«Вбив майбутнє»: дружина збитого на смерть 22-річного нацгвардійця розповіла, якого покарання хоче для судді Тандира
На засідання апеляційного суду у справі суддя Тандира приїхала і родина загиблого Вадима Бондаренка — батько, брат і дружина. І це при тому, що під час розгляду апеляції потерпілій стороні в суді не дають слова.
Сім’я загиблого у Києві 22-річного нацгвардійця Вадима Бондаренка неодноразово заявляла – вони ретельно слідкуватимуть за перебігом справи і вимагають для вбивці Вадима найсуворішого покарання. Дружина нацгвардійця каже, разом з її чоловіком підозрюваний вбив й усі плани родини на майбутнє життя.
Анна Бондаренко дала розлоге інтерв’ю ТСН.
«Ну наскільки сильно тяжко, я вам передати не можу. Воно всередині так болить», – ділиться Анна Бондаренко, дружина загиблого строковика.
27-річна Анна Бондаренко крутить у руках армійську кашкет чоловіка. ЇЇ жінці віддали в частині, де служив Вадим.
«Ще є його запах. І підпис. Він трохи підтертий, але видно, що написано «бонд», – каже жінка.
У будинок, де вони ще до повномасштабної війни жили всі разом – Аня, Вадим і троє їхніх дітей – нині вона майже не заходить. Мешкає поруч у батьків.
«Мені важко сюди заходити, тут все про нього нагадує і все ми робили разом», – каже вона.
Вони познайомились три роки тому тут – в селі Майданецьке. І вже за три місяці одружились. Анна розповідає, Вадима не налякало, що в неї вже є двоє дітей.
Майже одразу після весілля Вадим пішов на строкову в Нацгвардію. Поки служив, Аня народила доньку Поліну. Повернутись молодий батько мав навесні 2022-го. Однак через наступ росіян всім строковикам термін служби продовжили. Анна з дІтьми у лютому минулого року виїхала до Фінляндії. Думала повертатись, коли звільниться чоловік. Однак приїхати довелося раніше.
В ніч проти 26 травня за кілька хвилин до комендантської години голова Макарівського суду на Київщині влетів на блокпост і збив 22-річного нацгвардійця Вадима Бондаренка. Строковик загинув миттєво.
Ноги повивертало повністю в другу сторону, був перелом основанії черепа
Суддю Олексія Тандира ув’язнили на час слідства. Сам він після аварії назвав себе не винуватцем аварії, а лише причетним до смерті нацгвардійця.
«Ну як може в країні, де йде війна, суддя може собі дозволити напитися і ганяти в комендантську годину по Києву», – запитує вдова.
Тепер вона чекає на справедливе правосуддя.
«Хотілося б його дуже покарати. Бо 10 років для нього – це ніщо. Він забрав ціле життя, а в нього заберуть лише 10 років», – каже вона.
В Україну Анна приїхала з їхньої з Вадимом спільною донькою. Поліні два роки. Те, що в неї більше немає тата, дитина, яка на нього так схожа, не розуміє. Вона легко йде на руки до будь-кого, не боїться камери і готова навіть з незнайомцями ділитись усім.
Тим часом її мама в розпачі. Анна збирає невеличкий врожай полуниць на своєму городі і розповідає, як ще восени вони докупили землю в селі і готувались до ремонту будинку.
«Ми планували добудувати цей будинок», – каже вона.
Щебінь, камінь і пісок для добудови вже лежать на ділянці. Однак будівництво, вирішила Анна, не розпочинатиме. За кілька днів збирається повернутися до Фінляндії, де на неї чекають мама і старші діти.
«Я поїду за кордон, не знаю, на рік це точно, а потім я буду бачити», – ділиться вдова.
