В Україні відкрили перший пам’ятник Кузьмі Скрябіну

Під час відкриття постаменту до гостей дійства звернулась мама Андрія Кузьменка. Пані Ольга відзначила, що після смерті сина усвідомила, наскільки його цінувала і любила вся країна. Ця любов людей додає їй з чоловіком бажання жити далі й нині, хоча біль від втрати сина у них з часом не минув. «Є люди, які не були знайомі з його творчістю зовсім, а зараз вони кажуть, що він їх змінив. А його дуже змінила війна. Війна змінила його настільки, що потім навіть я вже не мала на нього ніякого впливу. Я просила, аби він трішки зменшив темп своїх дій. Але йому завжди треба було рухатись, щоб відправити на Схід джипи, щоб відправити бронежилети… Він постійно думав про АТО. Нещодавно з Волновахи нам прийшов запит, чи ми не проти, аби там назвали вулицю його ім’ям. Вдумайтесь: у Волновасі…» — відзначила Ольга Кузьменко.

На відміну від гіркої промови мами Андрія Кузьменка, його тато звернувся до лучан у більш мажорному настрої, відзначивши, що навіть природа своїм сонцем благословила сьогоднішній день. «Андрійко завжди коли приїжджав з концертів, які проводив у Луцьку чи в інших містах Волині, нам з мамою розказував: «Мамцю, тату, там такі люди! Вони так мене сприймають! Я перейнявся їх любов’ю, їх культурою». Він у нас гуморний хлопець був. І постійно привозив нам якісь такі «жартівливі кавалки з Волині», іноді брав їх у свій репертуар і дуже тішився, що цей гумор – частинка вашого краю», — згадав Віктор Кузьменко. Чоловік подякував усім за пам’ятник та підтримку, наголосивши на тому, що кожен українець взяв частинку їх безмежного горя у своє серце. А відтак, зменшив глибину їх з дружиною страждань.