогодні Путін в кроці від, здавалося б, немислимої геополітичної перемоги і не зупиниться ні перед чим, щоб не втратити унікальну можливість виграти Третю світову війну «малою кров’ю на чужій території». Злом серверів виборчого штабу демократів може виявитися лише маленькою безневинною витівкою.
Источник: НВ
