Запізнюєтеся на роботу? Ось, що на вас очікує!
Штраф, звільнення або просто догана? Що загрожує за запізнення на роботу і куди звертатися, якщо вас покарали несправедливо?
Що таке запізнення
В українському законодавстві немає такого поняття, як “запізнення”. Однак існує стаття 139 КЗпП, відповідно до якої працівники повинні дотримуватися трудової дисципліни.
Які наслідки?
Як і будь-яке порушення, запізнення має свої наслідки. Так, згідно зі статтею 147 КЗпП України, за недотримання трудової дисципліни до працівника можуть застосовуватися такі запобіжні заходи:
- догана;
- матеріальні санкції;
- звільнення.
Останнє покарання – найжорсткіша санкція, яка може бути застосована до працівників.
Юрист Олександр Босенко підсумовує:
«Про це закон говорить так. Відповідно до частини 4 статті 40 КЗпП “трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках … прогулу”. Сюди відноситься також запізнення на роботу більше ніж на 3 години без поважних причин».
Однак існують менш радикальні заходи, такі як догана.
Табу для тих, хто запізнився
Якщо ви все-таки спізнилися, не варто брехати і розповідати фантастичні історії, що на ваш будинок впав метеорит. Краще розповісти все як є – чесність у цьому питанні найголовніше.
Психолог Ніна Турчинова радить:
«Якщо ви не систематично запізнюєтеся, то вибачення і щира обіцянка, що це в перший і в останній раз є кращим виходом із ситуації».
Однак це не завжди допомагає, іноді потрібні додаткові зовнішні чинники, що пояснюють ваше запізнення – ЖЕК, ДТП, лікарня тощо.
А ось ваші найближчі родичі для виправдання навряд чи підійдуть. Вони асоціюються у начальства з вами і ситуація може тільки погіршитися.
Ніна Турчинова каже:
«Мало того, що ви спізнюєтеся, ще і родина у вас якась проблемна – саме так, швидше за все, подумає ваш начальник. У цьому випадку краще пригадати якусь реальну історію, яка дійсно колись з вами сталася і лаконічно її викласти. Вигадана історія з безліччю подробиць може пролунати зовсім непереконливо і викликати роздратування у керівника».
Можливо також, що начальник і не вважатиме за потрібне вислуховувати ваші пояснення особисто, а надасть перевагу доповідній записці у себе на столі. Тоді у вільній формі варто описати те, що сталося і чекати на “вирок”.
Бути чи не бути…
Потоп, аварія або елементарне “проспав” – що ж може виправдати вас перед керівництвом?
Не дивлячись на те, що Верховний Суд України у своїй постанові від 31.10.2002 та від 19.10.2011 рр. не визначив чіткий перелік обставин, які можуть вважатися поважними, у судовій практиці вони є.
І ось їх перелік:
- стихійні лиха, такі як: пожежа, повінь та інше;
- комунальні аварії чи ДТП. У разі останнього не забудьте взяти примірник довідки у співробітників ДАІ;
- виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, які постраждали від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі тощо);
- смерть близького родича. Тут доведеться надати довідку про смерть;
- відсутність за станом здоров’я.
А ось такі виправдання, як: проспав, потрапив у затор або викликали у банк – навряд чи здадуться начальнику переконливими.
Алкогольне сп’яніння і перебування у зв’язку з цим у СІЗО з цього ж розряду.
Олександр Босенко говорить:
«Крім того, використання відгулів, чергової відпустки без попереднього погодження з керівником також не може відноситися до поважних причин».
Запізнення – не привід для штрафу!
Не дивлячись на те, що у багатьох запізнення асоціюються зі штрафом, це суперечить трудовому законодавству!
Зараз багато підприємств дуже люблять слово “штраф”, мовляв дозволяє підтримувати трудову дисципліну. Але мало хто знає, що виставляючи так звані рахунки за відсутність на роботі, вони порушують закон.
За словами Олександра Босенка, матеріальні санкції – не штраф. Однак, якщо оплата є погодинною, то начальник має право не платити людині за відсутність на роботі.
Юрист розповідає:
«Роботодавець може не платити за час вашої відсутності на робочому місці. На практиці це виглядає так. Наприклад, працівник отримує 100 грн за годину своєї роботи і при цьому без поважних причин був відсутній 2 години. У такому випадку керівник вираховує 200 грн із заробітної плати співробітника. Але знову ж таки це все дуже індивідуально і залежить від конкретного підприємства».
Крім перерахованого вище, роботодавець не має права робити наступне:
- позбавляти премії або зменшувати її протягом декількох періодів;
- понизити у посаді;
- позбавити законної відпустки;
- розмістити інформацію про ваш вчинок у загальнодоступних для всіх співробітників місцях.
Що робити, якщо вас покарали несправедливо?
Ви можете подати скаргу у комісію по трудових спорах. У разі незгоди з рішенням комісії оскаржити її вердикт у суді. Але зробити це потрібно у десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії.
Психологічна сторона медалі
Одна справа, коли запізнення разове, зовсім інша – коли вони стають спочатку звичкою, а потім стилем життя. Що ж робити у цьому випадку – запитали у психолога Ніни Турчинової.
За її словами, ці порушення можуть бути як усвідомленими, так і ні. У першому випадку це стає зрозуміло по фразі “Почекають, нічого з ними не станеться”. Той же, хто спізнюється неусвідомлено, швидше за все скаже: “Навіть не знаю, як так сталося”.
І у тому, і в іншому випадку причин систематичних запізнень безліч. Ось основні з них:
- відсутність самоконтролю,
- потреба бути у центрі уваги,
- потреба у негативній увазі,
- проблеми з відносинами у колективі,
- підсвідоме бажання звільнення.
Як стати пунктуальним?
Для початку потрібно чесно відповісти собі на питання: “Чому я запізнююся?” “Для чого мені це потрібно?” Потім прийняти рішення змінити свою поведінку.
Психолог радить:
«Одразу стати пунктуальною людиною, ймовірно, не вийде. Однак не впадайте у відчай і намагайтеся знову і знову. За кожен своєчасний прихід, заохочуйте себе чимось приємним».
Задумайтесь про своє майбутнє, адже запізнення можуть сильно зашкодити діловій репутації і зіпсувати відносини з колегами і друзями.
Нагадаємо, якщо український парламент ухвалить новий Трудовий кодекс, передусім зміни стосуватимуться ключових статей щодо захисту прав працівників: відпустка, звільнення і декрет.
Також повідомлялося, що новий Трудовий кодекс дасть можливість офіційно працювати дітям. Передбачається, що роботодавець зможе укладати трудовий договір з дітьми, що не досягли 14-річного віку. Така норма дозволить офіційно заробляти гроші дітям, які працюють в кіно і рекламі, беруть участь у концертах тощо.
До слова, за середньостатистичними даними, громадяни України отримують 53 гривні за годину праці. Найбільший показник реальної заробітної плати за січень досяг 11 668 гривень у Києві, найнижчий показник -5 865 гривень у Тернополі.