Главная / Новости / На заробітки, чи в могилу — куди ведуть українців темпи зростання ВВП країни

На заробітки, чи в могилу — куди ведуть українців темпи зростання ВВП країни

Людей з України виштовхує зрештою лише одна цифра, закладена у риториці влади. Вона досить символічна — це цифра “три”. Легітимізовані в інфопросторі через постійне повторення та пояснення 3% зростання ВВП на рік — це не лише шлях до консервації економіки, її відставання у технологічному розвитку, втрата позицій на світових ринках, нарощення боргових зобов’язань. — Це просто злочин!

Злочин — говорити про 3% зростання економіки України, при тому, що в країні наявні ресурси для забезпечення щорічного зростання ВВП як мінімум 10%.



В уряді віддають перевагу яскравим презентаціям про покращення показників в DoingBusiness чи 144 реформам, що насправді наблизили країну до дефолту.

 

Звідки взялися кляті 3%? Імпорт та експорт.

У структурі українського ВВП імпорт займає понад 50%! Розраховуючись за цей імпорт, ми назавжди виводимо кошти за межі економіки країни. Також майже назавжди з країни вивозяться природні ресурси, за винятком випадків, коли в країну повертається готова продукція, що вироблена з наших же ресурсів, а іноді, навіть руками наших же співвітчизників за кордоном.

У зовнішній торгівлі України 2/3 вітчизняного експорту — це сировина або товари первинної обробки(сільськогосподарська сировина (зерно, ріпак), мінеральні ресурси (залізна руда) напівфабрикати (соняшникова олія, чорні метали)), тоді як 50% вітчизняного імпорту — високотехнологічна готова продукція кінцевого споживання.

До того ж, через хронічні проблеми української економіки та слабкий державний менеджмент протягом останніх років спостерігається стрімке зростання дефіциту торговельного балансу. Так, якщо в 2015 р. імпорт перевищив експорт на 2,4 млрд. дол. США, то у 2017 р. дефіцит торговельного балансу склав 8,6 млрд. дол. США.

І ця стрімка тенденція триває — у січні-вересні 2018 р. імпорт товарів і послуг вже перевищив експорт на ті ж 8,6 млрд., а попереду ще цілий квартал. Крім цього, у рамках формування державного бюджету на 2019 рік діючий уряд закладає від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі — близько 11 млрд дол. США.

Неозброєним оком можна побачити прогалину державної економічної політики уряду. Примітивізації вітчизняного експорту та домінуюче споживання готової продукції іноземного походження призводить до звуження економіки країни. Більше того, початкова (ресурсно-сировинна) ланка України в глобальних ланцюгах доданої вартості створює небезпечну залежність національної економіки від коливань світових цін на сировину.

 

Що конкретно робити, аби змінити курс?

За наявних в Україні ресурсів рівень зростання ВВП може досягнути як мінімум 10%.

Читайте также   Коммуналка опять подорожает и изменятся цены на продукты: как инфляция повлияет на жизнь украинцев

Це цілком реалістичне завдання. Воно може бути реалізоване у короткій перспектіві.

Запуск Експортно-кредитного агентства

Надаємо державну підтримку власному експорту продукції з високим рівнем обробки. Тобто такому, який забеспечує інвестиціями та заробітною платнею саме українців в Україні. Гарантуємо страхування та здешевлення відсоткової ставки за кредитами на зовнішньоекономічну діяльність. — Стимулюємо український бізнес до виходу на експорт, а значить штовхаємо його до міжнародної конкуренції, що нарощує якість продукту та приводить іноземні гроші у країну. І все б добре, якби не одне “але”.

Відповідний закон було прийнято ще у 2016 році. У ньому передбачалося створення ЕКА протягом 6 місяців. Проте навіть при наявності відповідних коштів у Державному бюджеті (бюджетом-2018 передбачено 200 млн грн на діяльність ЕКА), урядом чомусь так і не було створено цю надзвичайно важливу установу.

 

Преференції індустріальним паркам

Сценарій індустріальної розбудови країни, залучення до неї технологій та інвестицій у світі вже знайдено, випробувано і відшліфовано. Це — індустріальні парки.

