Росія живе під гаслом «ні дня без ганьби»: головні «зашквари» окупантів
Червень видався важким для Російської Федерації: відбулася низка подій, які стали для росіян холодним душем. Незважаючи на спроби Кремля замовчати важкі наслідки «спецоперації» та «зберегти обличчя», з кожним днем критика влади в РФ звучить дедалі сильніше. А після успішного для України обміну полоненими та втечі російських військових із острова Зміїний у Росії почалася справжня істерика.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
«Російський військовий корабель» вирушив за правильним курсом
Острів Зміїний, захоплений окупантами одразу після початку повномасштабного вторгнення, 30 червня українська армія таки відбила у росіян.
Після інсайдерських та досить обережних повідомлень про це російські Telegram-канали, звичайно ж, назвали це «черговим вкидом». Однак після заяви Міноборони РФ вибухнув скандал: такий, що навіть підконтрольні спецслужбам ресурси влаштували справжню істерику – інакше це не назвеш.
А все тому, що «мінубивства», як називають в Україні військове відомство країни-окупанта, підібрало унікальне формулювання для втечі. «30 червня як крок доброї волі збройні сили Російської Федерації завершили виконання поставлених завдань на острові Зміїний і вивели гарнізон, що перебував там», – повідомили в МО РФ.
Проте Генштаб Збройних сил України швидко розставив крапки над «і» та показав відео героїчної боротьби наших воїнів за острів Зміїний.
Зміїний прославився стійкістю українських прикордонників, а їхня відповідь на пропозицію здатися – «Російський корабель, йди *****!» – стала мемом та символом опору. Ну що ж, сьогодні окупанти вирушили за правильним курсом.
Україна своїх не кидає
Днем раніше, 29 червня, росіян, які підтримують злочинний путінський режим, потрясла новина про обмін полоненими, що відбувся в Запорізькій області.
Спочатку в РФ пройшли «стадію заперечення» та висміяли повідомлення Головного управління розвідки Міноборони України. Повірити в те, що Росія відпустила захисників Маріуполя, серед яких 43 «азовці», розцінювалося «вершиною зради». Але довелося проковтнути.
Кремль та Міноборони РФ зберігали повне мовчання, а потім на амбразуру кинули ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна, який був змушений визнати обмін. І лише після втрати Зміїного вдень 30 червня «мінубивства» таки дозріло і заявило, що обмін відбувся за прямим наказом Володимира Путіна.
Зважаючи на все, градус невдоволення в РФ був настільки високий, що іншого виходу не було. Виправдовуватися довелося навіть речнику Держдуми В’ячеславу Володіну.
Справа в тому, що після взяття росіянами під контроль Маріуполя військовослужбовців полку «Азов», які потрапили в полон, окупанти не збиралися обмінювати. Ну, принаймні, погрожували – а «народ» це з улюлюканням підтримав. Але в результаті 144 українські воїни вже повернулися додому.
Раніше схожа ситуація була і з обміном парамедикині Юлії Паєвської («Тайри»). Жінку, яка рятувала на фронті життя цивільних і військових, в РФ настільки демонізували, представляючи якимось монстром і вбивцею, що новина про її звільнення розлютила росіян.
Скандал вибухнув, коли в мережу просочилися подробиці обміну. За деякими даними, за Паєвську Росія не отримала нікого зі своїх «героїв, що відзначилися»: «ціною питання» нібито виявився син соратника Рамзана Кадирова – ще й громадянин України.
Брешуть і оком не моргнуть
Дезінформація як противника, та й своїх громадян, очевидно, у пріоритеті у керівництва РФ і російського Міністерства оборони.
«Щодня громадяни Росії дізнаються з новин про чергові успіхи своєї армії на українських фронтах. Навіть коли війська відступають або захоплюють ціною великих жертв кілька дрібних сіл, представник Міноборони генерал Ігор Конашенков все одно звітує про серйозні досягнення. Як це у нього виходить?» – цікавилося російське видання «Проект».
Журналісти проаналізували 196 брифінгів МО РФ і з’ясували, що багато «перемог» досягаються за рахунок арифметичних і географічних фальсифікацій. Причому доходить до абсурду: цифри «знищеної» української техніки давно перевищили її чисельність.
Те, що російське відомство бреше й оком не змигне, вже нікого не дивує. Питання лише в тому, чи прозріє ошукане населення. Хоча судячи з того, як вони проковтують брехню навіть про загибель своїх військових, – навряд чи.
Яскравим прикладом є заява мера дагестанського міста на похороні окупантів: виявилося, що вони померли… «за станом здоров’я».
«Ті, хто склав свої голови, повернулися на нашу батьківщину, але загинули… Померли за станом здоров’я», – запинаючись, промовив мер.
Цей перл із розряду вже легендарної фрази «здоров’я загиблим». Ну що ж, це правильне побажання всім російським окупантам.
