Путін висунув Україні нові умови: чи звільнять Донбас
Після обміну полоненими в Україні та Росії всерйоз заговорили про можливе закінчення війни на Донбасі. Президент Володимир Зеленський вже приготувався до зустрічі у «нормандському форматі», а у російському МЗС висунули Україні чергові вимоги.
У чому їхня суть і чи є перспективи повернути Донбас – з’ясовував OBOZREVATEL.
Головне:
- Зустріч у «нормандському форматі» може відбутися вже у вересні. Принаймні на цьому наполягає президент України;
- Конкретики поки не видно, але нещодавній обмін полоненими може стати поштовхом до завершення війни на Донбасі;
- Сторони можуть перейти до повернення територій за «формулою Штайнмаєра». Її запропонували ще у 2016 році, але відтоді жодного поступу щодо неї не було;
- Вона містить низку ризиків. Перш за все через вибори на нині окупованих територіях і прихід до влади вже законних представників відверто російських партій.
Що буде далі
Президент України Володимир Зеленський готовий взяти участь у зустрічі лідерів країн «нормандського формату» (Україна, Німеччина, Франція, Росія) у вересні. Саме навколо цієї заяви глави держави і будуються припущення про майбутній формат переговорів із Росією.
Якщо пропозиція буде схвалена Кремлем, то вже цього місяця сторони перейдуть до детального обговорення плану повернення Донбасу до складу України. Щоправда, на яких умовах? Серед експертів немає єдиної думки, але є припущення.
Міжнародник Юлія Осмоловська у коментарі OBOZREVATEL закликала ставитися до інформації про «прорив» по Донбасу зі скептицизмом. Поки ніякої конкретики не видно, і не факт, що буде. Щоправда, вона акцентує увагу на одному з форматів, раніше обговорюваному у міжнародних колах.
Йдеться про формулу «Штайнмаєра», яка була озвучена міністром закордонних справ Німеччини (а нині її президентом) Франком-Вальтером Штайнмаєром. Її суть:
- Україна ухвалює окремий закон про місцеві вибори на території «Л/ДНР», і вони відбуваються за участю моніторингової місії;
- ОБСЄ визнає їх демократичними;
- Верховна Рада вносить зміни до Конституції про особливий статус Луганської та Донецької областей. Їм надають розширені права: залишити за собою поліцію, прокурорів тощо, але в українському правовому полі;
- Далі ухвалюється закон про амністію;
- Росія передає контроль за кордоном. Українська армія бере під контроль всю територію Донбасу.
Цей формат був запропонований ще у 2016 році, але конкретних просувань щодо нього досі немає. Вся справа у послідовності окремих пунктів формули. Виходячи з логіки цього підходу, є величезний ризик отримати проросійську більшість у регіонах. При цьому всі майбутні депутати будуть абсолютно легітимні.
Простіше кажучи, за останні 5 років в «Л/ДНР» не було українських партій і політиків. Люди відірвані від реальності і слабко розуміють, що і як відбувається. Логічно припустити, голосуватимуть вони за нинішніх «місцевих політиків», які ймовірно отримають величезне фінансування з Росії на свою політичну кампанію.
І після виборів вони будуть не колаборантами, або бойовиками, а повноцінною владою. До цього також стартує і процес амністії.
У Раді вже є кілька законопроєктів, які передбачають звільнення людей, звинувачених з низки статей: шпигунство, зміна конституційного ладу, наруга над державними символами тощо. Детальніше з ідеєю нардепів можна ознайомитися тут.
За такого формату є величезні ризики, що нове «керівництво» Донбасу погано контролюватиметься з Києва. Формально отримавши статус «легітимних», місцеві депутати та чиновники просто будуть на законних підставах просувати політику Москви в Україні.
З іншого боку – подібний формат дасть можливість українській владі почати процес інтеграції територій, через культуру, економіку тощо. Логічно припустити, чим довше Донбас фізично перебуває поза українським законом, тим складніше відбудеться його повернення.
Міжнародник Микола Белісков взагалі вважає, що Україні не варто поспішати і йти з Росією у переговорний процес, адже у команді президента обіцяють швидке посилення економіки країни. А поки наша країна не у найкращій переговорній позиції.
«Нинішній уряд нам обіцяє зростання ВВП у 5-7% на рік і збільшення ВВП на 40% за 5 років. Це дозволить збільшити ще витрати на оборону разом із покращенням ефективності їхнього використання та посилити таким чином наші переговорні позиції, позбавивши РФ загрози локальної ескалації на Донбасі і по всьому периметру кордону…
Тут або нинішній уряд не вірить в те, що обіцяє. Або більш прозаїчно. 72% ж огого як втомилися від війни (більшість населення країни її взагалі не відчуває) і Володимир Зеленський це президент миру. Це ж Петро Порошенко не хотів завершувати війну. Там ще бізнес на крові теж. Одним словом загнали себе в полон відповідних маркерів, тому і танцювати тепер треба буде на їхній основі», – написав у Facebook Белісков.
Яка ситуація зараз
Нагадаємо, активізація діалогу між Україною і Росією стала помітною в останній місяць. Апогеєм же спілкування Володимира Зеленського та Володимира Путіна стала угода про обмін полоненими. У суботу, 7 вересня, відбувся обмін за формулою 35 на 35. В Україну повернулися полонені моряки, а також незаконно ув’язнені Олег Сенцов, Роман Сущенко та інші.
До Росії ж відправили раніше затриманих і засуджених громадян, а також журналіста РИА Новости Кирила Вишинського і підозрюваного у знищенні Малайзійського Боїнга Володимира Цемаха.
За підсумками обміну Володимир Зеленський заявив, що з Путіним домовився про другий етап обміну, а також «про перший етап припинення війни, повернення наших полонених, територій». У понеділок, 9 вересня, міністр закордонних справ за результатом обміну доповнив заяву Зеленського і наголосив, що Україна готова до зустрічі у «нормандському форматі».
«Ми плануємо найближчим часом провести зустріч у «нормандському форматі». Щонайменше президент Зеленський готовий це зробити навіть не до грудня, а цього місяця», – сказав він.
Реакція з боку Москви стримана, але місцями суха.
«Місцевим жителям потрібно, перш за все, відчути зміну ставлення до себе з боку Києва, яка б найперше виражалася у припиненні обстрілів, скасуванні торгово-економічної і транспортної блокади, відновлення соціальних виплат і пенсій», – заявили у російському МЗС.