Загадкова доля єврейського героя України

У грудні 2017 року у Вінниці було відкрито меморіальну дошку на честь Семена Якерсона – офіцера-єврея армії УНР. Але його життя в еміграції в Чехословаччині та обставини смерті були покриті туманом невідомості.

Десятки ЗМІ України, висвітлюючи відкриття меморіальної дошки, повідомляли однотипну інформацію: “Якерсон Семен Самійлович (30 листопада 1897 – 1944) – сотник Армії УНР. Єврей за походженням, уродженець Вінниці. В українській армії був добровольцем з травня 1918 р., служив у нізці військових підрозділів: Одеська Гайдамацька бригада, Перший дієвій полк імені Винниченка, Третя Залізна дивізія, Гарматний курінь Першої кулеметної дивізії. Учасник чисельних боїв проти білих та червоних. Двічі поранений в боях. На еміграції мешкав у Чехословаччині. Вбитий нацистами у Празькому гетто”.

Також було відомо, що наприкінці 1920-х років Якерсон закінчив гідротехнічній відділ Української Господарської академії в Подебрадах, і працював інженером у Празі.

Прізвище Якерсон походить від єврейського чоловічого імені Якір, яке означає “дорогий, милий”, а закінчення “сон” на ідиші означає сина. Таким чином, Якерсон перекладається як “син Якіра”.

Починаючи своє міні-розслідування невідомих сторінок життя українського офіцера-єврея, я звернувся за допомогою до пані Ірини Флейшманової – активістці єврейської громади Праги. Вона допомогла мені зібрати важливу інформацію в чеських архівах.

Так були знайдені три внучки Семена Якерсона – одна з них проживає в Чехії, інші – в Швеції і в США (Каліфорнія). В Чехії внучка розповіла про свого батька Іржі (Jiří) Якерсона – сина Семена, а також поділилася тими уривчастими відомостями, які Іржі неохоче повідомляв про свого батька.

Виявилося, що після закінчення Української академії в Подебрадах Семен Якерсон працював інженером по зведенню мостів. Знання української мови допомогло Семену в працевлаштуванні: компанія Lanna направила його працювати на Закарпаття (“Підкарпатська Русь”), яке тоді було в складі Чехословаччини.

Перед від’їздом до Закарпаття в 1930 році, Семен Якерсон одружився в Празі на дівчині на ім’я Анна. Їхні нащадки навіть не знають, чи була вона чешка або українка за походженням. У 1934 році у пари народився син Іржі, який в майбутньому теж стане цивільним інженером.

Семен Якерсон проектував і будував дороги і мости в Ужгороді, Рахові та біля українського села Кваси – курорту з мінеральними водами.

У 1938 році, після розпаду Чехословаччини і угорської окупації Закарпаття, Якерсони повернулися в Прагу. Там їх наздогнала Друга Світова війна і німецька окупація.

Єдиною жертвою Голокосту в родині Якерсонів стала мати Семена – Єлизавета (Лія). Іржі згадував: в 1943 році він прийшов зі школи і побачив, що люди в довгих чорних пальто Гестапо засовують його бабусю в машину.

Бабуся зникла без сліду. Її імені немає ні в архіві гетто Терезин, ні в списках в’язниці Гестапо. Але відомо, що всі в’язні гестапо в Празі були депортовані в табір смерті Аушвіц для знищення.

Точно такі ж архівні загадки стосувалися долі Семена Якерсона. Його ім’я не фігурувало ніде – ні в німецьких документах і списках на депортацію, ні в чеському “Регістрі померлих по місту Прага за 1940-1949 роки”.

Виявилося, що неєврейська дружина захистила Семена від загибелі. Змішані пари за німецькими правилами могли тимчасово залишатися жити в своїх будинках. У 1941-1943 роках тільки єврейські родини були сконцентровані в гетто Терезин біля Праги. До листопада 1944 року це гетто практично спорожніло: всі євреї були депортовані для знищення в Аушвіц та інші табори смерті.

Взимку 1944/1945 років нацисти почали вивозити з Праги в Терезин євреїв зі змішаних сімей, а їх неєврейські подружжя відправляли до трудових таборів. Величезний тиск чинився для розлучення такого подружжя.

Анна проявила героїзм і сховала свого чоловіка. Вони разом залишилися в Празі і дочекалися звільнення в травні 1945 року.

Після війни Семен Якерсон знову працював цивільним інженером. З серпня 1945 вони жили в районі Vinohrady (зараз Praha II) на вулиці Manesova 1649/86.

У празькому списку постійного проживання громадян (Přihláška trvalého pobytu občana) вказана дата смерті Семена Якерсона – 27 березня 1951 року. Він помер в лікарні у віці 53 років, після серцевого удару. Його тіло було піддано кремації і поховано на кладовищі Strašnice в Празі.

Треба відзначити, що Семен Якерсон, який врятувався від переслідування нацистів, міг стати жертвою переслідувань з боку комуністів. За пару місяців до його смерті почалися арешти людей, які в 1948-1949 роках за наказом Сталіна відправляли зброю і літаки з Чехословаччини до Ізраїлю. У листопада 1951 були заарештовані лідер комуністів цієї країни Рудольф Сланський (єврей) і група інших функціонерів уряду єврейського походження.

Антисемітська кампанія 1951-1952 років проти “космополітів і сіоністів”, керована з Москви, закінчилася розстрілами і тюремними термінами. Преса була наповнена статтями проти “євреїв – зрадників Чехословаччини”. Можливо, Семен відчував атмосферу початку цього антиєврейського цькування, і це викликало інфаркт.

Крім того, його серце могло не витримати каяття і скорботи про загиблу мати, яку Семен не зміг врятувати.

Я припускаю, що саме турбота про мати є розгадкою тотального мовчання Семена Якерсон в 1926-1927 роках під час судового процесу над Шоломом Шварцбардом – вбивцею Симона Петлюри.

Це вбивство і судовий процес викликали бурю і гарячі обговорення в єврейських і українських колах. Українська діаспора, всередині якої Якерсон перебував під час навчання в Українській академії, могла попросити Семена виступити на процесі. Але він не зробив ніяких заяв – ні в підтримку Петлюри, ні проти нього.

Його мама Єлизавета залишалася у Вінниці. Фактично, вона була заручницею в руках більшовиків. Ймовірно, Якерсон вибрав мовчання, щоб не наражати на матір небезпеки. Мати була випущена з СРСР до Чехословаччини до сина тільки в 1928 році.

Коли Анна померла в 1978 році, вона була похована поруч з прахом чоловіка. Після смерті їх сина Іржі в 1995 році ніхто не подбав про продовження оплати могили його батьків на наступні 10 років. Тому урни з прахом Семена і Анни Якерсон були перенесені в загальну могилу, а їх місце на кладовищі було продано іншим людям.

Головні підсумки нашого розслідування:

– Семен Якерсон був не тільки українським офіцером, але і вніс вклад в розвиток інфраструктури українського Закарпаття.

– Єврейсько-український герой Семен Якерсон вижив в період Голокосту, він не був в гетто і помер в 1951 році. Тому потрібно поміняти інформацію на меморіальній дошці у Вінниці.

– Ім’я його матері Єлизавети Якерсон, уродженці Вінниці, потрібно внести до бази даних жертв Голокосту в ізраїльському інституті “Яд Вашем”.