Нашому парламенту лише потрібно прийняти закони щодо:

звільнення резидентів індустріальних парків на певний період від сплати корпоративного податку, відстрочка сплати ПДВ на імпортне обладнання та узаконення можливості звільнення індустріальних парків від сплати земельного податку.

Сумарно ці кроки забезпечать конкурентні переваги для інвестування у переробну промисловість в Україні.

Безкоштовне приєднання до інженерних мереж

Прийняття у другому читанні закону про безкоштовне приєднання до інженерних мереж сприятиме усуненню надмірних інвестиційних витрат, невиправданих витрат часу, а також усуненню корупціогенних факторів при будівництві нових та модернізації існуючих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (лінії та мережі електропередачі, зв’язку, мережі тепло- і водопостачання та водовідведення, мережі газопостачання та інші об’єкти газорозподільної системи, інші наземні чи підземні комунікації тощо) та об`єктів соціальної інфраструктури (дитячих садків, навчальних закладів, лікарень, амбулаторій, спортивних комплексів тощо).

«Купуй українське, плати українцям»

Неодмінно у другому читанні потрібно прийняти закон «Купуй українське, плати українцям». Ним передбачається запровадження багатофакторної моделі оцінки тендерних пропозицій при здійсненні державних закупівель, запровадження обов’язкового критерію локалізації (наявність місцевої складової у складі предмету державної закупівлі) та запровадження п’ятирічного планування державних закупівель. Саме у такий спосіб державні закупівлі можуть стати інструментом стимулювання розвитку промисловості та стимулюванням зайнятості.

Читайте также   В Украине снова подорожает хлеб и мясо: эксперт назвал причину

 

Мережа закордонних торгових представництв

Разом із запровадженням у 2013 році інституції заступника міністра економічного розвитку і торгівлі – торгового представника України передбачалось створення мережі закордонних торгових представництв (ТП) підпорядкованих МЕРТ.

Основною метою ТП є лобіювання інтересів України безпосередньо у країні перебування, зокрема просування українських товарів та послуг, залучення інвестицій, сприяння спільній діяльності, упередження торгових суперечок та інші заходи в інтересах України 24/7.

На превеликий жаль, навіть при наявності відповідних коштів у державному бюджеті, урядом так і не створено, а ні мережі торгових представництв, а ні структури зі спеціалізованої підготовки кадрів для роботи у торгових представництвах.

 

Спрощення процедур торгівлі

Україна одна з перших ратифікувала новітню угоду СОТ. І недарма, адже саме в Україні показники вартості та часу на здійснення експортно-імпортних операцій є чи не найвищими у світі. Через надмірну бюрократію та корупцію більшість українських підприємств відмовляються від зовнішньоекономічної діяльності.

Незалежними українськими експертними об’єднаннями у співпраці із профільними міжнародними організаціями протягом 2013-2014 років було напрацьовано комплексний пакет документів щодо спрощення, гармонізації та автоматизації експортно-імпортних операцій. Проте на сьогодні реалізовано близько 5 % необхідних заходів через бездіяльність профільних органів державної влади.

 

Укладення економічно обґрунтованих угод про вільну торгівлю та перегляд існуючих

На економічному обґрунтуванні мають засновуватись рішення про започаткування переговорів та умови укладення угод про вільну торгівлю. Замість взагалі не економічних термінів, наприклад, таких як: «Канада наш стратегічний партнер…» або «Канада далеко, нічого страшного…» чи то «місткість ринку в Китаї – страшенна. Лише нагодувати й вдягнути майже півтора мільярда людей – досить нетривіальне завдання», мають використовуватись професійні підходи, методи та інструменти економічного аналізу моделювання та прогнозування. А переговори проводитись спеціально підготовленими кадрами.

 

Перегляд митно-тарифної політики в інтересах вітчизняної промисловості

Запровадження мінімальних ввізних мит на імпорт сировини і комплектуючих та збільшення мит на імпорт готової продукції та експорт сировини забезпечить сприятливі передумови для розвитку власного виробництва товарів та послуг.

 

Цей перелік заходів не є повним і вичерпним для порятунку економіки, але успішне виконання цих завдань забезпечить індустріалізацію та розвиток виробничо-експортного потенціалу у сегменті продукції з високою доданою вартістю.

Что думаете по этому поводу? Оставьте свой комментарий